Половина українців-християн підтримує календарну реформу
21 грудня 2023 р.
Половина з тих українців, які вважають себе християнами - 50 відсотків - позитивно ставляться до рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новоюліанський календар. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова за підтримки представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Результати опитування було оприлюднено у четвер, 21 грудня.
Натомість негативно до переходу на новоюліанський календар ставиться 15 відсотків опитаних респондентів-християн. Ще 14 відсотків відповіли, що їм байдуже, дев'ять відсотків сказали, що не розуміють, що це означає, а ще 11 відсотків - вагалися з відповіддю.
Більша підтримка переходу на новий календар на Заході
Позитивніше до переходу на новий церковний календар ставляться на заході України - тут це рішення підтримує 75 відсотків респондентів, які вважають себе християнами. У центральному регіоні ця частка складає 45 відсотків, на півдні - 40 відсотків, на сході - 28 відсотків.
Суттєво різниться також підтримка переходу на новий календар серед вірян різних конфесій. Так, позитивно ставляться до цього рішення 82 відсотки вірян УГКЦ, 62 відсотки вірян ПЦУ, 24 відсотки "просто православних" (тобто тих, хто вважає себе православним, але не є вірянином жодної з православних церков), 21 відсоток "просто християн" (тих, хто вважає себе християнином, але не відносить себе до якоїсь з християнських конфесій) і 20,5 відсотка вірян УПЦ (МП).
Читайте також: ПЦУ підтримала перехід на новий календар: що зміниться
Водночас серед тих, хто відносить себе до християн, 35 відсотків відповіли, що вони відзначають християнські свята за новоюліанським календарем, 28 відсотків - за юліанським (за "старим стилем"), 27 відсотків - що по-різному, залежно від обставин. Ще три відсотки відповіли, що не відзначають християнські свята, а сім відсотків - вагалися з відповіддю.
Перехід УПЦ та УГКЦ на новоюліанський календар
Нагадаємо, раніше УПЦ та УГКЦ ухвалили рішення святкувати релігійні свята за новоюліанським календарем починаючи з вересня 2023 року. У зв'язку з цим святкування більшості християнських свят змістилося на 13 днів назад - зокрема, святого Миколая змістився з 19 на 6 грудня, Різдво Христове - з 7 січня на 25 грудня, Щедрий вечір - з 13 січня на 31 грудня, Водохреще - з 19 на 6 січня.
Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар 100 років тому під час Всеправославного конгресу, що проходив у Константинополі у травні 1923 року, і користуються ним донині, називаючи більш точним. Старим юліанським календарем, який відстає від світського календаря на 13 днів, продовжують користуватися російська, грузинська, сербська та македонська православні церкви, а також Єрусалимський патріархат.