Росія мобілізувала на війну близько двох тисяч кримчан

У Німеччині з дводенним візитом перебуває постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева та керівниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи Марія Томак. 

Під час візиту вони зустрінуться з німецькими парламентарями та представниками уряду для обговорення питань мобілізації в РФ, а також ситуації з правами людини в анексованому Росією Криму. Про те, які настрої зараз превалюють на півострові та як Україна планує реінтегрувати території - в матеріалі DW.

Мобілізація кримчан до лав російської армії

"Те, як Росія проводить мобілізацію, на наш погляд і згідно міжнародному праву - це цілеспрямована практика геноциду проти однієї спільноти. Вони мобілізували не тільки кримських татар, вони мобілізували українських громадян", - каже Ташева. 

Вона додає, що найкращий спосіб уникнути мобілізації, яку проводить на окупованому півострові російська влада, - це втеча з Криму. Втім, за її оцінкою, близько двох тисяч громадян уже мобілізували на півострові, і зараз вони знаходяться під Херсоном. 

"Якщо перше, що вони зроблять - це здадуться в полон, ми візьмемо це до уваги на судових слуханнях або під час розслідування конкретних випадків", - наголошує Ташева. Марія Томак додає, що процес здачі в полон українській стороні відбувається за участю української розвідки, яка відкрила гарячу лінію для тих мобілізованих росіян і жителів тимчасово окупованих територій, які бажають здатися в полон українській стороні. 

Читайте також: "Перспективи російських військ на правобережжі Херсонщини - знищення або полон"

Успіхи ЗСУ змінюють настрої в Криму

Представниця Зеленського зауважує, що в Криму після мобілізації окупаційній владі стало складніше переконувати громадян, що анексія півострова була необхідна задля уникнення війни на цій території.

Керівниця служби забезпечення діяльності Кримської платформи також звертає увагу на роль успіхів української армії на фронті на настрої жителів Криму: "Якщо відстежити акції солідарності з Україною, то також можна побачити, що люди стають впевненішими та мужнішими в той час, як українська армія досягає успіхів на передовій. Я вважаю, що це також дуже важливий сигнал про те, що чим більше успіхів досягає українська армія, тим більше людей у ​​Криму сміливіше висловлюють свої проукраїнські настрої. Більше віри в те, що Україна здатна найближчим часом деокупувати Крим і захистити цих людей". 

Читайте також: Залужний розповів про перспективи відвоювання Криму

У Криму зачищають протестну діяльність

За словами представниці президента в Криму, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на півострові продовжуються переслідування проукраїнськи налаштованих громадян, зокрема кримських татар. За даними української сторони, 150 громадян у Криму є політичними в'язнями, з них 111 - кримські татари. 

Ташева наголошує, що людей в Криму також переслідують за протестні настрої, які виражаються в різних формах. Водночас вона додає, що восьмирічна окупація півострова зробила масштабні протести там майже неможливими.

"Російська Федерація протягом восьми років зачищала всю громадянську діяльність, але навіть після повномасштабного вторгнення люди протестують в Криму". Зокрема, вона нагадує, що людей на півострові переслідують навіть за манікюр в кольорах українського прапору.

Читайте також: За "Червону калину" на весіллі в Криму засудили шістьох людей

Кримська платформа та стратегія реінтеграції півострова

Представниця президента розповідає, що за час окупації до Криму приїхали щонайменше пів мільйона громадян Росії, перебування яких на цій території буде вважатись незаконним після відновлення контролю України над півостровом. Водночас, за її словами, вони матимуть можливість отримати дозвіл на перебування в Криму, якщо у них народились діти, або якщо вони знаходяться у шлюбі з громадянами України. Українська сторона вже працює над створенням стратегії з економічних і юридичних питань на території півострова після деокупації. 

Ташева також повідомила, що Україна розробляє алгоритм дій поводження з тими, хто був змушений співпрацювати з окупаційною адміністрацією. "Відповідно до Женевської конвенції та міжнародного гуманітарного права, якщо ви лише живете в Криму і спілкуєтеся з окупаційною адміністрацією, або навіть працюєте з нею, але не вчиняли воєнних злочинів, вас не будуть переслідувати", - каже вона. За її словами, Україна розробляє відповідні положення, щоби дати сигнал громадянам на півострові, що їм не загрожує переслідування, якщо вони не вчиняли воєнних злочинів.

Представниця Кримської платформи Томак у свою чергу наголошує, що цей формат, створений за ініціативою президента України Володимира Зеленського, продовжить роботу в дипломатичному ключі попри войовничу риторику президента РФ Володимира Путіна. 
Зараз, за її словами, в межах платформи не обговорюються питання постачання зброї для деокупації півострова. "Потенційно платформа могла би перетворитися на місце, де ми з союзниками обговорювали б параметри реінтеграції та відновлення Криму", - каже вона. Наступна зустріч в рамках Кримської платформи на парламентському рівні запланована на кінець жовтня.