"Нагромадження криз": ЄС та наслідки війни в Україні

"Я не пам'ятаю такого насиченого порядку денного Ради із закордонних справ, як сьогоднішній", - сказав керівник дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель у понеділок, 24 квітня, на пресконференції за підсумками засідання ради в Люксембурзі. Він схарактеризував ситуацію як "нагромадження криз", передає кореспондентка DW.

Головним підсумком цього засідання ради стало рішення щодо конкретної підтримки Молдови: там розпочне роботу цивільна місія ЄС. Офіційно вона відкриється на саміті Європейської політичної спілки 1 червня у Кишиневі, у якому візьмуть участь сорок глав держав та урядів.

За словами Борреля, країни Євросоюзу також досягли принципової домовленості стосовно нового режиму санкцій щодо відповідальних за дестабілізацію ситуації в Молдові, а також вирішили виділити додатково 40 мільйонів євро з Європейського фонду миру на підтримку обороноздатності Молдови. Головні цілі Брюсселя - допомогти Кишиневу стабілізувати ситуацію та підвищити обороноздатність, особливо в галузі кіберзагроз та гібридних атак.

Постачання боєприпасів Україні

Жозеп Боррель повідомив, що країни ЄС передали Києву понад тисячу ракет і деяку кількість боєприпасів, "що зростає і найближчими днями зростатиме швидше". "Ці цифри не дотягують до тих, які хотілося б бачити мені та Дмитру Кулебі", - визнав він, додавши, що це питання форсування темпів та збільшення поставок.

Читайте також: Брюссель: Партія боєприпасів з ЄС готова до передачі Україні

Як і кількома днями раніше, він зазначив, що країни Євросоюзу подали заявки на відшкодування витрат на боєприпаси для України на суму 600 мільйонів євро з мільярда. Проте це не означає, що ці боєприпаси уже прибули до України. "Я збираюся звернутися до міністрів оборони всіх країн ЄС, щоб передати вимогу прискорити постачання, бо здатність протистояти російським атакам критично залежить від нашої допомоги", - додав дипломат.

Домовленість про другий етап плану постачання боєприпасів Україні перебуває в завершальній стадії, повідомив Боррель, уточнивши, що "були деякі розбіжності". "Робота триває, все готується до реалізації, як тільки буде завершений офіційний документ, - сказав він. - Я впевнений, що найближчими кількома днями ми - держави-члени ЄС - дійдемо повної згоди щодо того, як це зробити".

Загалом Євросоюз та його країни окремо виділили Києву понад 13 мільярдів євро військової допомоги.

Протидія російському впливу у світі

Міністри закордонних справ країн ЄС також обговорили план дій щодо геополітичних наслідків російської агресії. "Російському наративу необхідно протидіяти в Азії, Африці, Латинській Америці, розширюючи наші двосторонні контакти", - пояснив Боррель. Він підкреслив, що цей план виходить за рамки оперативного кризового управління: "Ми живемо у новому політичному ландшафті й нам доведеться давати цьому раду".

На пресконференції верховний дипломат ЄС нагадав про ситуацію в Україні "всім людям, які зараз закликають до миру", згадавши Бразилію і Китай. "Я теж закликаю до миру. Але де були ці заклики, коли Росія стягувала війська до кордонів? Ми всі хочемо миру, і в першу чергу - українці. Але це має бути справедливий мир. А доти ми продовжуватимемо підтримувати оборону України".

Він закликав лідерів "поговорити з Києвом та поїхати туди, щоб побачити агресію очима тих, кого бомблять". Тільки в такому разі, на думку Борреля, миротворчі зусилля будуть чесними й заслуговуватимуть на довіру.

Країни Кавказу

Глави МЗС ЄС пообідали з міністром закордонних справ Грузії Іллею Дарчіашвілі та обговорили "необхідність зміцнення їхньої демократії". "Ми підтвердили, що Грузія досягла значного прогресу, але потребує додаткових реформ, тому що наприкінці року буде розглянуто її статус як кандидата на вступ до Євросоюзу", - сказав Боррель. Рада ЄС закликала Дарчіашвілі подати позитивні сигнали про політичні пріоритети Тбілісі.

Міністри також обговорили рішення Азербайджану в односторонньому порядку встановити КПП на в'їзді до Лачинського коридора. За словами Борреля, це суперечить заклику Євросоюзу до зниження напруги у регіоні. "Питання має бути вирішене шляхом діалогу", - наголосив він.

Новий підхід ЄС до Китаю

У питанні російської агресії проти України Китай як постійний член Ради безпеки ООН зобов'язаний захищати Статут ООН, заявив Боррель. Він зазначив важливість того, що Пекін "дистанціювався від неприйнятних зауважень свого посла в Парижі", назвавши це гарною новиною. "Китай не ставить під сумнів суверенітет колишніх радянських республік у Балтії, Центральній Азії та на Кавказі", - вважає верховний дипломат ЄС.

Читайте також: Росія та Китай заявили про посилення військової співпраці

Обговорення відносин Євросоюзу з КНР триватиме. Брюссель готує документ із викладом оновленої позиції та стратегії щодо Пекіну. "Але поки ми й далі говоримо про Китай, наші комерційні відносини з ним продовжують зростати. Те саме сталося і з енергетичною залежністю від Росії. У нас, як і раніше, є комерційні, економічні та фінансові відносини з Китаєм, важливість яких не можна ігнорувати", - констатував Боррель, додавши, що торговельний оборот ЄС із Китаєм становить майже 2,5 трильйона євро на день, і ця цифра зростає.