Кандидати в канцлери ФРН та їхнє ставлення до України

Німеччина обиратиме 26 вересня 2021 року новий Бундестаг, а водночас і нового канцлера. Чинна очільниця уряду ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) йде, тож тепер у розпалі боротьба за крісло канцлера, що звільниться. Головними претендентами на цей пост є кандидатка від партії "Союз 90/Зелені" Анналена Бербок (Annalena Baerbock), Армін Лашет (Armin Laschet) - представник консервативного блоку партій ХДС/ХСС, а також кандидат німецьких соціал-демократів, чинний віцеканцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz). Як може змінитися зовнішньополітичний курс Берліна щодо Києва у разі обрання того чи іншого кандидата? Чи варто також очікувати змін у Берліні в ставленні до Москви й Мінська? DW вивчила позиції кандидатів на підставі їхніх дотеперішніх публічних заяв.

Україна: від симпатії до підтримки

Спільним у тоні заяв усіх трьох нинішніх кандидатів на посаду канцлера є загальна прихильність до України. Всі троє, зокрема, критикували й критикують анексію Криму Росією й розв'язану нею війну на Донбасі, а також інші агресивні дії Москви щодо України.

Приміром, кандидатка від Зелених Анналена Бербок на тлі нещодавнього скупчення російських військ біля кордону з Україною закликала посилити тиск на Росію й підтримати Україну. На її думку, потрібно нагадати Росії, що незалежні держави мають право самим обирати, в які альянси вступати.

У своєму інтерв'ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung (FAS) Бербок згадала зокрема "перспективу України" на членство "в ЄС і в НАТО", наголосивши однак, що наразі пріоритетним завданням залишається стабілізація ситуації. Адже зроблені до такої стабілізації "кроки на шляху до членства в НАТО все одно є нереалістичними", сказала вона.

Соратник Меркель Армін Лашет уже на посаді голови консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) вимагав повернути Україні анексований Росією півострів Крим і запевнив у підтримці України. Такі заяви Лашет зробив під час зустрічі з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем, що відбулася в Дюссельдорфі 18 березня 2021 року.

Тоді ж Лашет наголосив, що Європа вкрай зацікавлена в стабільній, демократичній і економічно успішній Україні. "Ми підтримуємо її на шляху розпочатих нею реформ, що полегшать шлях до європейської перспективи", - запевняв Лашет українського прем'єра.

Крім того, в інтерв'ю виданню Internationale Politik цей консерватор заявив, що "ми повинні гарантувати дотримання геополітичних інтересів України", маючи на увазі збереження газового транзиту з Росії через її територію. Питання про вступ України до НАТО, за його словами, "поки не стоїть". Тоді ж він сказав: "Ми дуже зацікавлені у стабільності, суверенітеті та модернізації України та маємо підтримати Україну на її нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу".

Кандидат у канцлери від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Олаф Шольц так само недвозначно критикував керівництво в Москві за анексію Криму та агресію на Сході України й в Азовському морі. Щодо решти аспектів заяви Олафа Шольца про Україну знайти складно - відомо тільки про його непублічні спроби заспокоїти супротивників спорудження "Північного потоку-2", до яких належить і Київ. Шольц запевняв, що Німеччина зробить усе для того, щоб гарантувати Україні збереження доходів від транзиту і забезпечити іншому противнику проєкту - Польщі - підтримку ЄС у будівництві терміналів для імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

Ставлення до Росії: жорстка Бербок та прагматичні Лашет і Шольц

Найжорсткішу позицію щодо Росії з трьох кандидатів на крісло канцлера має кандидатка від Зелених. Анналена Бербок обіцяє задати новий, жорсткіший тон у спілкуванні з Москвою. Путінське керівництво вона публічно назвала "корупційним режимом". В інтерв'ю FAS вона вказала на необхідність для Заходу вести з такими країнами, як КНР і РФ, політику "діалогу і жорсткості".

Щодо Лашета й Шольца, то обидва в разі приходу до влади, можуть дещо змінити офіційний курс Берліна щодо Москви в інший бік.

Приміром, чимало аналітиків не виключають, що союзник Меркель Лашет у разі перемоги багато в чому продовжить її політику на посаді канцлера ФРН. Але щодо путінської Росії він цілком здатний змінити зовнішньополітичний курс на м'якший. Тим, хто стежить за кар'єрою нинішнього голови ХДС, давно впадало в око, що він намагався різко не критикувати керівництво в Кремлі або навіть - це радше в минулому - демонстрував своєрідні симпатії щодо дій російського керівництва.

