Німеччина після розвалу коаліції: що ще може уряд Шольца?

Правляча в Німеччині "світлофорна" коаліція у складі соціал-демократів, зелених і лібералів розвалилася на наступний день після обрання Дональда Трампа - у день великої невизначеності щодо того, як розвиватимуться події у світі за нового президента США. Це не збіг. Канцлер ФРН соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) звільнив міністра фінансів Крістіана Лінднера (Christian Lindner), лідера ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП), через несумісність позицій з бюджетних та економічних питань. Ця суперечка має значний зовнішньополітичний вимір, який безпосередньо пов'язаний із президентськими виборами в США.

Зокрема головне питання полягає в тому, що Шольц хоче продовжити підтримку України, оскільки очікує, що Трамп, обійнявши посаду президента, значно скоротить або повністю припинить американську допомогу Києву. У держбюджеті ФРН немає зайвих коштів, щоб надати Україні додаткову фінансову допомогу вже найближчим часом.

Для цього необхідно взяти додаткові кредити, а збільшити бюджетну заборгованість можна тільки відпустивши закладене в німецьку конституцію так зване "боргове гальмо". Це своєю чергою допускається тільки в разі екстреної фінансово-економічної ситуації, оголосити яку може тільки Бундестаг більшістю голосів. Лінднер відмовився це підтримати, і в уряду Олафа Шольца тепер такої більшості вже немає.

Найближчим часом канцлер Шольц продовжить правити разом із зеленими, але без ВДП. У січні він хоче поставити на голосування в Бундестазі питання про довіру уряду. Імовірно, найпізніше в березні у Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори. Це означає, що може минути щонайменше пів року, перш ніж у Німеччині з'явиться новий дієздатний уряд.

Чому канцлер зволікає із вотумом довіри?

Опозиційні консерватори вимагають від канцлера Шольца якомога швидше - вже наступного тижня - поставити на голосування в Бундестазі питання про довіру. Тоді - у разі очікуваного вотуму недовіри - федеральний президент може розпустити Бундестаг і тим самим відкрити дорогу достроковим виборам, які в такому разі могли б відбутися вже в січні. Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) дав зрозуміти, що не зволікатиме.

Вимогу наблизити дострокові вибори повторив у розмові з Шольцом кандидат консерваторів у канцлери, лідер християнських демократів Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) у четвер, 7 листопада. Але чинний глава уряду - тепер уже уряду меншості - залишився при своїй думці.

Упродовж тижнів, що лишилися до Різдва, він хоче домогтися затвердження у Бундестазі кількох - невідкладних, за його словами, - урядових проєктів. Зокрема йдеться про імплементацію в німецьке законодавство ухвалених ще торік у ЄС рішень, покликаних обмежити приплив біженців до Європи і, відповідно, Німеччини.

Як вчинить консервативна опозиція

Соціал-демократи й зелені, які залишилися в уряді, для затвердження своїх законопроєктів тепер щоразу залежатимуть від прихильності опозиції. З огляду на той факт, що за темами, про які говорив Шольц, у консерваторів є свої, відмінні від урядових пропозиції, важко очікувати, що вони зроблять канцлеру такий передвиборчий подарунок. Виняток, за оцінкою спостерігачів, може становити міграційний пакет, оскільки християнським демократам буде важко виразно пояснити, чому вони голосують проти заходів, на яких самі ж наполягали.

Шольцу доведеться шукати більшості в Бундестазі і щодо зовнішньополітичних питань, зокрема щодо подальшої підтримки Києва. Конкретно йдеться про термінове виділення Україні додаткових коштів, щоб допомогти Києву протриматися нинішню зиму. "Тепер це багато в чому залежить від ХДС/ХСС, - заявив DW політолог Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). - За допомогою їхніх голосів можна буде послати сигнал і збільшити німецьку допомогу Україні". Гофф не вбачає серйозних відмінностей у позиціях правлячих партій та блоку ХДС/ХСС, коли йдеться і про інші великі міжнародні проблеми, такі як конфлікт на Близькому Сході. "Це показує, що в нас у Німеччині є великий консенсус щодо зовнішньої політики. Це стабілізуючий фактор під час нинішньої кризи", - наголосив політолог.

