Як торгівці людьми наживаються на горі українок за кордоном

Після початку повномасштабної війни РФ в Україні зафіксовано різке зростання торгівлі людьми, повідомила цього тижня в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt генеральна секретарка Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Гельґа Марія Шмід (Helga Maria Schmid). "Часто в цю справу залучена організована злочинність. Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не говорять мовою нової країни і часто мають психічні травми внаслідок війни", - пояснила очільниця організації.

Дані, озвучені Шмід, підтверджують і німецькі правозахисники "на місцях". Голова німецької філії міжнародної правозахисної організації International Justice Mission (IJM) Дітмар Роллер (Dietmar Roller) розповів в інтерв'ю журналу Der Spiegel про те, як волонтери його організації "на гарячому" ловили торгівців людьми за роботою. "Наша волонтерка стала свідком того, як чоловік намагався переконати бабусю 16-річної дівчинки віддати її йому. У нього навіть не було достатньо сидінь у машині, але він переконував, що, мовляв, дівчина в безпеці та зможе працювати в Берліні. Наша співробітниця завадила цьому, чоловік зник", - сказав Роллер.

За його словами, злочинці спеціально виїжджають на кордони з Україною і чатують на автовокзалах з мікроавтобусами, щоби зав'язати контакт з жінками, запропонувавши їм примарне працевлаштування в Берліні, Лондоні чи Мадриді.

Додатковий фактор небезпеки - це те, що більшість жінок-біженок для втечі від війни часто використовують "саме ті маршрути, які вже проторовані торгівцями людьми", пояснив Дітмар Роллер. "Існують добре організовані великі кримінальні мережі, які працюють, наприклад, у Румунії, Болгарії, Молдові та самій Україні, а також діють у німецьких кварталах червоних ліхтарів", - додає він.

Читайте також: Що треба знати, щоб не стати жертвою торгівців людьми

Поліцейські рейди

Справді, німецька поліція і митна служба теж дедалі частіше фіксують спроби злочинних синдикатів нажитися на горі українських жінок. У грудні східнонімецька суспільна медіакомпанія rbb повідомила, що під час поліцейських рейдів у борделях Берліна слідчі тепер дедалі частіше зустрічають жертв торгівлі людьми з України. Попит породжує пропозицію, а торгівля людьми і трудова експлуатація є також очевидними і в таких галузях як будівництво, збори врожаїв та робота на скотобійні.

Однак оцінити справжні масштаби явища, як правило, дуже важко, і навіть більш-менш об'єктивну картину часто вдається скласти із запізненням у шість-вісім місяців після піку кризи, пояснює Дітмар Роллер. Він порівнює актуальну ситуацію у Європі із часами війни у Югославії. "Тоді теж була подібна хвиля втечі. Через рік стало зрозуміло, що багато жінок з Боснії протизаконно потрапили до будинків розпусти у Європі", - каже він.

На те, що офіційна статистика лише частково відображає справжні масштаби проблеми, вказує і нове дослідження німецької Загальнофедеральної координаційної групи протидії торгівлі людьми (KOK e.V.). "Точну кількість випадків торгівлі людьми та експлуатації в Німеччині в контексті війни в Україні навряд чи можна встановити", - прямо визнають автори.

Читайте також: Німеччина обіцяє захистити біженців з України від сексуальних злочинів

Сутенери чатують на вокзалах і в онлайні

Слухання з цієї проблеми за участю представників ОБСЄ, неурядових організацій та громадянського суспільства відбулися наприкінці листопада у комітеті з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) Європарламенту.

Добре, що Єврокомісія від самого початку війни у лютому швидко визначилася із наданням юридичного статусу українським втікачам від війни, говорили запрошені експерти. Однак всіх проблем це не вирішило, особливо у випадку зі злочинами проти неповнолітніх.

Як повідомляє новинний ресурс Euractiv, спеціальний представник та координатор ОБСЄ з питань боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі озвучив таку цифру: кількість випадків сексуального насильства проти жінок з початком війни РФ проти України зросла на 260 відсотків.

