Немов ніж у спину: шок в Україні від зернових обмежень з ЄС
5 травня 2023 р.
"Поставки до Польщі були єдиним шансом працювати хоч з мінімальним прибутком. Польські партнери забирали зерно на кордоні. За тонну пшениці ми отримували 6700 гривень", - розповів DW фермер Микола Олицький. Очолюваний ним сільськогосподарський кооператив у селі Новолабунь на Хмельниччині вирощує пшеницю, кукурудзу і ячмінь. Коли у грудні минулого року він знайшов через знайомства вихід на польського зернотрейдера, Олицький побачив світло наприкінці тунелю. Після майже року війни і постійних перебоїв у роботі "зернового коридору", яким морем з чорноморських портів вивозиться українське зерно, нові експортні можливості давали надію на стабільну і вигідну роботу кооперативу.
Масштабні поставки українського зерна до ЄС стали можливими після нападу Росії на Україну. Рік тому Євросоюз скасував мита і квоти на українську агропродукцію на знак солідарності і для підтримки української економіки. Однак вже навесні цього року Польща, а також Словаччина,Угорщина і Болгарія в односторонньому порядку заблокували імпорт зерна з України на тлі протестів фермерів проти падіння цін. 28 квітня заборону фактично легалізувала Єврокомісія, яка, згідно є європейським законодавством, має виключні повноваження у сфері торгівлі в ЄС. Згідно з розпорядженням Єврокомісії, яке крім чотирьох названих країн поширюється і на Румунію, ввезення українського зерна на територію цих країн можливе лише у режимі транзиту в треті країни. Розпорядження діятиме щонайменше до 5 червня, після чого може подовжуватися на невизначений термін.
"Тепер працюватимемо у збиток"
"Поляки платили у перерахунку на 300 гривень більше, ніж українські трейдери, які везли зерно на Одесу. Крім того, вони платили в іноземній валюті, що у нинішні часи неабиякий плюс. Експорт до Польщі був стабільним джерелом фінансування для нас", - каже Олицький. Коли ж навесні Польща, а також Словаччина, Угорщина і Болгарія раптом заборонили в односторонньому порядку ввезення українського зерна, це стало для українських фермерів шоком. "Ми дуже вдячні за широку підтримку, яку нам у скрутні часи війни надає Польща. Але ця заборона - це немов ніж у спину", - зізнається підприємець з Хмельниччини.
Читайте також:ЄС заборонив імпорт до п'яти країн кількох агротоварів з України
Про прибутки йому тепер доведеться забути. "Підписані з поляками контракти, до яких ми довго йшли, тепер коту під хвіст", - каже Микола Олицький. Тепер він може продавати пшеницю лише посередникам, які працюють з трейдерами у порту Одеси. Щойно Польща закрила ринок, вони негайно знизили закупівельні ціни, які тепер становлять менше шести тисяч гривень. "У мене залишилося багато зерна на складах. Аби звільнити місце для нового врожаю, який буде за три місяці, мені доведеться продати зерно нижче собівартості", - нарікає фермер. Втриматися фінансово на плаву до нового врожаю у таких умовах допоможе лише безвідсотковий кредит за урядовою програмою, який торік встиг взяти Олицький. Іншим фермерам пощастило менше, адже ставки за пільговими кредитами згодом виросли.
Десятки мільйонів тон на складах
Внаслідок обмеження експорту до країн ЄС з України не буде вивезено від 12 до 15 мільйонів тон зерна старого врожаю, прогнозує експерт Київської школи економіки Павло Мартишев. "Це дуже болючий удар по українських аграріях. Бо вони за рік війни вже використали фінансову подушку безпеки, яка у них була після високих цін на світових ринках 2021 року, і тепер у них немає резервів", - пояснив економіст у розмові з DW.
Труднощі в експортом зерна можуть мати руйнівні наслідки і для української економіки загалом, застерігає Павло Мартишев. "Через війну Україна втратила значну чистину промислового потенціалу на сході країни. Частка аграрної продукції у структурі експорту виросла з 40 до понад 60 відсотків. Тобто дві третини валютної виручки України - це сільськогосподарська продукція. Якщо навіть транзит через Польщу та інші сусідні країни ЄС буде можливий, все одно Україна втратить 10-12 відсотків валютної виручки від агроекспорту", - зазначає економіст. Мартишев нагадує, що пропускні можливості, зокрема, польських портів дуже обмежені і становлять менше 10 відсотків від пропускної спроможності українських портів на Чорному морі. "Якщо українське зерно буде йти через Польщу лише транзитом, це значно посилить конкуренцію за логістичні потужності між польськими і українськими аграріями", - застерігає Мартишев.
"Потрібні зрозумілі правила гри"
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, каже, що більшою проблемою за нинішні збитки від зірваних контрактів для українських аграріїв може стати невизначеність у відносинах з європейськими партнерами. "Наші фермери в умовах війни примудряються вирощувати врожай і продавати його за конкурентними цінами. Щоб мати впевненість у завтрашньому дні, їм важливо знати, які правила гри на європейському ринку", - наголошує Марчук. Єврокомісія, за його словами, має подбати про те, щоб окремі країни у майбутньому більше не робили, що їм заманеться, ставлячи Брюссель і партнерів перед фактом.
Представник ВАР переконаний, що обмежувальні заходи проти українського зерна мають більше політичний, ніж економічний характер. "Ні про яке засилля українського зерна на польському чи угорському ринку не може бути й мови. Левова частка, зокрема, у Польщі, йшла транзитом до польських портів. Реалізовувати у Польщі його немає сенсу, бо там і без того надлишок зерна", - переконує Денис Марчук.
За даними Євростату, імпорт зерна з України, наприклад, до Польщі, зріс 2022 року порівняно з попереднім роком з 0,06 до 2,6 мільйона тонн. Водночас поставки до Румунії сягнули 2022 року понад 1,3 мільйонів тонн замість 0,002 роком раніше. Однак Румунія не блокувала ввезення українського зерна в односторонньому порядку. Румунський порт у чорноморському місті Констанца після російського нападу на Україну став одним з нових експортних маршрутів для українського зерна.
"Росія використовує вразливість"
Павло Мартишев вказує на те, що Росія вже повною мірою використовує заборону на імпорт українського зерна деякими країнами ЄС для підвищення тиску на Україну. Річ у тім, що експорт українського зерна основним, дешевшим у логістиці, маршрутом - через Одесу та інші чорноморські порти України, можливий лише за згоди Росії в рамках узгодженого торік за посередництва Туреччини "зернового коридору". Однак для подовження дії угоди Росія щоразу висуває різноманітні політичні вимоги. "Вони відчувають вразливість України у нинішній ситуації і тому говорять про подовження дії угоди на 60 днів. Але це нелегітимна постановка питання, ця угода в принципі може подовжуватися лише на 120 днів", - зауважує аналітик. 60 днів після останнього подовження угоди спливають 18 травня. Українські аграрії і трейдери нарікають, що з огляду на невизначеність фрахт суден для вивезення зерна стає для України дедалі дорожчим, кількість нових угод зменшується.
Як і Денис Марчук з ВАР, економіст Мартишев закликає до пошуку довгострокових рішень у питанні аграрного експорту до ЄС. Адже Україна є кандидатом на вступ до спільноти і рано чи пізно, нагадує експерт, все одно доведеться знайти формулу співпраці, за якою українська агропродукція знайде своє місце на спільному європейському ринку.