Паспорт ФРН - лише із визнанням права Ізраїлю існувати?

Іноземці, які бажають отримати громадянство Німеччини та проживають у федеральній землі Саксонія-Ангальт, тепер мають письмово підтвердити, що вони визнають право держави Ізраїль на існування. Про це рішення земельного МВС, ухвалене наприкінці листопада, глава міністерства Тамара Цішанґ (Tamara Zischang) повідомила 5 грудня.

Її заява викликала бурхливу реакцію німецьких політиків, а в ЗМІ та соцмережах розгорілася дискусія щодо правомірності такої вимоги. Насамперед тому, що Саксонія-Ангальт - поки що єдина федеральна земля в Німеччині, яка наполягає на ньому.

Жорсткіші правила заради боротьби з антисемітизмом

Право держави Ізраїль на існування є частиною національних інтересів Німеччини, йдеться в ухвалі МВС землі Саксонія-Ангальт, розісланій у всі міста та громади. Безпосередньо перед отриманням німецького паспорта претенденти на нього мають письмово підтвердити, що вони "визнають право держави Ізраїль на існування та засуджують будь-які дії, спрямовані проти існування держави Ізраїль".

Читайте також: Погроми в листопаді у Берліні. Чи засвоїла Німеччина страшний урок?

У разі навмисного введення влади в оману натуралізація визнається незаконною і паспорт громадянина Німеччини може бути вилучено, наголосила Цішанґ в інтерв'ю берлінській газеті Tagesspiegel. На тлі конференції глав федерального і земельних МВС Німеччини, що розпочалася 6 грудня, міністерка закликала поширити цю умову на всі федеральні землі.

30 листопада з вимогою зробити визнання права Ізраїлю на існування умовою отримання громадянства ФРН виступив також міністр внутрішніх справ Баварії, представник консервативного Християнсько-соціального союзу (ХСС) Йоахім Геррманн (Joachim Herrmann).

Антиізраїльські гасла в Німеччині

Після масштабного нападу на Ізраїль терористичної організації ХАМАС 7 жовтня у Німеччині почастішали пропалестинські демонстрації. На деяких із них лунали й відверто антиізраїльські гасла. На цьому тлі Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) - глава партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), членом якої є і Тамара Цішанґ, - наприкінці жовтня закликав зробити визнання права ізраїльської держави на існування необхідною умовою для отримання німецького паспорта.

"Чітке визнання права Ізраїлю на існування. Тим, хто не поставить під ним свій підпис, у Німеччині нема що робити", - заявив політик в ефірі телеканалу ZDF. Депутат від правлячої Соціал-демократичної партії (СДПН) Гельґе Лінд (Helge Lindh) тоді зі скепсисом прокоментував слова Мерца: "За допомогою лише підпису проблему антиізраїльської ненависті та антисемітизму вирішити не можна. Так не вдасться перешкодити тому, що люди підпишуться під якоюсь думкою, яку вони не поділяють".

"… Однак незаконне набуття громадянства на основі неправдивої заяви анулювати можна", - сказала пізніше Тамара Цішанґ в інтерв'ю Tagesspiegel. Повну підтримку ініціативи МВС Саксонії-Ангальт висловив член комітету Бундестагу із зовнішньої політики, депутат від ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) Франк Мюллер-Розентрітт (Frank Müller-Rosentritt). "Ця пропозиція заслуговує на абсолютну підтримку. Отримання громадянства тільки за визнання права Ізраїлю на існування. Це доповнює заяву про відданість вільним демократичним цінностям, завдяки якій у майбутньому ще чіткіше можна буде виключити антисемітизм", - написав він у соцмережі X.

