"Газпром" втрачає позиції на експортному ринку
12 червня 2020 р.
Поставки "Газпрому" на європейський ринок газу знизилися в першому кварталі поточного року на 24,2 відсотка - такими є дані російської Федеральної митної служби. На окремих напрямках падіння газового експорту особливо драматичне. За даними турецького енергетичного відомства EPDK, у березні Туреччина імпортувала на 70 відсотків менше російського газу, ніж роком раніше. Збут "блакитного палива" "Газпрому" до Німеччини, за даними російської митниці, знизився за той самий час на 45 відсотків. У цих умовах експерти дедалі частіше звертаються до теми економічної ефективності великих інфраструктурних проєктів "Газпрому".
Попит на газ поновлює історичні мінімуми
Падіння попиту на газ у 2020 році має глобальний характер і стане найбільшим в історії. Про це повідомляє Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у своїй доповіді про ринок газу. За прогнозом МЕА, за підсумками поточного року світовий попит на газ знизиться на чотири відсотки. Це рекордне падіння - востаннє таке різке зниження попиту на газ у світі було зафіксоване в 2009 році, але й тоді він знизився лише на два відсотки. За словами експертів, пандемія COVID-2019 - головна, але далеко не єдина причина зниження попиту.
Як заявив DW керівник Центру вивчення світових енергетичних ринків Інституту енергетичних дослідження Російської академії наук В'ячеслав Кулагін, не варто скидати з рахунків зміни клімату, здатні викликати 15-відсоткові коливання попиту в річному еквіваленті. "Нагадаю, що зима 2019-2020 була теплою. Також через невизначеність із транзитом Україною "Газпром" закачав іще минулого року в європейські підземні сховища газ по максимуму. Іноді вигідніше піднімати його (приміром, щоб не платити за оренду сховищ), а не брати газ із труби", - зазначив експерт.
Читайте також: Польща підвищила ціни на транзит російського газу з 2021 року
Безумовно, не на користь "Газпрому" виявилася і ситуація зі світовими цінами на нафту та газ. "Коли ціни на нафту падають і при цьому знижуються спотові ціни, контрактні ціни (за якими працює "Газпром". - Ред.) виявляються вищими. Відповідно, споживачеві такі умови стають нецікавими", - каже Кулагін.
Турецький ринок: Росія спустилася на п'яту сходинку
Імовірно, саме останній фактор змусив Туреччину звернути увагу на альтернативних Росії постачальників. Країна нарощує закупівлі скрапленого природного газу (СПГ), адже він виявляється у кілька разів дешевшим за російський трубопровідний. Основним постачальником СПГ до Туреччини є США. Їхні поставки у березні виросли більш ніж на 300 відсотків. Частка американців на турецькому ринку наблизилася до російської - 9,38 проти 9,89 відсотка (п'ята позиція).
Зміцнив свої позиції на ринку Туреччини й Азербайджан. Він став лідером за поставками у березні та зайняв майже чверть ринку. На другому місці - Катар, на третьому - Іран, на четвертому - Алжир. "Конкуренція на турецькому ринку загострилася після того, як на нього вийшов Азербайджан: у 2019 році почав працювати газопровід TANAP, за яким Туреччина має купувати шість мільярдів кубометрів газу на рік", - каже керівник інформаційно-аналітичного центру компанії "Альпари" Олександр Разуваєв.
До того ж проблемою є зниження попиту в країні саме по собі. "Туреччина вже кілька років підкидає нам сюрпризи. Очікувалося, що попит на газ там зростатиме, але цього не відбувається", - констатує В'ячеслав Кулагін. У ситуації, що склалася, для "Газпрому" особливо неприємно те, що саме цього року ним був запущений "Турецький потік", одна з гілок якого орієнтована безпосередньо на ринок Туреччини. Зниження поставок було помічено компанією ще в лютому, коли заступник голови "Газпрому" Олена Бурмістрова визнала, що, очевидно, тепер газу з "Турецького потоку" доведеться шукати застосування в інших країнах Європи.
Чи потрібен був "Турецький потік"
Партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутихін переконаний у тому, що так звані будівництва століття, які "Газпром" ініціював для того, аби знизити залежність від українського транзиту, загалом були не потрібні. "Це було очевидно ще до того, як усі ці "потоки" були задумані: пропускна здатність російських газопроводів у бік Європи вдвічі перевищувала обсяги газу, які туди експортувалися. А наявна на території Росії газотранспортна мережа була цілком достатньою, аби прокачати цей газ у бік європейських споживачів", - сказав він DW.
Читайте також: Експерт з сировинних ринків: До кінця року в світі може бути дефіцит нафти
На думку експерта, "Турецький потік", як і обидва "Північні", а також новий газотранспортний коридор з Ямалу до Балтійського та Чорного морів - це суто політичні проєкти, які коштували Росії 140-150 мільярдів доларів. "Насправді у них лише два сенси - геополітика, яку хибно розуміють, і бажання перевести гроші з бюджету державної компанії "Газпром" у приватні кишені близьких до керівництва підрядників з будівництва нікому не потрібних газопроводів", - вважає Крутихін.
"Теоретично ці трубопроводи можна було не будувати, - погоджується В'ячеслав Кулагін. - Але це означало би для "Газпрому" повну залежність від транзиту Україною, що загрожувало б різким підняттям ставок за транзит в ультимативному ключі". За словами експерта, не виключена ситуація, за якої Україна збільшила би тариф уп'ятеро, внаслідок чого він перевищив би нинішню ціну на газ у Європі й "Газпром" став би вимушений платити. "Ідеальна ситуація - це коли є декілька газопроводів із рівномірним завантаженням, кожним маршрутом здійснюються не більше 30 відсотків поставок і є запас потужностей на 20-30 відсотків. Тоді можна за необхідності нарощувати і оптимізовувати поставки", - вважає експерт.
У "Газпромі" виплатять щедрі дивіденди
Через зниження експорту і цін на газ "Газпром" недоотримає в 2020 році значні кошти від роботи на експортному ринку. Середня вартість експортного газу компанії в першому кварталі становила 146,2 долара за тисячу кубометрів (мінус 36,1 відсотка до минулого року) - при тому, що у свій бюджет компанія від початку заклала середню ціну на газ, який експортується у далекий закордон, на рівні 200 доларів за тисячу кубометрів. Утім, заощаджувати в холдингу через це, схоже, не збираються. "Навпаки - компанія розробляє новий нікому не потрібний газопровід з Ямалу до Монголії в Китай, закуповує нові труби, аби розширити потужності труби "Сахалін - Хабаровськ - Владивосток", яка також нікому не потрібна", - каже Крутихін.
Читайте також: Чому США знову блокують "Північний потік-2"?
Можливо, в "Газпромі" розраховують на швидкі зміни кон'юнктури ринку, а також на те, що конкуренти знизять свою активність. "Компанія прогнозує зниження обсягів поставок СПГ із США, які збиткові за поточних низьких цін, і це має зіграти ключову роль у ребалансуванні ринку", - каже Олександр Разуваєв. За його словами, про те, що монополіст упевнений у своїй фінансовій стабільності, свідчить той факт, що його рада директорів рекомендувала зборам акціонерів, запланованим на кінець червня, затвердити пропозицію про виплату річних дивідендів за результатами 2019 року на рівні 15,24 рубля за акцію. "Таким чином, на виплату дивідендів рекомендується спрямувати 360,8 мільярда рублів (5,17 мільярда доларів. - Ред.), або 30 відсотків прибутку, що належить акціонерам, за 2019 рік", - уточнює аналітик.