Платне ЗНО: що зміниться для українських абітурієнтів

Українським абітурієнтам пропонують за власні кошти отримати можливість складати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), необхідне для вступу у виші, з більшої кількості предметів, ніж передбачено міністерством освіти і наук. В оприлюдненому проєкті рішення міністерства, який стосується також низки інших питань щодо ЗНО, йдеться зокрема про те, що учасники тестування зможуть складати ЗНО із понаднормових предметів платно - за кошти фізичних та юридичних осіб.

Читайте також: Чому в Україні досі не карають за плагіат у наукових роботах

Відповідна норма закону "Про повну загальну середню освіту", яка дозволяє реалізувати подібні плани, набула чинності ще в березні цього року, тож зараз ідеться про її імплементацію до підзаконних актів, пояснили DW в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який займається організацією ЗНО. "Є гранична норма (предметів, із яких абітурієнти складають ЗНО. - Ред.), яку щорічно встановлює МОН. Минулого року це були чотири навчальні предмети, цього року п'ять. Раніше максимально можна було складати саме таку  кількість тестів ЗНО. Меншу, звичайно, можна було, але більше - ні", - вказує заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко. Якщо ж плани міністерства здійсняться, усі охочі зможуть обрати більше тестів, але вже на платній основі. Діяти нові правила почнуть не раніше 2022 року.

Як виглядає ЗНО зараз і яким воно буде

Щороку у міносвіти дещо змінюють правила і кількість тестів, які повинні складати випускники та студенти коледжів. Сертифікати з державної підсумкової атестації (ДПА) у формі ЗНО використовують для формування середньої оцінки в атестаті, а також як вступні бали для вишів. У 2021 році українським абітурієнтам доведеться обов'язково складати іспит з української мови, математики, історії або іноземної мови, а також ще один предмет на вибір. Також за бажанням можна обрати ще один додатковий предмет. Загалом абітурієнти зможуть скласти не більше п'яти тестів. І всі ці послуги надаються за рахунок держави.

Нова ідея МОН полягає в тому, аби у майбутньому випускники могли обрати більше предметів, але за свої кошти. Це, мовляв,  розширить права здобувачів освіти. "Будь-які жорсткі обмеження не враховують різноманіття ситуацій і винятків. А тут з'являться додаткові можливості для учасників, які можливо, на період реєстрації абсолютно не впевнені у виборі фаху. Такий абітурієнт може скласти ЗНО хоч  з усіх предметів, щоб потім обирати спеціальність. Або, наприклад, в учасника надзвичайно широка  сфера інтересів, або він чи вона хоче перевірити себе з усіх навчальних предметів", - коментує Тетяна Вакуленко.

Читайте також: Дослідження якості освіти PISA 2018: Результати для України маловтішні, але ще не вирок

Ціна ЗНО: дорого не буде?

Кого ще зацікавить така послуга і яка кількість людей насправді захоче нею скористатися, спрогнозувати важко, каже співрозмовниця DW з УЦОЯО. За її словами, пропонована кількість предметів дає можливість вступити до будь-якого вишу, і нагальної потреби розширювати цей перелік досі не було. Натомість, якщо дати випускникам можливість складати безкоштовно ЗНО з максимуму предметів, то це обернеться великими витратами для держбюджету, пояснюють в Центрі. "Якщо дозволити складати будь-яку кількість предметів, то станеться так, що на певні предмети у нас буде велика реєстрація, але мала явка. А це марне витрачання коштів бюджету, оскільки  для кожного учасника потрібно створити робоче місце, надрукувати й доставити тест, залучити працівників для проведення тестування", - пояснює Тетяна Вакуленко. Минулого року на ЗНО зареєструвалося близько 380 тисяч учасників, які в середньому складали іспит більш ніж з трьох предметів. Водночас витрати на одне тестування учасника становили більше 250 гривень, уточнюють в УЦОЯО.

Там поки не беруться прогнозувати, скільки може коштувати один платний додатковий тест, але запевняють, що усі кошти йтимуть виключно на його проведення і що ця послуга буде неприбутковою. "Щойно з'являється тандем ЗНО і гроші, одразу виникає страх, що освіта буде платною, але в ситуації, про яку ми говоримо, це абсолютно не так. Ми говоримо тільки про понаднормову кількість навчальних предметів. У жодному разі ніхто не говорить про зменшення кількості предметів ЗНО, які можна складати за бюджетні кошти", - наголошує співрозмовниця DW.

"Олюднення" ЗНО та акцент на профорієнтацію

Опитані DW експерти поділяють ідею запровадження додаткового платного ЗНО в умовах обмежених бюджетних можливостей країни. Якщо ціна буде подібною до пробного ЗНО, а це близько 150 гривень, то це не стане проблемним для більшості родин, упевнений ексголова УЦОЯО Ігор Лікарчук. Він також звертає увагу на те, що ця ідея зможе дещо розширити можливості університетів, і ті зможуть ставити різноманітнішу кількість предметів, сертифікати з яких вони будуть вимагати при вступі. Співрозмовник DW називає ініціативу з додатковими тестами "олюдненням ЗНО", яке наближає цей механізм до потреб людини. Окрім того, на його переконання, варто було б також створити такі умови, щоб ЗНО складали кілька разів на рік і абітурієнти могли обирати кращий результат для вступу.

Читайте також: Закон про держмову: як захищатимуть українську мову, і що буде з російською

Своєю чергою, освітня експертка українського аналітичного центру CEDOS Тетяна Жерьобкіна звертає увагу на те, що необхідно також своєчасно приділяти увагу профорієнтаційній роботі серед школярів. "Зараз держава і школа не забезпечують учнівство інструментами, аби ті могли робити поінформований вибір і вирішували, куди хочуть вступати. Згідно з нашими дослідженнями, понад 30 відсотків абітурієнтів починають думати про спеціальність лише тоді, коли вже отримали результати ЗНО", - каже експертка. За її словами, випускникам варто не лише давати можливості складати будь-яку кількість тестів, але і допомагати орієнтуватися у сотнях спеціальностей, коли вони обирають виш.

Обговорення порядку змін до проведення ЗНО триває, усі охочі можуть надіслати свої пропозиції міністерству до 21 грудня.