Зі схваленням пише про ініціативу і журналістка газети Süddeutsche Zeitung Іріс Маєр (Iris Mayer). Констатуючи, що з антисемітизмом слід боротися не тільки в мігрантському середовищі, вона підкреслює: "І все ж таки не можна сказати, що занадто багато вимагають від того, хто, прагнучи отримати громадянство Німеччини, повинен визнати право держави Ізраїль на існування, яке є частиною державної доктрини ФРН". Той факт, що визнання на папері, зрозуміло, недостатньо, говорить не проти цієї ініціативи, а на користь того, що такий підпис може стати першим кроком.

Аргументи проти ініціативи МВС Саксонії-Ангальт

Тим часом були й ті, хто розкритикував нові правила набуття громадянства ФРН, встановлені в Саксонії-Ангальт. "Ми можемо послідовно продовжити: росіяни повинні визнати Україну, німці - Намібію. А як щодо китайців і Тибету. Тут відкриваються захопливі теми", - написала в соцмережі X соціологиня, професорка Університету Вупперталя Доріс Бюлер-Нідерберґер (Doris Bühler-Niederberger).

Не менш критично оцінив ініціативу і голова відділу міграційної політики профспілки Ver.di Ромін Хан (Romin Khan). "У федеральній землі, де через відсутність захисту з боку поліції мало не відбулася найбільша з часів Голокосту різанина і де у (правопопулісткої. - Ред.) партії "Альтернатива для Німеччини" 33 відсотки, нарешті знайшли винних. Так просто і так дешево", - зазначив він, маючи на увазі напад 2019 року на синагогу в Галле.

Тоді 28-річний німець Штефан Балльєт (Stephan Balliet), виходячи з антисемітських мотивів, намагався проникнути в синагогу, де на той час з нагоди свята Йом-Кіпур перебувала 51 людина. Балльєт кілька разів вистрілив у двері і кинув кілька пляшок із запальною сумішшю. Потім він застрелив двох людей поблизу синагоги. Незабаром Балльєта затримали, у його автомобілі знайшли саморобну зброю та вибухівку. У грудні 2020 року Вищий земельний суд Саксонії-Ангальт засудив його до довічного ув'язнення.

Чи сумісна вимога визнавати Ізраїль із Основним законом ФРН?

Чи можна, в принципі, вимагати від когось підписатися під подібною заявою, якщо вона стосується третьої держави чи державної доктрини ФРН? Правник із Лейпцига Йоганнес Айхенгофер (Johannes Eichenhofer), якого цитує суспільна медіакомпанія MDR, скептичний. За його словами, це виходить за межі того, що вимагає чинне законодавство. І така заява, за його словами, може бути проблематичною з точки зору конституційного права, "адже з неї зрештою випливає обов'язок поділяти певну думку".

При цьому державна доктрина Німеччини щодо права Ізраїлю на існування не закріплена юридично, а громадянин країни не зобов'язаний вважати інтереси держави своїми власними, нагадує експерт, констатуючи, що питання є "дуже складним". На думку Айхенгофера, законність подібної умови для набуття німецького громадянства залежатиме від того, як саме її обґрунтують.

Нові правила для набуття німецького громадянства

Намір реформувати міграційне законодавство та, зокрема, спростити правила отримання іноземцями громадянства ФРН було закріплено СДПН, Зеленими та ВДП у коаліційному договорі від 2021 року. 30 листопада 2023 року в Бундестазі відбулося перше слухання урядового законопроєкту, що дозволяє, зокрема, отримати німецький паспорт, не відмовляючись від першого громадянства.

Читайте також: Подвійне громадянство в Німеччині: Бундестаг зробив перший крок

Прихильність "вільному демократичному правопорядку" прописана як умова для набуття громадянства ФРН та в чинній редакції закону про громадянство. Однак тепер відповідний абзац планується доповнити таким формулюванням: "Дії, мотивовані антисемітизмом, расизмом або іншими людиноненависницькими переконаннями, є несумісними з гарантіями поваги до людської гідності, закріпленими в Основному законі ФРН, і суперечать вільному демократичному устрою в розумінні цього закону". "Подібні дії виключають можливість набуття громадянства Німеччини", - уточнюють у МВС ФРН.