Йшлося і про необхідність кращої боротьби із явищем торгівлі людьми в інтернеті та соціальних мережах: торгівці людьми та інші кримінальні елементи дедалі більше своєї активності, в тому числі при виборі жертв, переводять "в онлайн", тоді як європейська юстиція, зокрема закон про цифрові послуги (DSA), за словами Річі, на показ є рішучими, але не встигають за розвитком ситуації.

У розмові з DW це підтверджують і німецькі правозахисники. Так, під час онлайн-моніторингу берлінської організації "Разом проти торгівлі людьми" (Gemeinsam gegen Menschenhandel e.V.) ще з початку війни було виявлено безліч повідомлень у соцмережах подібного змісту: "Був на вокзалі, дивився, хто приїжджає. Є і дуже гарячі жінки. Можемо радіти, якщо деякі скоро захочуть трохи підзаробити".

ОБСЄ та Thomson Reuters торік запустили глобальну кампанію "Будьте в безпеці", покликану допомогти біженцям від війни не стати жертвами зловмисників. "Торгівці людьми користуються вразливістю, особливо, якщо людина не знайома з мовою або культурою. Силою або обманом вони змушують українців надавати сексуальні послуги, жебракувати чи навіть скоювати злочини", - прокоментувала у вересні важливість запуску інфокампанії дружина президента України Олена Зеленська.

Читайте також: ФРН посилила присутність поліцейських на вокзалах, куди прибувають українці

Правозахисники: "Ми ж попереджали"

Опитані DW німецькі правозахисники однозначно вітають те, що про проблему вголос заявила генсек ОБСЄ, хоча волонтери та експерти ще з початку війни б'ють на сполох. 

Щоби протидіяти торгівлі людьми, правозахисники, зокрема і International Justice Mission, намагаються посилити роз'яснювальні кампанії за допомогою інформаційних брошур та оголошень. "Ми також змогли охопити 5 мільйонів людей у ​​сусідніх з Україною країнах через соціальну мережу TikTok", - розповів DW Дітмар Роллер. Вони посилюють контакти з профільними державними органами юстиції у ФРН, а також за лінією Європолу. "Чим довше триває війна, тим більше людей потрапляють у небезпеку через свою ситуацію та отримані травми", - попереджає Роллер.

Представники німецької неурядової організації "Разом проти торгівлі людьми" вважають, що збільшення поліцейських рейдів недостатньо. Вони закликають до кращої підготовки німецьких суддів, а також кращого оснащення поліції та фондів та організацій допомоги жертвам. Крім того, там виступають за збільшення надання біженцям інформації українською мовою та за полегшення доступу до розміщення, послуг і можливостей працевлаштування.

У свою чергу, виконавча директорка берлінської організації захисту прав жінок Terre des Femmes Кріста Штолле (Christa Stolle) повідомила, що ще влітку в розмові з міністрами юстиції та внутрішніх справ німецьких федеральних земель представники Terre des Femmes порушили питання про розширення безпечних та сталих місць розміщення. "Вони мають бути адаптовані до потреб жінок і неповнолітніх", - наголошується у коментарі для DW.

Заступниця директорки "ООН Жінки в Європі" Джо-Енн Бішоп у заяві для DW привітала роботу уряду України з Імплементаційного плану щодо реалізації Рамкової угоди співробітництва між урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом. В ООН, зі свого боку, обіцяють фінансування та технічну підтримку за лінією Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги (WPHF). Бішоп також наголосила на важливості збільшення технічної підтримки громадським організаціям як мережа "Ла Страда".

Торік, на гарячі лінії "Ла Страда-Україна", яка працює в напрямі запобігання торгівлі людьми, надійшло близько пів сотні дзвінків, напряму пов'язаних з трафікінгом.

За оцінками Міжнародної організації міграції (МОМ), з 1991 по 2021 рік від випадків торгівлі людьми постраждали понад 300 тисяч громадян і громадянок України.