Наплив мігрантів і дилема Німеччини
19 вересня 2023 р.Більшість мігрантів, які човнами переправляються з Африки на Лампедузу, не хочуть залишатися в Італії. Відколи при владі у Римі праві радикали, італійська влада не перешкоджає подальшому руху мігрантів на північ, не реєструючи їх в Італії. Хоча відповідно до діючих в Євросоюзі домовленостей, біженці мають реєструватися одразу після прибуття у країну ЄС і чекати у ній розгляду заявки на притулок. У відповідь на односторонні дії Рима, Франція посилила контроль на кордоні з Італією. Париж заявляє, що міграційні потоки з Італії "подвоїлися". Натомість Німеччина на кордоні з Австрією здійснює лише вибірковий контроль, більш жорсткий огляд автомобілів міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (Nancy Faeser) відкидає.
Згідно з діючими правилами Євросоюзу, мігрантів, які вирушили до іншої країни ЄС, не подавши заявку на отримання притулку у країні прибуття на територію спільноти або не дочекавшись рішення щодо притулку, можуть бути депортовані назад у країну першого прибуття до ЄС. З початку 2023 року Італія цілковито саботує це правило. У відповідь на такі однобічні дії Німеччина більше добровільно не забирає частину біженців з Італії, як це було раніше.
Чимало мігрантів хочуть саме до Німеччини
Згідно з даними Агенції Європейського Союзу з питань притулку, близько третини всіх заявок на отримання статусу біженця в ЄС, а також у Швейцарії і Норвегії, припадає на Німеччину. Німецькі громади роками б'ють на сполох, адже не можуть дати раду напливу біженців - бракує житла, недостатньо ресурсів для повноцінної інтеграції мігрантів у німецьке суспільство. Щоби інтегрувати, зокрема, дітей, вони мають ходити у садки і школи, в яких їм має приділятися особлива увага. Але як це зробити, якщо у Німеччині на даний момент дефіцит місць садках оцінюється у 400 тисяч, а в школах бракує 14 тисяч вчителів?
Станом на серпень 2023 року, за даними німецького МВС, у Німеччині перебували близько 1,1 мільйона біженців з України. Вони не враховані у статистиці щодо шукачів притулку, бо мають особливий статус і отримують тимчасовий захист автоматично. Крім українців, не вщухає одночасно й наплив біженців з інших кризових регіонів. З початку року, за даними Федеральної агенції у справах міграції і біженців, було подано 175 тисяч заявок на притулок. Наприкінці серпня кількість заяв вже перетнула позначку у 200 тисяч. На відміну від українських біженців, більшість яких становлять жінки, 70 відсотків втікачів з інших регіонів - чоловіки.
Дістався Німеччини - імовірно залишишся
Лише незначна частка заявників отримує статус біженця, який перебуває під захистом держави. Для цього зазвичай необхідно довести, що на батьківщині заявник зазнавав політичних переслідувань. Однак є й інші правові статуси, які на практиці дають можливість залишитися у Німеччині. Станом на червень 2023 року в офіційно визнаному статусі біженця у Німеччині проживали близько 44,5 тисяч осіб - здебільшого громадяни Туреччини, Сирії та Ірану. У центральному реєстрі іноземних громадян на обліку перебувають 755 тисяч втікачів, які отримали захист відповідно до Женевських конвенцій. Здебільшого це громадяни Сирії, Іраку та Афганістану. Відповідно до даних уряду, наданих у відповідь на депутатський запит, 307 тисяч людей проживають у Німеччині з тимчасовим дозволом на перебування через неможливість повернення на батьківщину. Цей статус не передбачає офіційного захисту, однак він дозволяє залишитись на рік, якщо довести, що повертатися в країну походження небезпечно. Цей дозвіл може неодноразово подовжуватися і навіть стати безстроковим.
Читайте також: У Німеччині зросла кількість біженців і осіб з тимчасовим захистом
Мають виїхати, але не їдуть
На даний момент у Німеччині перебувають близько 280 тисяч мігрантів, які офіційно отримали припис компетентних органів про те, що вони мають залишити країну. Близько половини з цих людей отримали офіційну відмову після розгляду їхньої заявки на отримання притулку. Водночас більшість цих людей отримали "Duldung" - відтермінування депортації "з фактичних або правових причин". Зокрема, щодо 95 тисяч мігрантів компетентні органи не змогли навіть встановити їхнє громадянство. Причин для відтермінування депортації може бути багато - зокрема, хвороба, імовірна небезпека в країні походження або небажання цієї країни приймати особу назад.
