Санкції щодо Лукашенка: чому Євросоюзу увірвався терпець?
13 жовтня 2020 р.
Міністри закордонних справ країн ЄС у понеділок, 12 жовтня, вирішили запровадити санкції проти Олександра Лукашенка, який проголосив себе президентом Білорусі за підсумками невизнаних Заходом виборів 9 серпня. "Сьогодні міністри підтвердили, що у пана Лукашенка нема жодної демократичної легітимності, та дали політичне "зелене світло" початку підготовки наступного пакета санкцій, до якого потрапить і сам Лукашенко", - повідомив верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель за підсумками засідання Ради ЄС у Люксембурзі.
Останньою краплею для ЄС став розгін демонстрації 11 жовтня
Хоча країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка ще у серпні, ЄС довго утримувався від цього кроку. Причина у тому, що у Брюсселі та низці інших столиць все ще сподівалися, що Лукашенко піде на діалог з протестувальниками.
Що змінилося? Боррель пояснив підготовку нового пакета санкцій "відповіддю на розвиток ситуації в Білорусі", зокрема на розгін акції протесту напередодні. "Вчора, у неділю, ми знову побачили жорстку, непропорційну реакцію на демонстрації", - зауважив глава дипломатії ЄС, відповідаючи на запитання кореспондента DW.
Рішення міністрів можна було передбачити ще зранку у понеділок, коли глава МЗС Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas) констатував, що з часу останнього засідання Ради ЄС ситуація в Білорусі не покращилася. "Насильство, яке застосовує режим Лукашенка, триває", - додав він та запропонував запровадити санкції щодо Лукашенка.
Читайте також: МВС Білорусі погрожує застосуванням до протестувальників бойової зброї
Утім, влада в Мінську все ж пішла на певні кроки. Так, у суботу Лукашенко зустрівся з групою політв'язнів у СІЗО КДБ. А днем раніше Боррель, який перебував із візитом у Ефіопії, зміг поговорити телефоном з міністром закордонних справ Білорусі Володимиром Макеєм. Раніше глава дипломатії ЄС заявляв, що Брюссель не може зв'язатися з владою в Мінську на жодному з рівнів.
Ці кроки, однак, не змогли переконати міністрів країн ЄС. "З боку білоруської влади не було жодного сигналу про готовність почати хоч якийсь діалог або переговори (з білоруським суспільством. - Ред.). Вони не пристали на пропозицію ОБСЄ про (посередницьку. - Ред.) місію", - заявив Боррель. Він побачив "цілковиту відсутність готовності з боку Лукашенка вступати у переговори", які би могли принести демократичне та мирне врегулювання ситуації в Білорусі.
Коли санкції ЄС проти Лукашенка набудуть чинності?
Як відомо, на початку жовтня ЄС вніс у санкційний список 40 високопосадовців з Білорусі. Зараз Рада Євросоюзу ухвалила політичне рішення розширити цей список. Це означає, що тепер почнеться підготовка юридичного обґрунтування обмежувальних заходів. Для набуття ними чинності знадобиться ще одне рішення Ради ЄС. Лише тоді стане відомо, хто ще, крім Лукашенка, потрапив у список.
Така підготовка - це технічне питання. Утім, минулого разу воно стало політичним і розтягнулося на місяць. Річ у тому, що Кіпр вимагав від ЄС запровадити санкції проти Туреччини за розвідку газу в спірних водах східного Середземного моря. Вирішити цю суперечку вдалося лише на саміті ЄС.
Читайте також: Як на саміті ЄС домовилися про санкції щодо Білорусі
Боррель пообіцяв, що цього разу все буде набагато швидше. "Чи певен я, що на це не знадобиться три місяці? Так, я впевнений. Структурну перешкоду для імплементації санкцій було знято", - зазначив він, маючи на увазі блокування з боку Кіпру.
Євросоюз переглядає відносини з Білоруссю
Також Рада ЄС ухвалила рішення переглянути відносини з Білоруссю. "ЄС скоротить двосторонню співпрацю з центральною владою в Білорусі та збільшить підтримку білоруського народу і громадянського суспільства. З цієї співпраці будуть виключені установи, які відповідальні за порушення прав людини", - йдеться в ухваленому міністрами документі на шести сторінках. Відтепер він визначатиме політику ЄС щодо Білорусі. Брюссель планує продовжувати контакти з Мінськом - але лише у питаннях, які "становлять інтерес для ЄС і суспільства Білорусі".
Перегляне Євросоюз і фінансову підтримку країни таким чином, щоб вона приносила користь якомога більшій частині населення. А саме, її максимального скоротять для центральних органів влади і замість цього спрямують "недержавним, місцевим і регіональним" органам і організаціям.
Як відомо, Білорусь - одна з шести країн ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". На цьому напрямі Брюссель планує продовжити співпрацю лише на неполітичному рівні. ЄС також запевнив, що угода про спрощення візового режиму продовжує діяти, а також пообіцяв і далі надавати білорусам можливість участі у програмах обміну Erasmus+, Horizon Europe, а також в рамках "Східного партнерства".
Пропозиція ЄС для Білорусі без Лукашенка
При цьому Євросоюз готовий "значно" активізувати відносини з Білоруссю. Але висуває для цього низку умов. Зокрема, припинити репресії проти протестувальників і незалежних ЗМІ, випустити та реабілітувати політичних в'язнів, а також виплатити їм фінансову компенсацію. Ті, кому довелося з політичних мотивів виїхати з Білорусі, повинні отримати змогу безпечно повернутися. Ще одна вимога - політичний процес, який має завершитися проведення вільних і чесних виборів за спостереження ОБСЄ.
Після цього Євросоюз готовий запропонувати "конкретний пакет" для демократичної Білорусі. Він включатиме, серед іншого, поглиблення секторальної співпраці та участі Білорусі в програмах ЄС, фінансову та технічну підтримку реформ в країні, поновлення переговорів про макрофінансову допомогу, більше грошей від Європейського інвестиційного банку та Європейського банку з реконструкції та розвитку, а також початок діалогу про безвізовий режим. Утім, для цього Білорусі ще треба буде показати ефективне виконання нинішньої угоди про спрощення видачі віз.