Тож недарма газета Süddeutsche Zeitung (SZ) назвала Лашета через добірку його публічних висловлювань "тим, хто розуміє Путіна" ("Der Putin-Versteher") - далеко не найкращий епітет, яким у Німеччині позначають тих, хто висловлює часом недоречне схвалення дій глави Кремля. Свого часу критику путінського режиму нинішній лідер ХДС називав "однобокою", нарікав на "модний антипутінський популізм" у Німеччині. В розпал захоплення Криму російськими "зеленими чоловічками" висловився проти "демонізації" Москви й Путіна, що однак не завадило йому неодноразово назвати саму анексію українського півострова такою, що "однозначно порушує міжнародне право". Попри це він наголошував на необхідності ставати на місце своїх співрозмовників, якщо з ними існують зовнішньополітичні відносини.

Сам Лашет запевняє, що коли його називають "тим, хто розуміє Путіна", то безпідставно навішують на нього ярлик - мовляв, він теж критикував розв'язану Росією війну на Сході України, замах за допомогою хімічної зброї на Олексія Навального та його кримінальне переслідування. Останнє, правда, із застереженням: негайного звільнення російського опозиціонера лідер німецьких консерваторів зажадав тільки тоді, коли в німецькій пресі на його адресу прокотилася хвиля критики за "гучне" мовчання.

Так само кандидат у канцлери від соціал-демократів Олаф Шольц дотримується стриманої, але досить жорсткої лінії щодо російського керівництва - принаймні, в порівнянні зі своїми колегами по партії: СДПН традиційно виказує прихильність курсу на зближення з Росією, закладеному ще в роки "холодної війни".

Крім різкої критики в бік Москви через агресію щодо України, Шольц недвозначно критикував Кремль за тиск всередині країни на громадянське суспільство і дискримінацію сексуальних меншин. Так само однозначно Шольц висловлювався і про отруєння Навального в серпні 2020 року та його кримінальне переслідування. "Шокує те, що борця за демократію збиралися змусити замовкнути", - заявив тоді віцеканцлер ФРН. Утім, з приходом Шольца загальний курс Берліна у відносинах з РФ навряд чи зміниться істотно.

Хто - за, а хто  - проти "Північного потоку-2"?

Анналена Бербок також помітно відрізняється від двох інших кандидатів тим, що беззастережно виступає за негайну відмову від газопроводу "Північний потік - 2". Для Зелених - це як ідеологічний вибір на користь відновлюваної енергетики, так і політичний. "Будівництво (газопроводу - Ред.) викликає несприйняття європейських партнерів, дестабілізує Україну і суперечить чіткому загальноєвропейському курсу щодо Росії. Ми вимагаємо від уряду ФРН припинити підтримку проєкту", - заявляла Бербок.

У лютому 2021 року вона практично повторила цю думку, сказавши в ефірі ARD: "Цей газопровід протидіє геостратегічним інтересам європейців, він чітко спрямований проти України, суперечить європейським цілям захисту клімату та всім санкціям ЄС проти Росії, і тому це абсолютно фатальний проєкт". У цьому питанні її думка помітно розходиться з позицією прихильників газопроводу з РФ - Лашета й Шольца.

Консерватор Лашет у питанні "Північного потоку-2" залишається на лінії Меркель і називає його "економічним" проєктом, який покликаний, нібито, забезпечити газом Німеччину на перехідний період від традиційних енергоносіїв до відновлюваної енергетики. При цьому давно не таємниця, що твердження це не зовсім правдиве, адже газ, що надходитиме "Північним потоком-2", призначатиметься не стільки для Німеччини, скільки для інших країн ЄС.

А ось соціал-демократ Шольц відомий не стільки заявами, скільки спробами, досі, втім, невдалими, домовитися залаштунково з адміністрацією США про порятунок цього газопроводу з Росії. Точніше, угода Шольца, судячи з листа віцеканцлера, що потрапив у ЗМІ, припускала такий обмін: США відмовляться від санкцій проти учасників - в тому числі й європейських - проєкту "Північний потік - 2", а Німеччина, своєю чергою, вкладе до мільярда євро в розвиток інфраструктури з прийому зрідженого природного газу (СПГ), в тому числі зі США.

Білорусь: від критики до "гучного" мовчання

Щодо Білорусі - позиції кандидатів теж відрізняються, що помітно не тільки за заявами, а й за їхньою відсутністю. Анналена Бербок, наприклад, неодноразово закликала ЄС не забувати про ситуацію з правами людини в цій країні. "Увага до боротьби за свободу опозиції в Білорусі не повинна слабшати", - впевнена Бербок.

Соціал-демократ Шольц публічно висловлювався про Білорусь на хвилі протестів опозиції проти Олександра Лукашенка в серпні 2020 року, закликавши останнього до відставки й назвавши його "жахливим диктатором".

На цьому тлі впадає в око "гучне" мовчання кандидата в канцлери від консерваторів - Армін Лашет публічно воліє обходити увагою ситуацію в Білорусі.