Примусова мобілізація чи мотиваційний рекрутинг до лав ЗСУ?

Після понад півтора року війни мотивація українців до проходження військової служби знижується. Про це говорять як бойові командири, так і сам головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Валерій Залужний. "Тривалий характер війни, обмежені можливості щодо ротації військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, прогалини у законодавстві, які дозволяють у начебто законний спосіб ухилятися від мобілізації, суттєво знижують мотивацію громадян до проходження військової служби", - визнає Залужний у своїй статті для The Economist. За його словами, це лишає Україну можливості досягти переваги над противником у резервах шляхом нарощування їхньої чисельності.

Люди закінчуються, осуд не сприяє набору у військо

Слова головнокомандувача підтверджує і військовий психолог, бойовий офіцер ЗСУ Андрій Козінчук. "Люди на фронті закінчуються: гинуть, калічаться, хворіють, старіють. У мене в батальйоні трьох військовослужбовців відправили додому, бо їм виповнилося 60 років. Я сам лежу зараз у шпиталі. Немає кому воювати. А без людей ми нічого не зробимо, які б сучасні у нас не були дрони, танки, літаки, це все управляється людьми", - каже Козінчук у розмові з DW. Про необхідність поповнення українського війська для підсилення підрозділів та для ротації публічно заявляли й інші бойові командири.

Військовослужбовці констатують, що одна з причин того, що мотивація у війську падає - відсутність чітких термінів демобілізації для тих, хто служить вже понад півтора року. Це лякає й тих, хто хотів би прийти до територіальних центрів комплектування (ТЦК) для проходження добровільної служби. Лунає критика й з приводу того, як проводиться мобілізаційна кампанія.

"Є ті, хто розказують, що не народжені для війни, і це - не ок. Але примусова мобілізаційна кампанія огидна. Закінчилися ті, хто прийшов до ТЦК на патріотизмі, і замість того, аби "продавати" плюси служби в армії, ми зосереджуємося на тому, що хто не пішов служити добровільно, той боягуз і зрадник. Це не мотивує жодного цивільного йти у військо, коли його ображають і знецінюють. Так ми в армію нікого не закличемо", - вважає Козінчук. 

Читайте також: "Крадуть у тих, хто їх захищає". Репортаж з позицій артилеристів ЗСУ

Молодь - найбільш цінний ресурс для мобілізації

Валерій Залужний наголошує, що проблему в Генштабі ЗСУ знають і щоб її розв'язати в Україні мають намір запровадити єдиний реєстр призовників та розширити категорію громадян, які можуть бути призвані за мобілізацією. Кого саме планують залучити до мобілізації, головнокомандувач не уточнив.

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що було б доцільним змінити підхід до мобілізації молоді. Адже молоді люди віком від 18 до 27 років, які за мирних часів підлягали призову, наразі на час особливого періоду не призиваються до війська й не підлягають мобілізації. "До повномасштабного вторгнення десь близько 15 тисяч людей призовного віку двічі на рік призивалися. А 30 тисяч людей на рік, як на мене, це могла би бути найбільш цінна категорія для мобілізації", - сказав Мельник у розмові з DW.

Ще в травні Верховна Рада підтримала зменшення призовного віку для громадян з 27 до 25 років, проте президент ще не підписав цей закон. "Це дуже чутливе питання, коли треба своїм рішенням взяти відповідальність, що люди молодшого віку мають йти на фронт. Це дуже складно. Це дуже важко", - прокоментував зволікання Зеленського з підписом під цим законом секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов. 

Читайте також: "Кожна втрата дрона - болюча". Як працюють аеророзвідники під Бахмутом

Чи покращить "смарт-мобілізація" мотивацію служити?

Українська влада вирішила спочатку навести лад з військкоматами та військово-лікарськими комісіями та поки що зосередитися на піднятті мотивації тих, хто готовий служити. Зокрема, міністерство цифрової трансформації України стартує пілотний проєкт "смарт-мобілізація", завдяки якому українці самі зможуть обирати собі військову спеціальність.

