Підсумки саміту: процес приєднання України до ЄС уже почався

24-й саміт Україна-ЄС, який пройшов у п’ятницю, 3 лютого, у Києві, був сповнений символів і емоцій. Адже сам факт прибуття до української столиці топкерівництва Євросоюзу під час повномасштабного російського вторгнення став потужним сигналом того, що Брюссель не має намірів скорочувати чи сповільнювати всебічну підтримку України.

Але які саме конкретні результати принесли переговори президента Володимир Зеленського з очільниками Європейської Ради та Європейської Комісії - Шарлем Мішелем і Урсулою фон дер Ляєн? Чи знайшли відображення у підсумковій декларації саміту очікування української сторони? DW попросила пояснити експертів.

Усе для перемоги у війні

Збільшення військової допомоги та перехід до переговорів про членство в ЄС, - на сьогодні одні з найголовніших пріоритетів Києва у діалозі з Брюсселем. Обидва вони знайшли відображення у декларації саміту, яку старший аналітик Центру "Нова Європа" Лео Літра називає "дуже позитивним документом". "Якщо уважно прочитати її текст, то можна побачити, що при його укладанні ЄС керувався таким принципом: все для перемоги України у війні, а поступ щодо членства - лише за умови імплементації реформ", - сказав Літра у коментарі DW, уточнивши, що йдеться про виконання семи умов, висунутих Україні під час надання статусу країни-кандидата на вступ до ЄС у червні минулого року.

Експерт акцентує увагу на тому, що ЄС знову чітко зазначив, що "буде надавати військову допомогу Україні для протидії російській агресії стільки, скільки буде необхідно". "Це потужний сигнал. У декларації нагадується, що загалом ЄС та країни-члени надали Україні фінансової, гуманітарної, бюджетної та військової допомоги на суму 50 мільярдів євро. Це надзвичайно велика сума", - відзначив аналітик. Окрім прямої військової допомоги, ЄС заявив про те, що разом з Україною працюватиме над втіленням Формули миру президента Зеленського, яка складається з 10 пунктів. На думку Лео Літра, "якщо за Україною стоятимуть 27 країн-членів ЄС", то це значно збільшує шанси на реалізацію Формули миру.

Читайте також: Експертка про мирний саміт: Україна перехоплює дипломатичну ініціативу

Важливі сигнали

Впадає у вічі, що обидві сторони - і Київ, і Брюссель - готувалися до саміту, аби не прийти на зустріч із порожніми руками, відзначає науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон. При цьому він вказує на серію антикорупційних викриттів у державних органах України, які спецслужби провели напередодні саміту з ЄС. У свою чергу Брюссель, відрядивши до Києва команду єврокомісарів, "засвідчив, що відданий ідеї інтеграції України в євроструктури вже сьогодні і в майбутньому".

Гілтон відзначає, що в економічному напрямку ЄС має "зробити своїм пріоритетом надання Україні промислового безвізу". "Це не тільки дало б поштовх економічній активності, але й сприяло б побудові ще більш тісних міжлюдських зв'язків, що є дуже цінним надбанням, коли буде йтися про ухвалення рішень на національних рівнях щодо приєднання України до ЄС", - каже експерт.

Серед важливих сигналів декларації саміту, на думку старшого аналітики групи "Geostrategy" Володимира Денисюка, є наміри ухвалити десятий пакет санкцій проти РФ до річниці російської агресії проти України, створити спеціальну міжнародної структури, яка займатиметься розслідуванням злочину агресії, і  продовжувати опрацьовувати юридичні аспекти передачі заморожених російських активів на відбудову України.

Читайте також: Правник-міжнародник з ФРН: "Путін - не єдиний підозрюваний"

Переговори про вступ як стимул до реформ

Пункт декларації, у якому згадується про налаштованість Єврокомісії підготувати висновок щодо оцінки виконання Україною семи умов, висунутих ЄС під час надання статусу кандидата, вже весною, Денисюк називає перемогою Києва. "Адже ще недавно у Брюсселі говорили про те, що цей висновок, який фактично стане оцінкою готовності України до відкриття переговорів, буде оприлюднений лише у жовтні-листопаді", - нагадує експерт.

Проте бажання Києва пришвидшити вступ до ЄС є цілком зрозумілим, але терміни, які озвучують у зв’язку з цим українські високопосадовці "відірвані від реальності", вважає Роджерт Гілтон. "Уряд Зеленського має визнати, що наполягати на членстві  в ЄС - це зовсім інше, ніж просити зброю, і тому це потребує більш витонченої та вправної стратегії", - каже Гілтон.

На його думку, чим сильніше Київ тиснутиме на Брюссель, тим більша ймовірність викликати ефект, протилежний до очікувань, - "відштовхнути країни-члени ЄС від цієї ідеї". Щоб переконати скептично налаштовані європейські столиці у тому, що Україна справді готова до вступу, "Київ повинен розуміти, що має попереду багато складної роботи". "Україна повинна проводити реформи в таких сферах, як боротьба з корупцією, верховенство права, деолігархізація з тією ж завзятістю, що й на полі бою", - каже Гілтон, зауважуючи, що ворог цих реформ "може бути більш грізним, ніж Росія".

Читайте також: Обшуки, звільнення й підозри: боротьба з корупцією чи шоу для ЄС?

У тому, що під час саміту не було домовлено про часові рамки відкриття переговорів про вступ України до ЄС, Володимир Денисюк також не вбачає "жодної зради". "Це просто має стати ще одним стимулом для української влади максимально активізувати виконання цих семи умов. Це нормальний процес", - наголосив Денисюк. Він визнає, що "справедливі, хоча й завищені очікування" щодо перспектив переговорів про вступ, які Київ покладав на саміт з ЄС, не виправдалися. "Проте ця зустріч засвідчила, що Україна вже інтегрована в європейський рутинний бюрократичний процес більше, ніж будь-яка інша країна-кандидат на вступ", - наголосив експерт.