Читайте також: Урядова криза: Німеччина на порозі дострокових виборів до Бундестагу

Кілька міжнародних криз одночасно

Ситуація у світі виглядає більш неспокійною, ніж була протягом тривалого часу: президентом США обрали непередбачуваного Дональда Трампа, але посаду він обійме лише в січні. У Німеччині, третій за величиною економіці світу і найважливішій країні ЄС, розвалилася правляча коаліція. У Франції, найближчому партнері Німеччини, президент Еммануель Макрон сильно ослаблений усередині країни, а суспільство украй поляризоване. І все це на тлі війни в Україні, близькосхідного конфлікту та агресивного Китаю.

"Ситуація дуже серйозна. Не варто себе обманювати", - вважає Геннінґ Гофф. З іншого боку, на його думку, нині "у європейців є вікно, у якому вони все ще можуть діяти і вжити конкретних заходів", якщо хочуть позиціонувати себе стосовно майбутньої адміністрації Трампа: "Це включає в себе чіткий сигнал про те, що Європа готова зробити більше як для України, так і для власного захисту". Кабінет міністрів Шольца, який зараз є лише технічним урядом, може зіграти в цьому свою роль, "оскільки може бути впевнений, що блок ХДС/ХСС, який, згідно з опитуваннями, вважається ймовірним переможцем наступних виборів, підтримає його", наголошує експерт.

Побоювання політичного паралічу в ЄС

У Європі розпад коаліції у Німеччині викликав стурбованість через загрозу політичного паралічу в ЄС. "Європа не буде сильною без сильної Німеччини", - заявила глава Європарламенту Роберта Мецола перед самітом ЄС. Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо назвав "дуже важливими" нові вибори в Німеччині, які, на його думку, мають відбутися якомога швидше. За словами політика, без сильної Німеччини ЄС не зможе ухвалювати важливі рішення.

З іншого боку, генерального секретаря НАТО Марка Рютте це не турбує. Німеччина може продовжувати виконувати свої оборонні та зовнішньополітичні зобов'язання, сказав він. За словами Рютте, канцлер Шольц "найближчими місяцями зробить усе необхідне, щоб Німеччина виконала свою роль на світовій арені".

У цій ситуації Німеччина не може дозволити, щоб невизначеність тривала кілька місяців, вважає експерт із зовнішньої політики ХДС Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul): "Німеччині якнайшвидше потрібен стабільний уряд. Тому ми готові говорити про часткову співпрацю в парламенті тільки тоді, коли Шольц поставить на голосування питання про довіру".

Економічні наслідки розвалу коаліції у Німеччині

Якщо ж говорити про економічні наслідки коаліційної кризи, то і тут насамперед слід ще раз наголосити: хоча коаліція і розпалася, але уряд продовжує працювати, колишні міністри здебільшого залишилися на чолі своїх відомств і, як і раніше, керують їхньою поточною роботою. Серед них і віцеканцлер, міністр економіки й захисту клімату Роберт Габек (Robert Habeck) від партії Зелених. Залишився на своїй посаді й міністр транспорту Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він несподівано відмовився подавати у відставку разом з іншими членами уряду від ВДП і натомість оголосив про вихід із партії лібералів.

Вакансію міністра фінансів, що виникла після звільнення лідера ВДП Крістіана Лінднера, Олаф Шольц заповнив у найкоротші терміни, подавши тим самим заспокійливий сигнал союзникам і партнерам Німеччини, а також міжнародним інвесторам, які вкладають свої кошти в державні облігації ФРН, та рейтинговим агентствам. Уже наступного ранку після звільнення Лінднера канцлер призначив на цей принципово важливий для економіки пост 56-річного соціал-демократа Йорґа Кукіса (Jörg Kukies).

Технократ на посаді глави мінфіну ФРН

Досі цей професійний економіст, який довгі роки пропрацював у німецькому відділенні американського інвестиційного банку Goldman Sachs, обіймав посаду держсекретаря у відомстві федерального канцлера. Це означає, що він був вищим чиновником в апараті глави уряду і його близьким радником з економічних питань. Так, саме Йорґ Кукіс керував з німецького боку підготовкою документів до самітів G7 і G20.