"Людина обирає, що вона хоче стати оператором дронів, або взагалі служити в роті ударних дронів. Це може бути сапер, водій, всі посади будуть. І найголовніше, що якщо ти залишиш заявку і пройдеш рекрутерів і тести, ти проходиш навчання, ти точно потрапляєш в роту ударних дронів і ти точно потрапляєш на ту посаду, на яку ти мобілізував себе", - пояснив віцепрем'єр-міністр України, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в інтерв'ю "РБК-Україна".

За словами міністра, після тестування проєкту, збору та аналізу даних про кількість самостійно мобілізованих, їхній відбір, умови служби та ефективність на посаді, будуть запроваджувати набори на інші спеціалізації, і до військкомату йти не треба буде.

Валерій Залужний обіцяє, що підготовка мобілізованих здійснюватиметься під керівництвом досвідчених військових. "Також ми запроваджуємо "бойове стажування", яке передбачає розміщення мобілізованих і навчених кадрів у досвідчених стройових частинах для їхньої підготовки", - повідомив головнокомандувач ЗСУ у своїй статті для The Economist.

Андрій Козінчук вважає, що це покращить мотивацію цивільних йти до війська, адже у людини буде вибір, де саме вона може застосувати свої вміння і навички та самореалізуватися. "Я проти, аби був примус. Ми можемо подолати це, пояснивши людям наскільки важливо ідентифікувати себе з державою та мати вибір. Коли людині зрозуміло, на що вона йде, то і воювати вона буде відповідно", - переконаний військовий психолог. 

Знайти правильний підхід

Експерти наводять приклад успішного мотиваційного рекрутингу в бойові бригади, коли людей набирають у військо, детально та чесно розписуючи їм плюси та мінуси служби, а не просто транслюють "переможну" інформаційну політику держави. У зв'язку з цим Олексій Мельник звернув увагу на рекрутингову кампанію Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, біг-борди та сітілайти якої розміщені на вулицях українських містах, у соціальних мережах. За словами Мельника, така кампанія є значно ефективнішою, аніж стандартні виклики повісткою в ТЦК. 

"Третя штурмова бригада, присутня на сітілайтах, у медіа, на сайтах, у метро і завдяки непримусовому підходу, коли якісно вчать людей, вони набирають вмотивованих людей, які найкраще відповідають критеріям. Тому, якщо ТЦК хочуть набрати людей, а не просто заповнити штатні клітинки, їм теж потрібно комбінувати всі методи", - каже Мельник. Експерт Українського центру дослідження проблем безпеки імені Дмитра Тимчука Олександр Коваленко вважає, що Сили оборони України це теж своєрідний "роботодавець" і залучати людей на службу потрібно відповідно. Він переконаний, що вмотивованих людей, які готові йти служити достатньо, однак до них потрібно знайти правильний підхід та "каталізатор для дій" добровільно прийти у військо.

Читайте також: Жінки в ЗСУ: "Бажання служити сприймають за примху"

Нова концепція військової кадрової політики

На це, судячи з усього, й розрахована нова концепція військової кадрової політики до 2028 року, наказ про затвердження якої підписав міністр оборони України Рустем Умєров. Очікується, що реалізація концепції дозволить ЗСУ перейти на військову службу за контрактом. Строкову військову службу планується замінити інтенсивною військовою підготовкою громадян призовного віку. 

У своєму Telegram-каналі міноборони наголосило, що в Україні функціонуватиме дієва система рекрутингу ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом, а також "людиноцентричний підхід до управління кар'єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку, гендерної рівності". Міноборони обіцяє ефективну та прозору систему грошового забезпечення військовослужбовців і забезпечення їх житлом.

Як повідомляється, документ визначає стратегічне бачення розвитку військової кадрової політики у сфері оборони впродовж наступних п'яти років - як під час дії воєнного стану, так і у мирний час. "Головний акцент концепції - гарантоване задоволення потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни, інтеграція в євроатлантичний безпековий простір, взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО", - ідеться в повідомленні.