Розширення Євросоюзу. Брюссель потребуватиме більше грошей?

"Немає більше фермерів, немає більше хліба" - так лунало популярне гасло під час організованих польськими аграріяминаприкінці минулого року та на початку цього року численних акцій протесту проти імпорту дешевої сільгосппродукції з України та правил ЄС щодо аграрного сектору. Під час протестів їхні учасники блокували рух автотранспорту на кордоні з Україною.

Наприклад, біля польського міста Коцьк, розташованого за дві години їзди від кордону, сотні тракторів перекрили дорогу, щоб перешкоджати ввезенню в країну дешевого українського зерна. Місцевих фермерів серйозно турбує ще одна обставина: вони бояться, що вступ України до Євросоюзу поставить під загрозу їхні джерела доходу. "Вони повинні забути про це. Це божевільна ідея", - заявив DW один із фермерів, які блокували дорогу.

Понад десять років Європейський Союз здавався закритим клубом, до якого прагнуть потрапити лише кілька країн. Але вторгнення Росії в Україну докорінно змінило ситуацію. У грудні Брюссель ухвалив рішення про початок переговорів з Україною та Молдовою про їхній вступ до ЄС, а також надав Грузії статус країни-кандидата.

ЄС доведеться збільшити бюджет?

"З очевидних причин Євросоюз зараз розглядає своє розширення як інструмент безпеки. І бюджет є частиною дискусій (про прийняття нових членів. - Ред.), але він не обов'язково може бути вирішальним фактором", - пояснила в інтерв'ю DW Ту Нгуєн, заступниця директора берлінського Центру Жака Делора.

Однак нещодавні протести польських фермерів стали черговим нагадуванням про те, що економічний вимір незмінно є частиною політичного процесу в ЄС. При цьому ентузіазм, що з'явився Брюсселя з приводу вступу до Євросоюзу нових членів, супроводжується побоюваннями, що таке розширення ЄС поставить деякі його країни та їхніх громадян у невигідне економічне становище.

Європейський Союз витрачає велику частину свого бюджету на регіональний розвиток і сільське господарство. Бідніші держави-члени блоку отримують з Брюсселя більше грошей, ніж платять у загальну казну. Усі вісім країн, які наразі стоять у черзі на вступ до ЄС, бідніші за держави-учасниці союзу. Дев'ятим кандидатом є Туреччина, але процедуру її вступу до ЄС призупинено.

Надії на поліпшення стану економіки

Для Ясни Пейовіч із Чорногорії членство в ЄС надало б її країні "більшої легітимності". Чорногорія в черзі на вступ до ЄС є останньою, хоча за те, щоб увійти до його складу, виступають 80 відсотків населення країни. "Для мого бізнесу це стало б вельми позитивним знаком", - каже Пейович, розмовляючи з DW у Подгориці в офісі своєї компанії - стартапу електронного навчання Flourish.

"(Інвестори. - Ред.) кажуть: "Ми ніколи не вели справи з Чорногорією і не знаємо, як це робити. Я запитала їх: "Якби ми були частиною Європейського Союзу, було б інакше?". І вони відповіли, що було б по-іншому, тому що вони знають, що таке Євросоюз", - додає Пейович. Чорногорія з населенням всього 630 тисяч осіб - маленька країна, як і багато її сусідів на Західних Балканах, і її членство в ЄС для бюджету Брюсселя не стало б серйозним навантаженням.

"Якби Євросоюз завтра вранці прийняв Чорногорію і заплатив за це, ніхто б навіть не помітив, оскільки це явно йому по кишені", - вважає Наталі Точчі, радниця верховного представника ЄС з зовнішньої і безпекової політики Жозепа Борреля і його попередниці на цій посаді Федеріки Могеріні. Але для ЄС, за словами Точчі, тут "немає економічного потенціалу зростання".

Міла Касаліца, економістка і голова фінансового відділу чорногорського муніципалітету Зета, вважає, що членство в ЄС стало б перетворювальним фактором для країни. "Наш рівень життя - 45-48 відсотків від стандартів, що існують у країнах ЄС. Це велика мрія в процесі вступу - зближення з європейським рівнем життя", - каже вона. Прийняття до Євросоюзу країн Західних Балкан відкрило б економічні можливості для мільйонів їхніх громадян за прийнятних витрат для Брюсселя. Проте більшість держав регіону перебувають у статусі кандидата на вступ уже понад десять років, а Північна Македонія - майже двадцять.

Україна - проблема, про яку не хочуть говорити

Зовсім недавно на східному горизонті з'явився новий кандидат - Україна. Перебуваючи у важкому становищі внаслідок російського вторгнення, Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС у червні 2022 року. Але найбільш густонаселена і найбідніша з усіх країн-кандидатів є, на думку Наталі Точчі, "зовсім іншим випадком через її територію, сільськогосподарський сектор, ВВП на душу населення і, перш за все, через те, що країна перебуває у стані війни, відновлення після якої потребуватиме 500 мільярдів євро, і яка все ще триває".

Якби Україна вступила до Євросоюзу, то стала б у ньому найбільшим виробником сільгосппродукції і найважчим тягарем для його бюджету. Тоді як усі фермери з країн, що входять до ЄС, у сукупності зараз обробляють близько 157 мільйонів гектарів орних земель, одна Україна додала б до них ще 41 мільйон гектарів. Для деяких нинішніх держав-членів це означало б небажану конкуренцію на загальноєвропейському ринку.

Наприклад, Польща з моменту її прийому до Євросоюзу в 2004 році, стала одним з найбільш конкурентоспроможних виробників продуктів харчування в ЄС. Якщо до ЄС приєднається й Україна, ця роль Варшави опиниться під загрозою, оскільки українські агрофірми набагато більші за невеликі європейські фермерські господарства. "Найімовірніше, ми збанкрутуємо. Тому що нашу країну легко заполонить набагато дешевша продукція з України", - не приховує побоювань Лукаш Чех, польський фермер із Парчева, який вирощує зерно, а також свиней, і отримує субсидії з Брюсселя.

Чи з'явиться діра в бюджеті ЄС?

Згідно з внутрішнім дослідженням, проведеним Європейською Радою, прийом усіх кандидатів обійшовся б ЄС у 256 мільярдів євро, водночас одна тільки Україна, за оцінками, отримала б протягом семи років 186 мільярдів євро, не враховуючи витрат на відновлення країни.

Ту Нгуєн вважає, що "фінансові наслідки будуть не такими високими, як дехто припускає". Однак заступниця директора берлінського Центру Жака Делора не може точно сказати, звідки візьмуться додаткові гроші: "Можливо, вони надійдуть від нинішніх держав-членів. Можливо, ЄС збере їх за рахунок нових джерел. Наприклад, тривають дискусії про запровадження податку на пластик або про механізми регулювання викидів вуглекислого газу".

Деякі держави Євросоюзу просувають процес прийому до нього нових членів із безпрецедентною швидкістю. Однак чи доб'ються вони успіху, залежатиме, зокрема, і від нового складу Європарламенту, депутатів якого оберуть у червні.