Конфлікт на Близькому Сході: енергокризи поки немає

Світові ціни на нафту знижуються вже тиждень, хоча з Ізраїлю щодня надходять тривожні повідомлення про бойові дії - як з півдня країни, де на неї із Сектора Гази напали бойовики терористичного руху ХАМАС, так і з півночі, де Ізраїль з Лівану почали обстрілювати бойовики іншої визнаної багатьма західними країнами терористичної організації - "Хезболла". Отже, спіраль насильства в регіоні продовжує розкручуватися, але нафта на цьому тлі дешевшає.

Нафта марки Brent знову коштує близько 87 доларів

Останніми днями перед 7 жовтня, коли ХАМАС напав на Ізраїль, європейський еталонний сорт Brent котирувався в діапазоні від 84 до 86 доларів за барель. 19 жовтня ціни сягнули приблизно 93,5 долара і, тим самим, досягли максимуму цього місяця, після чого почалося їхнє зниження. 26 жовтня котирування практично повернулися на вихідний рівень - під час торгів вони падали майже до 86,5 долара. На час публікації цієї статті вони коливаються навколо 88,9 долара.

Але у тому й річ, що в діапазоні від 85 до 95 доларів нафта перебувала уже весь вересень. І це не було пов'язано з Ізраїлем, а стало результатом скорочення видобутку членами ОПЕК+ та особливих зусиль лідерів цього картелю Саудівської Аравії та Росії: вони в односторонньому порядку оголосили про додаткове штучне обмеження виробництва нафти. Багато оглядачів єдині у тому, що пропалестинська, і загалом проарабська, позиція Росії у нинішньому конфлікті великою мірою пов'язана з надією Москви на подальше здорожчання нафти: їй дуже потрібні зараз гроші для продовження війни в Україні.

Однак за три тижні - коли ситуація на Близькому Сході загострилася - ціна головного експортного товару цього регіону (і Росії) опустилася в нижню частину того коридору, в якому вона й так перебувала з початку осені. Іншими словами, нова війна поки що спричинила лише коротке, і до того ж не дуже сильне, зростання світових цін на нафту, але загалом не вплинула на них помітно. Відповідно, наразі вона не загрожує західній та світовій економіці новою енергетичною кризою.

Читайте також: Україна та Центральна Азія замінять РФ для бізнесу Німеччини

Щоправда, рівень, що встановився з осені, вищий, ніж був у травні-червні (72-77 доларів), але досі цілком прийнятний, наприклад, для найбільшої європейської економіки - німецької. Коментуючи 25 жовтня повідомлення про те, що індекс ділових настроїв у ФРН, який щомісяця підраховує інститут ifo, вперше за пів року зріс, експерт цього наукового центру Клаус Вольрабе (Klaus Wohlrabe) наголосив, що загострення конфлікту на Близькому Сході поки жодним чином не позначилося на німецькій економіці. Інша річ, додав він, якщо через подальшу ескалацію злетять ціни на нафту.

Того ж дня Німецький автомобільний клуб ADAC у своєму щотижневому зведенні констатував "легке зниження цін на пальне": бензин подешевшав мінімально, дизель трохи більше. Це відбулося, пояснює ADAC німецьким автолюбителям на своєму сайті, бо "страх перед розростанням конфлікту на Близькому Сході, схоже, дещо зменшився".

Читайте також: З втручанням Ірану все вийде з-під контролю - німецький експерт про відповідь Ізраїлю ХАМАСу

Ні Ізраїль, ні Іран поки не загострюють ситуацію

Адже у перші дні після нападу палестинських терористів на цивільне населення Ізраїлю існували побоювання, що у відповідь ізраїльська армія розпочне масштабну наземну операцію в Секторі Гази і це призведе до того, що в конфлікт втрутиться низка арабських країн, а також Іран як головний спонсор ХАМАСу. Існували також побоювання, що Ізраїль звинуватить у тому, що сталося, Іран і за підтримки США завдасть по ньому військових ударів.

Але нічого такого (поки) не сталося. Ізраїль не почав великого наземного наступу і обмежується послідовними точковими ударами по терористах, а інші держави регіону підтримують палестинців дипломатичними, але не військовими засобами. Іран, до того ж, не став блокувати Ормузьку протоку. Цього зазвичай найбільше побоюються на світовому нафтовому ринку за будь-якого загострення ситуації в близькосхідному регіоні, оскільки у такому разі нафтові танкери не зможуть виходити з Перської затоки - і світовому ринку загрожуватиме дефіцит палива. 

Читайте також: Які загрози у наземній операції Ізраїлю в Секторі Гази?

"У мене немає враження, що Іран чи інші країни хочуть відкрито напасти на Ізраїль. Це знижує ймовірність великої ескалації, - заявив в інтерв'ю DW ще в середині місяця головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer). - На ринку, схоже, поділяють таку оцінку, про що й свідчить помірна реакція цін на нафту".

У будь-якому разі нинішня ситуація ніяк не нагадує нафтову кризу 1973 року, коли арабські країни, що входять до ОПЕК, на чолі з Саудівською Аравією вирішили покарати Захід за його підтримку Ізраїлю, якому у війні Судного дня довелося оборонятися проти Єгипту і Сирії, що напали на нього. Близькосхідні експортери оголосили тоді ембарго на постачання нафти до США та Західної Європи, що обернулося для країн Заходу безпрецедентним злетом цін на паливо, важкою економічною кризою та сильною інфляцією.

Читайте також: ЄС - Китай: тон розмови стає дедалі жорсткішим

За минулі відтоді пів століття західноєвропейські країни різко знизили свою залежність від нафти загалом, але особливо від близькосхідної, а США завдяки буму сланцевого видобутку взагалі більше не залежать від імпорту нафти і навіть мають можливість її експортувати. Водночас для арабських виробників головними покупцями стали Китай та інші азійські країни, тому сильне зростання світових цін боляче вдарило б по інтересах цих впливових клієнтів.

США дозволяють інвестиції у нафтовий сектор Венесуели

До того ж 20 жовтня, через два тижні після нападу ХАМАСу на Ізраїль, адміністрація США пом'якшила санкції проти режиму у Венесуелі, який пішов на поступки опозиції, та видала дозволи на інвестиції у її нафтогазовий сектор. Він перебуває у занедбаному стані, а тому не зможе одразу наростити виробництво, проте це - важливий крок на шляху до повернення на світовий ринок цього великого потенційного постачальника нафти.

У середньостроковій перспективі такий політичний маневр знижує для країн Заходу небезпеку енергетичної кризи, хоча й не виключає її. Однак далеко не випадково падіння світових цін на нафту, що зросли після атаки ХАМАСу на Ізраїль, почалося саме 20 жовтня.