ЗМІ ФРН: Якщо Путін дасть наказ, Лукашенко нападе на Україну

Міністерство закордонних справ України 25 серпня заявило, що, за даними розвідки, збройні сили Білорусі під виглядом навчань зосереджують значну кількість особового складу та озброєння в Гомельській області поблизу північних кордонів України. Коментуючи концентрацію білоруських військ на кордоні з Україною, мюнхенська Süddeutsche Zeitung висловлює сумнів, що вони зараз становлять загрозу для Києва. 

"На перший погляд попередження українського МЗС викликають почуття дежавю, немов переносячи на два з половиною роки назад, коли російські війська готували напад на Україну, як зі своєї території, так і з території сусідньої Білорусі, очолюваної диктатором Олександром Лукашенком. Однак, на відміну від подій понад дворічної давнини, від Білорусі, схоже, на даний момент не надходить прямої небезпеки. З того, що відомо, складається враження, що Київ діє превентивно стосовно Лукашенка. Насправді залежний значною мірою від Москви білоруський диктатор хоч і надав російському правителю Володимиру Путіну практично карт-бланш для дій з території Білорусі, однак посилати своїх вояків на путінську війну він досі не хотів. Чисельність білоруських військ, які буцімто стягнуті наразі до кордону з Україною - за наявною інформацією близько тисячі осіб - вказують на те, що Лукашенко таким чином лише показово влаштував для Москви видимість бурхливої діяльності", - зазначає Süddeutsche Zeitung.

Натомість берлінська TAZ вважає більш імовірними внутрішньополітичні мотиви Лукашенка, але не виключає, що Путін може змусити його справді напасти на Україну. "Вічний автократичний правитель Лукашенко вигадує все нові і нові абсолютно химерні теорії змови. Одна з них полягає у тому, що Білорусь буцімто може стати жертвою нападу з боку НАТО або України. Остання, згідно з лукашенсківським наративом, є, мовляв, слухняною посіпакою агресивного Заходу. Легенда про розгортання військ на кордоні з Україною може дати змогу диктатору постати в образі "лідера", який захищає свій народ і водночас робить все, щоб не втягнути Білорусь у війну. При цьому Мінськ вже давним-давно є співучасником у цій війні. Раз по раз російські напади на Україну відбуваються з території Білорусі, не цурається союзник Росії Лукашенко і допомагати з логістикою. Не обов'язково цим все і обмежиться: якщо Путін дасть наказ наступати, Лукашенку доведеться його виконати", - вважає оглядач TAZ.

"Путін виявився безпорадним"

Натомість видання Die Welt звертає увагу на дилему, перед якою Київ постав з огляду на обмеження використання західної зброї на території Росії. Газета звертає увагу на масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України.

"Путінський режим, вочевидь, також спробував зруйнувати ГЕС на північ від міста - одна ракета влучила у ціль, інша впала у воду неподалік. У разі прориву дамби затопило би не один район Києва, це поставило би під загрозу мільйони людських життів. (…) Не виключено, що масований ракетний обстріл є свого роду помстою за український наступ на території Курської області. Путінський режим ще ніколи не виглядав таким слабким, розгубленим і безпорадним відколи у червні 2023 року "вагнерівці" наступали на Москву. Москву напад захопив зненацька, Москва виявилася не змозі приборкати український прорив, який, схоже, сягає дедалі вглиб російської території. Та й жителі Курщини не приховують свого обурення тим, що Москва кинула ї х напризволяще. Замість того, щоби показати населенню, що все під контролем, Володимир Путін не зміг проявити себе у належний спосіб. Його невпевнена реакція на вторгнення продемонструвала його безпорадність. Масовані атаки на Україну мають знову відполірувати його пошарпаний імідж сильного властителя і відволікти від констатації факту, що російська армія досі не має засобів, аби зупинити український наступ на Курщині", - пише Die Welt.

Свою чергою Berliner Zeitung розмірковує, яким чином Україна могла б боротися з масованими ракетними атаками Росії. "Стримати противника від таких нападів можна лише двома способами. Або одразу повністю відбити такий напад, як це нещодавно продемонстрував Ізраїль у випадку з масованою атакою дронів з Ірану. Це демонструє неефективність дорогих повітряних ударів, може однак і слугувати підставою для нового витка ескалації. Приклад цього ми бачимо в Україні, де Росія знову і знову атакує цивільні цілі, незахищені західними засобами протиповітряної оборони. Це має на меті відволікти засоби ППО від прикриття фронту до захисту цивільних об'єктів всередині країни. Росія з використанням дешевих іранських дронів робить атаки настільки масованими, що західні системи ППО не в змозі все охопити. Більш ефективно було би дозволити Україні використовувати далекобійну західну зброю далеко у російському тилу. Тоді Росії довелося би, аби не бути вразливою, так далеко відсунути свої військові бази від українського кордону, що Україна більше не була би у зоні досяжності російських ракет. Однак для цього поки бракує того, що журналісти звикли називати "політичною волею", - констатує видання зі столиці Німеччини.