Локдаун у Німеччині. Чи підкоряться німці рішенню уряду?

За допомогою нових жорстких обмежень, що будуть запроваджені з найближчого понеділка, 2 листопада, і діятимуть протягом усього місяця, німецька влада хоче спробувати знову взяти під контроль поширення коронавірусу, яке останнім часом різко пришвидшилося. "Ми маємо поставити заслін для цієї хвилі", - заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) після консультацій із владою німецьких земель. Метою є зменшення контактів населення на 75 відсотків, аби кількість нових заражень у країні протягом тижня не перевищувала 50 випадків із розрахунку на 100 тисяч осіб. Після досягнення цієї позначки місцеві служби охорони здоров'я знову матимуть достатньо ресурсів, аби відстежувати контакти хворих на COVID-19, розриваючи таким чином ланцюжок заражень, пояснила Меркель.

На відміну від першго коронавірусного локдауну, який був чинним у Німеччині навесні, школи і дитячі садки в листопаді не будуть закриті. Також працюватиме далі вся роздрібна торгівля, а не лише окремі магазини, як це було навесні. Промислові підприємства не припинятимуть виробництва. Натомість жорстко обмежуватиметься приватне життя громадян. З понеділка дозволено буде зустрічатися групами не більше десяти осіб і з максимум двох домогосподарств. Ресторани і кафе не зможуть приймати відвідувачів, але, як і навесні, зможуть продавати їжу на винос чи доставляти її клієнтам додому.

Читайте також: У Німеччині готуються до вакцинації від коронавірусу - Меркель

Ще жорсткішими будуть наслідки для сфери культури - театри і кінотеатри будуть повністю закритими. Це ж стосуватиметься басейнів, спортивних клубів та інших закладів відпочинку і розваг. Підприємства, які зачеплять обмеження і в яких працює до 50 співробітників, отримають допомогу обсягом до 75 відсотків від обороту, заспокоюють в уряді. Вираховувати суму будуть з огляду на показники листопада 2019 року. Також заборонять туристичні подорожі всередині країни. Втім, контролювати перетин кордонів між федеральними землями ніхто не буде. Дозволеними залишаться демонстрації та богослужіння.

Що робитиме "зразковий учень" Німеччина?

Тепер постає питання: чи змиряться німці з новими правилами поведінки, чи навпаки - спробують противитися новим заходам подолання епідемії COVID-19? Під час першої хвилі пандемії навесні Німеччину сприймали як дуже дисципліновану країну, переважна більшість населення дотримувалася рекомендацій уряду, залишалася вдома, зменшувала контакти. Газети на кшталт швейцарської Neue Zürcher Zeitung називали Німеччину "зразковим учнем Європи".

Однак і тоді, і зараз у країні відбувалися вуличні протести. Відомими стали передусім демонстрації руху противників антикоронавірусних заходів Querdenker 711. Нещодавно у Берліні навіть спробували підпалити будівлю Інститут імені Роберта Коха (RKI), який є однією з ключових державних структур Німеччини у боротьбі з COVID-19. Паралельно із останньою нарадою канцлерки з головами земельних урядів тисячі представників об'єднання індустрії організації заходів, готельного та туристичного бізнесу проводили демонстрацію, аби привернути увагу до загрози їхньому існуванню через новий локдаун. І, можливо, вони стануть передвісниками набагато більшої хвилі протестів.

Читайте також: Обмеження контактів є вимогою часу - Анґела Меркель

"Помітний протестний потенціал"

Організаторам попередніх акцій не вдалося "створити з цього справді організований та об'єднаний протестний рух", - каже дослідник протестів Едґар Ґранде (Edgar Grande) з Наукового центру дослідження суспільства у Берліні (WZB). Протестний рух розколовся, адже його учасники дуже відрізняються один від одного.

Утім, наголошує Ґранде, завдяки регулярним опитуванням громадської думки відомо, що у країні "існує напрочуд помітний протестний потенціал". Майже кожен десятий німець готовий взяти участь у демонстраціях проти обмежень, запроваджених через пандемію коронавірусної хвороби. Ще 20 відсотків із розумінням ставляються до таких протестів. Разом це створює "значну меншість", як у не можна ігнорувати. Цей протестний потенціал може збільшитися, якщо обмеження битимуть по дедалі більшому числу людей, як у випадку сфери громадського харчування чи культури, або якщо все більше людей переводитимуть на режим скороченої роботи, каже експерт. А протягом зими відчути на собі наслідки обмежень можуть набагато більше людей.

Небезпека радикалізації та поляризації

Також, на думку Ґранде, існує цілком реальна небезпека радикалізації протестів за прикладом ксенофобного протестного руху Pegida у Саксонії, який був особливо активним під час нак званої кризи біженців 2015-2016 років. Він також об'єднував неоднорідні групи людей з різними вимогами, поступово радикалізуючись із плином часу. Однак уявити собі в Німеччині демонстрації, під час яких розгоратиметься насильство, як це зараз відбувається в Італії, дослідник поки що не може. Італійський "протестний ландшафт" дуже відрізняється від німецького - там вже роками спостерігається "велика войовничість".

Такі висновки підкріплює і результат останнього опитування дослідницького центру Infratest dimap. У порівнянні з початком жовтня, у Німеччині зростає кількість критиків нових обмежувальних заходів у зв'язку з пандемією COVID-19. Частка тих, хто важає обмеження "занадто жорсткими", зросла на чотири відсоткові пункти і сягнула 15 відсотків. 51 відсоток німців вважає заходи, ухвалені урядом, достатніми. А це вже на вісім відсоткових пунктів менше, ніж чотири тижні тому. Незадоволення населення зростає, і вже перші політичні партії намагаються це використати.

Меркель протиснула свою позицію силою

Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН) - найбільша опозиційна партія в Бундестазі - від початку пандемії критикувала політику уряду щодо подолання епідемії коронавірусної хвороби. Щоправда, ще не допомогло їй покращити свій рейтинг. А друга за розміром опозиційна політсила у Бундестазі - ліберальна "Вільна демократична партія" (ВДП) - останнім часом активно застерігала передусім від економічних наслідків протиепідемічних заходів. Лідер ВДП Крістіан Лінднер (Christian Lindner) писав у Twitter, що повну зупинку роботи закладів громадського харчування він вважає "непотрібною і тому - такою, що суперечить конституції". Цьогоріч німецькі суди вже скасовували деякі обмеження на кшталт комендантської години чи заборони приймати гостей з "червоних зон" у готелях.

Іншою важливою новиною, пов'язаною з новим локдауном, є те, що канцлерка та глави земельних урядів Німеччини ухвалили спільні заходи. І це попри те, що деякі лідер земельної влади ще напередодні наради з Меркель оголосили про свою незгоду із планами федерального уряду. Однак канцлерці вдалося протиснути свою жорстку позицію. "Усі роблять це разом - для мене це добра новина", - заявила Меркель.