Проблема ускладнюється тим, що людям, яким відтермінували депортацію, законом заборонено працювати. Тобто держава вимушена їх забезпечувати на рівні прожиткового мінімуму, навість якщо вони хочуть працювати. Водночас депортувати навіть тих, хто офіційно має бути депортований, дуже складно. Станом на кінець червня під депортацію підпадали понад 54 тисячі осіб. За весь 2022 рік, коли уряд Німеччини оголосив депортацію осіб, яким відмовили у притулку, одним з пріоритетних завдань, було видворено з країни лише дещо менше 13 тисяч мігрантів. За перше півріччя 2023 року таких було 7861 особа.
Майже 4 тисячі кілометрів кордону
Політики з правлячої коаліції Німеччини заявляють про необхідність обмежити нелегальну міграцію і натомість врегулювати притік легальних мігрантів в країну. Однак як саме на практиці запобігти нелегальній міграції? Це не так просто - загальна протяжність державного кордону становить 3900 кілометрів, Німеччина межує з дев'ятьма країнами Шенгенської зони. На цих кордонах гарантований вільний рух, на них немає парканів, як на зовнішніх кордонах ЄС.
Тим не менше, міністерство внутрішніх справ звітує про посилені заходи прикордонного контролю і численні випадки запобігання нелегальному в'їзду громадян третіх країн. Очільниця МВС Ненсі Фезер переконана, що ставити пункти прикордонного контролю на дорогах недоцільно. Натомість більш ефективними вона вважає комплексні заходи з виявлення нелегальних мігрантів, які реалізуються у співпраці з прикордонниками сусідніх країн. Фезер переконана, що проблему напливу мігрантів можна розв'язати лише на європейському рівні, а не самостійно.
Читайте також: Дослідження: Охочих повернутися з-за кордону в Україну меншає
Нові правила запрацюють нескоро
Однак вже багато років країни ЄС не можуть домовитися про пропорційний розподіл мігрантів. Першим проривом у пошуку відповідей на наплив мігрантів було компромісне рішення міністрів внутрішніх справ ЄС, які домовилися реформувати політику спільноти щодо біженців. Це рішення передбачає, зокрема, запровадження процедури прискореного розгляду заявок про притулок прямо на кордонах ЄС. Ця прискорена процедура має поширюватися на людей, в яких низькі шанси отримати притулок. Однак щоб це правило запрацювало на практиці, має минути ще не один рік.
Тим часом шукачів притулку у найближчому майбутньому навряд чи стане значно менше. Адже левова частка тих, хто звертається з відповідними заявами - громадяни Сирії і Афганістану. До цих країн з ЄС в принципі не депортують і тому втікачі звідти мають високі шанси отримати притулок.
Соціальні виплати як принада?
У німецькій політичній дискусії щодо причин того, чому саме Німеччина є такою привабливою для шукачів притулку, нерідко можна почути фінансовий аргумент. Мовляв, у Німеччині найвищі соціальні виплати для біженців. Згідно з порівняльним аналізом, який наводить наукова служба Бундестагу, соціальні виплати для шукачів притулку є одними з найвищих в ЄС. Однак це не робить Німеччину винятковою - подібні за розміром виплати надаються, зокрема, у Франції і Австрії.
Є однак одна суттєва відмінність Німеччини. Тут соціальні виплати отримують всі без винятку - навіть люди, які офіційно отримали припис залишити країну, але не хочуть цього робити. Вже лунають голоси про те, що це треба змінити. Зокрема, прем'єр-міністр Баварії Маркус Зедер (Markus Söder), в якого на носі вибори до земельного парламенту, заявив, що домагатиметься скасування виплат тим, кому відмовили у притулку. На думку Зедера, таким людям достатньо надавати допомогу у негрошовій формі. Решті шукачів притулку, переконаний баварський прем'єр, варто суттєво знизити виплати. На даний момент люди, які подали заявку на отримання притулку, отримують близько 400 євро на місяць.