Кордони на колодку? Влада у ФРН скорочує приплив біженців

Німеччина продовжує посилювати свою міграційну політику. Після ліберального міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner) за скорочення допомоги для українців, які отримали у ФРН тимчасовий захист після початку повномасштабної війни Росії проти України, виступив і консервативний прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер (Markus Söder).

"Крістіан Лінднер має рацію…Нам потрібні фундаментальні зміни в міграційній політиці. Що також включає скасування "грошей для громадян" (Bürgergeld) для українських біженців", - написав він у мережі X напередодні щорічної конференції глав урядів всіх 16 федеральних земель ФРН, що розпочалася у четвер, 24 жовтня, в Лейпцигу. 

Читайте також: Українським біженцям в Німеччині скоротять соцдопомогу?

Скільки біженців здатна інтегрувати Німеччина?

Міграційна політика - цього разу одна з головних тем цього неформального форуму, на якому земельні прем'єри, котрі представляють як правлячі, так і опозиційні на федеральному рівні партії, намагаються випрацювати більш-менш узгоджений підхід у їхніх відносинах з центральною владою, тобто коаліційним урядом канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz). І хоча рішення, ухвалені на таких зустрічах, не є обов'язковими, вони значно підвищують роль і вплив Бундесрату - палати федеральних земель німецького парламенту.

Головування на цій конференції щороку переходить за принципом ротації від однієї федеральної землі до іншої, і тепер черга дійшла до східнонімецької Саксонії, уряд якої очолює християнський демократ Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer). "Цифри повинні зменшитися настільки, щоб ми мали можливість інтегрувати (шукачів притулку. - Ред.), а також знову дотримуватися наших правових норм", - заявив він, маючи на увазі кількість біженців, які прибувають до Німеччини - чи то в надії отримати захист від переслідувань на батьківщині, чи просто у пошуках кращого життя.

Читайте також: Кількість біженців у ФРН сягнула нового максимуму, третина з них - українці

До кінця вересня (даних за жовтень ще немає) у Німеччині цьогоріч подали заяву на притулок 170 тисяч людей. Близько третини з них сирійці, 15 відсотків афганці, 13 відсотків - громадяни Туреччини. Українські біженці до цієї статистики не входять - вони не мають необхідності клопотати про притулок і відразу починають отримувати базову німецьку соціальну допомогу Bürgergeld, яка суттєво вища, ніж виплати іншим біженцям, які чекають на рішення щодо своєї заяви про притулок.

Контроль на усіх німецьких кордонах

170 тисяч - це приблизно на 50 тисяч менше, ніж за такий самий період минулоріч. Однак все одно надто багато, вважає Міхаель Кречмер. "Ми не просто досягли межі наших інтеграційних можливостей, ми її перетнули", - заявив він 24 жовтня в інтерв'ю першому каналу телебачення Німеччини (ARD).

Якщо раніше у Німеччині звучали вимоги запровадити верхню межу прийому біженців на рівні 200 тисяч осіб, то Кречмер (не маючи на увазі українських біженців) називає цифру на порядок нижчою - 30 тисяч на рік. Питання в тому, як досягти зменшення припливу біженців. Пропозиції щодо цього висуваються різні. Одна з них - просто не пропускати їх до країни через німецькі кордони. За такий захід виступають, зокрема, крім самого Кречмера, також консервативні прем'єр-міністри Баварії та Саксонії-Ангальт.

Ще на минулорічній конференції земельні прем'єри зажадали від центральної влади запровадження та посилення контролю на кордонах Німеччини. Уряд Шольца пішов їм назустріч - з цієї осені контролюються сухопутні кордони Німеччини з усіма сусідніми країнами.

Захід виявився не дуже ефективним. Індивідуальне право на притулок (Asyl) записано в німецькій конституції, і влада країни не може не впустити біженця, що претендує на це право. Знаючи про це, консерватори вимагають скоригувати відповідне положення Основного закону. Його слід адаптувати до актуальної ситуації, заявив Кречмер в інтерв'ю газеті Tagesspiegel.

Читайте також: Прикордонний контроль у Німеччині - греки б'ють на сполох

Заходи економічного впливу на мігрантів

Маркус Зедер пропонує зайти ще й з іншого боку - усунути матеріальні стимули, які приваблюють до Німеччини біженців. Він вимагає надавати претендентам на притулок "абсолютний мінімум послуг". Така, мовляв, "воля німецького населення", а той, хто їй суперечить, грає на руку "екстремістам на маргінесах політичного спектру", заявив він, маючи на увазі правих популістів з "Альтернативи для Німеччини" та популістську партію колишньої топполітикині Лівих "Союз Сари Ваґенкнехт".

Що стосується Bürgergeld - "грошей для громадян", - то Зедер вимагає не лише позбавити українських біженців цієї допомоги, а й докорінно переглянути систему соціальної підтримки як самих німецьких незаможних, так і претендентів на притулок. "Не повинно бути стимулів міграції в соціальні системи", - написав він у соцмережі Х.

Ці стимули, до речі, вже стали меншими. Ще минулого року, дотримуючись пропозицій конференції земельних прем'єрів, уряд ФРН вжив низку заходів. Так, право на отримання базової соціальної допомоги претенденти на притулок тепер отримують лише через 36 місяців після подання клопотання, а не через 18. Витрати на харчування в гуртожитках віднімаються із суми допомоги для біженців. А самі виплати починають видавати не готівкою, а зараховувати на дебетові картки, якими можна розплачуватися лише у певних магазинах. Цей захід покликаний припинити переказування біженцями грошей на батьківщину, що, як вважається, є одним із стимулів просити притулок у Німеччині.

Які країни вважати безпечними?

На конференції в Лейпцигу, швидше за все, буде висунуто додаткові пропозиції щодо посилення економічного впливу на біженців. Обговорюється також варіант проведення процедури розгляду клопотань про притулок за межами ФРН, тобто у країнах, які не є членами ЄС - за прикладом Італії, яка почала відправляти біженців до Албанії.

Серед інших пропозицій - скасування можливості возз'єднання сімей та посилена депортація до Туреччини, Сирії та Афганістану громадян цих країн, які отримали в Німеччині відмову в притулку. Зедер вимагає "негайно висилати афганців і сирійців, які вчинили злочини". Прем'єр-міністр Північного Рейну-Вестфалії Гендрік Вюст (Hendrik Wüst) пропонує розширити список безпечних країн і внести до нього всі держави, громадяни яких менш ніж у п'яти відсотках випадків отримують притулок у Німеччині.

Читайте також: Кого залишити, кого відправити назад? У ЄС сперечаються про міграцію