Податок на надприбутки в оборонному секторі: "за" та "проти"

Війна РФ проти України, як і посилення геополітичної напруженості у Південно-Китайському морі та інших регіонах, викликала сплеск замовлень в оборонній промисловості по всьому світу. Дані, оприлюднені нещодавно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження проблем миру (SIPRI), свідчать про те, що у 2022 році глобальні військові витрати досягли історичного максимуму, сягнувши двох трильйонів євро.

Два найбільші підрядники Пентагону - Lockheed Martin і Raytheon - на початку 2023 року повідомили про рекордні замовлення на озброєння. У Німеччині оборонна промисловість починає отримувати безпрецедентно високі дивіденди. Концерн Rheinmetall, найбільший постачальник Бундесверу, очікує, що у 2023 році обсяги продажів його продукції досягнуть 7,6 мільярда євро. Для порівняння - роком раніше вони становили 6,4 мільярда євро.

Акції Hensoldt, німецької фірми, яка відповідає за постачання більшої частини радарів для ППО України, зростали протягом усього 2023 року на тлі буму замовлень. Курс акцій Rheinmetall, Lockheed Martin і Raytheon також на різкому підйомі, що триває вже багато місяців.

Чи потрібен податок на війну?

Військово-промисловий сектор - не єдиний, чиї фінансові показники за останній рік покращилися. Нафтові та енергетичні компанії отримали рекордні прибутки на тлі стрімкого зростання цін на енергоносії після вторгнення Росії до України. На цьому тлі уряди кількох країн запровадили податок на надприбутки для підприємств галузі.

За словами Люсі Беро-Судро, директорки програми з військових витрат та виробництва озброєнь SIPRI, у деяких державах лунали заклики запровадити аналогічний податок і для компаній, які випускають зброю, але загалом це так і не стало темою для дискусій. "Я не думаю, що ми прийшли до цього, - сказала вона в інтерв'ю DW. - Вважаю, що зараз, коли йдеться про оборонну промисловість у Європі, гарячою темою є збільшення виробництва та потужностей з випуску продукції, оскільки існує велика потреба у постачаннях боєприпасів та зброї до України, а також у поповненні власних арсеналів".

У зв'язку з великими потребами України в озброєнні, виробники зброї та багато компаній, що входять до їхнього широкого ланцюжка поставок, намагаються скористатися високим попитом. У січні Raytheon і Lockheed Martin заявили, що через проблеми з постачальниками їм важко виконувати всі замовлення.

"У нас є замовлення, ми маємо виробничі потужності. Нам просто потрібно доставити матеріали", - пояснював інвесторам виконавчий директор Raytheon Грег Гейс, написала газета The Wall Street Journal. Аналогічна ситуація склалася і в Європі, де компаніям важко продовжувати постачання в Україну та поповнювати в різних країнах національні резерви через серйозні проблеми з ланцюжком поставок.

У контексті цього Беро-Судро вважає, що розмови про обмеження прибутків виробників зброї, які не можуть впоратися із замовленнями, були б неправильним сигналом. "Я думаю, що якби ви побачили запровадження податку на надприбутки або чогось подібного, то ви надіслали щось типу суперечливого сигналу галузі, - додала вона. - Ви не можете просити їх (оборонні концерни. - Ред.) випускати більше та інвестувати у свої виробничі потужності - і водночас обкладати їх вищим податком.

Ідея запровадження податку на надприбутки не отримала підтримки

Уряди по всій Європі, як правило, погоджуються з такими аргументами, і заклики до запровадження додаткових податків для підприємств оборонної галузі не знаходять широкого відгуку. Хоча молодіжне крило правлячої в Німеччині Соціал-демократичної партії (СДПН) закликало до дій, ця тема майже не порушується під час дебатів на національному рівні ні у ФРН, ні в інших країнах. Багато в чому це зумовлено як даними про роботу галузі, так і екстреним характером ситуації у сфері безпеки.

Запровадження в енергетичному секторі податку на надприбутки було викликано величезними доходами нафтогазових компаній. Низка найбільших з них отримали річний прибуток, який у понад п'ять разів перевищує показники попереднього року. Хоча справи у виробників зброї йдуть добре, їхні фінансові успіхи тьмяніють порівняно з нафтовиками та газовиками. Проте Greenpeace стверджує, що запровадження податку на надприбутки для корпорацій оборонно-промислового сектора було б "логічним кроком".

"Торік ЄС запровадив такий податок для енергетичних компаній, чиї прибутки різко зросли в результаті російської агресивної війни в Україні, - нагадав DW Александер Лурц (Alexander Lurz), учасник кампанії Greenpeace за мир і роззброєння. - Те саме має застосовуватися і щодо надприбутків збройових корпорацій. Якщо прибуток Exxon від путінської війни обмежений, то це має стосуватися також концерну Rheinmetall та інших".

Читайте також: Rheinmetall створює центр обслуговування техніки для України

Прибуток у мирний час менш популярний

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну піддало радикальній ревізії картину європейської безпеки, тоді як настороженість з приводу намірів Китаю щодо Тайваню ще більше збільшила військові витрати США і Європи.

"Схоже, що в усьому світі існує консенсус щодо зростання асигнувань на оборону, роблячи її пріоритетом у плані держвидатків, - констатує Беро-Судро. - Тож я думаю, що громадськість має свого роду відчуття того, що це виправдано". Проте співробітниця SIPRI зазначає, що ситуація може швидко змінитись, якщо війна РФ проти України закінчиться.

"Уявіть собі, якщо до Європи повернеться мир, і сподіватимемося, що це станеться якнайшвидше, то тоді, можливо, ви побачите зміни громадської думки, - каже експертка. - Можливо, буде менше підстав для високих військових витрат, які обертаються прибутком для оборонних компаній".

Однак нині найбільші світові виробники зброї менш стурбовані тим, що їх обкладуть високими податками, ніж тим, що виробництво їхньої продукції відстає від попиту.