Новий міністр освіти Оксен Лісовий: що про нього відомо

В українському уряді у вівторок, 21 березня, з'явилися нові обличчя. Особлива увага прикута до постаті нового міністра освіти. 50-річний Оксен Лісовий, який до цього очолював Малу академію наук (МАН), вже рік як служив добровольцем у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України (ЗСУ).

Дитинство під репресіями

У своєму нещодавньому інтерв'ю українській новинній телепрограмі "Вікна" Оксен Лісовий зазначив, що російська війна почалася для нього ще в материнській утробі за тиждень до народження, коли радянська спецслужба КДБ заарештувала його батька - українського інтелектуала, відомого дисидента та організатора українського самвидаву в 1960-70-х роках Василя Лісового. "За свою інтелектуальну діяльність він отримав загалом 11 років тюрем і заслань у Сибір. Відповідно я ріс в атмосфері війни у формі інтелектуального спротиву імперському суїцидальному абсурду", - розповів Оксен Лісовий. Тоді сім'я жила на Забайкаллі. Пізніше його мама, Віра Лісова, працювала в Києві вчителькою української мови та літератури, доки через репресії їй не заборонили викладати. Вона допомагала родинам тодішніх радянських політв'язнів, тож в сім'ї були постійні обшуки та допити.

Читайте також: Кадрові зміни: Рада звільнила Шкарлета, Рябікіна та Федорова

Після реабілітації батька Оксен Лісовий зміг здобути вищу освіту у Київському державному інституті культури. Зрештою, у 2012 році  захистив кандидатську із філософської антропології та філософії культури. Того ж року став лауреатом Держпремії України у сфері освіти. А у 2021-му отримав почесне звання "Заслужений працівник освіти України".

Читайте також: Заборона використання в українській науці російських джерел. Що не так?

Мала академія наук стала сучасною

Останні 19 років Лісовий працював на посаді директора Національного центру "Мала академія наук України", де діти знайомляться з наукою, пишуть свої перші наукові роботи, роблять наукові відкриття. За цей час Лісовий реформував МАН, залучив спонсорів, щоб розвивати наукові проєкти. Під його керівництвом у МАН запровадили систему прозорості для захисту наукових проєктів, організували проведення літніх наукових шкіл по всій Україні та відкрили у Києві інтерактивний музей науки. 

Також у МАН Оксен Лісовий запустив всеукраїнський проєкт "Агенти змін" для школярів та заснував проєкт із підтримки молодих стартаперів Ukrainian Future. Тут школярі вчаться застосовувати підприємницькі навички з допомогою досвідчених менторів і монетизують результати власних досліджень, зокрема й залучаючи десятки тисяч доларів від інвесторів на розвиток власних проєктів. У 2018 році діяльність МАН отримала світове визнання: статус Центру наукової освіти II категорії під егідою ЮНЕСКО.

Науковець на фронті

Попри те, що з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну Оксен Лісовий пішов на фронт, він не полишив керувати Малою академією наук. "Я доброволець, виконую всі бойові завдання командира підрозділу, але не отримую заробітну плату від ЗСУ, а зберігаю своє основне місце роботи. Службові обов'язки я виконую дистанційно. Відпрацьовувати всі наради, документи та рішення за наявності Starlink і досвіду роботи організації в умовах пандемії - взагалі не питання", - розповідав Лісовий українським ЗМІ.

Напередодні призначення Оксена Лісового міністром освіти і науки у ЗМІ з'явилися закиди в плагіаті під час написання ним кандидатської дисертації. Оксен Лісовий же заявив про свою нульову толерантність до академічної недоброчесності, повідомили "Українській правді. Життя" у Малій академії наук України. Міністр має намір відправити свою кандидатську дисертацію на кілька авторитетних експертиз. "У разі виявлення в його роботі порушень доброчесності Оксен Лісовий готовий відмовитись від вченого ступеня кандидата наук і на посаді міністра формувати принципово нову академічну культуру та культуру освітнього та наукового менеджменту", - заявили там.

Міністр-ветеран впорається?

Експерти вважають, що перед Лісовим на новій посаді стоїть також багато інших викликів. Зокрема, через війну багато навчальних закладі зруйновано, велика кількість шкіл на лінії фронту не працює, освітній процес на окупованих територіях не здійснюється повноцінно. "Дуже багато учнів, студентів і викладачів, які переїхали до інших регіонів або виїхали за кордон, і треба думати, як їх повернути, як налагодити навчання, аби вони продовжували вчити українську мову і історію", - каже член національного комітету експертів з реформування вищої освіти Володимир Бахрушин.

Читайте також:"Не хочеться бути двічі покараними". Як працювали вчителі в окупованому Куп'янську

За його словами, також у фокусі нового міністра має бути реформа фінансування закладів освіти, аби, зокрема, заклади вищої освіти, отримали більше фінансової самостійності. "Фінансова самостійність повинна давати закладам не тільки бюджетне фінансування, а й можливість виконувати наукові роботи, дослідження, консультувати бізнес, держоргани, місцеве самоврядування і отримувати за рахунок цього додаткові доходи", - каже він.

Засновник освітньої платформи "Прометеус" Іван Приймаченко також вважає, що зараз саме час розпочати масштабні болючі реформи у системі освіти в Україні. "Оптимізації шкільної мережі не уникнути, терміново треба проводити реформу педагогічної освіти, аби дітей та студентів навчали високоосвічені і вмотивовані педагоги. Чи впорається з цим Лісовий, покаже час. Але важливо, що він ветеран війни і має морально-вольові якості проводити необхідні реформи", - переконаний засновник освітньої платформи "Прометеус".