Є в нього і досвід роботи безпосередньо в міністерстві фінансів. Коли в минулому уряді ФРН цю посаду обіймав Олаф Шольц, Йорґ Кукіс протягом приблизно чотирьох років був одним із його заступників. Тож це - технократ, цілком компетентний для виконання покладених на нього завдань, але водночас не має амбіцій обіймати виборні політичні посади. Тому в умовах виборчої кампанії, що фактично почалася, він цілком зможе взяти на себе деякі непопулярні рішення.

Однак канцлеру він потрібен і для забезпечення популярних рішень. Шольц оголосив, що за час, який залишився до дострокових виборів, він хотів би довести до кінця кілька розпочатих проєктів: ухвалити закон про стабілізацію пенсійної системи, скоригувати податкову систему, аби знизити фіскальний тиск на найманих працівників, і ухвалити пакет заходів з підтримки промисловості, особливо автомобілебудування й випуску електромобілів.

Завдання міністерства під керівництвом Йорґа Кукіса полягатиме в тому, щоб представити переконливе фінансове забезпечення цих проєктів. Тоді як завдання канцлера, тепер уже як глави уряду меншості, полягатиме в тому, щоб спробувати домовитися з різними частинами опозиції, насамперед із консервативним блоком ХДС/ХСС, про затвердження в парламенті його планів.

Надання допомоги Україні продовжиться: замовлення розміщено й оплачено

Те, що Німеччина увійде в наступний рік без затвердженого парламентом бюджету, не стане прецедентом: подібне траплялося й раніше. У такому разі вмикається прописаний у законодавстві механізм тимчасового управління бюджетом, коли уряд продовжує виконувати всі свої поточні зобов'язання. Тож виплаті зарплат держслужбовцям, пенсій чи, скажімо, соціальної допомоги у будь-якому разі нічого не загрожує. Продовжиться й надання запланованої військової допомоги Україні: держава в більшості випадків уже розмістила відповідні замовлення та гарантувала їхню оплату.

Однак без затвердженого бюджету уряд не зможе фінансувати або субсидіювати нові інвестиційні проєкти та взагалі проводити активну політику з підтримки як індустрії, так і загалом бізнесу. А Німеччина є уже другий рік перебуває в рецесії, економіці терміново потрібні імпульси. Але їх не буде, доки не відбудуться дострокові вибори, доки не буде сформовано новий уряд і доки він не представить парламенту свій проєкт бюджету.

Коротше, простій триватиме приблизно до кінця весни 2025 року. Саме в цьому і полягає головний негативний ефект для економіки від розвалу урядової коаліції в Берліні. Адже доки не стане зрозуміло, яким курсом піде новий уряд і яку політику він проводитиме, підприємства утримуватимуться від інвестицій, хоча саме вони зараз украй потрібні країні, щоб нарешті почалося стійке економічне зростання.

Чи є у Шольца шанс залишитися при владі?

Якщо виходити з сьогоднішньої політичної ситуації - то такі шанси дорівнюють нулю. У всіх трьох партій, які до 6 листопада формували правлячу коаліцію, рейтинг зараз нижчий, ніж у одного єдиного опозиційного консервативного блоку ХДС/ХСС.

СДПН зараз може розраховувати на 15% голосів виборців, зелені - на 10,5%, ліберали - на 4,5%, що менше за прохідний бал до Бундестагу (5%). Рейтинг ХДС/ХСС - 32%. Це означає, що в разі швидких дострокових виборів і консерваторам знадобиться партнер для формування уряду більшості.

Навіть якщо ліберали піднапружаться і все-таки пройдуть до Бундестагу, їхньої участі в потенційному уряді Фрідріха Мерца буде, найімовірніше, недостатньо. Тож найбільш реалістичним варіантом на сьогодні видається реанімація так званої "великої коаліції", яку до виборів 2021 року очолювала Анґела Меркель (Angela Merkel). Тобто уряд консерваторів із соціал-демократами в ролі молодшого партнера.