Литва не видасть Тихановську на вимогу влади Білорусі - МЗС

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що Литва не має наміру розглядати клопотання генпрокуратури Білорусі про видачу екскандидатки в президенти цієї країни Світлани Тихановської. Про це йдеться в поширеному в п'ятницю, 5 березня, коментарі очільника литовської дипломатичної служби.

Читайте також: Мінськ ініціює екстрадицію Тихановської

"Всі, хто знайшов притулок в Литві, можуть відчувати себе в безпеці, вони не будуть передані режимам - ні за свою боротьбу за демократію, ні за свободу слова або віросповідання. Тож, ми можемо сказати білоруському режиму, що швидше побачимо, як замерзне пекло, ніж розглянемо його вимоги", - йдеться в коментарі Ландсбергіса.

Раніше генпрокуратура Білорусії направила на адресу генпрокуратури Литви прохання про видачу Тихановської для притягнення до кримінальної відповідальності "за злочини проти порядку управління, громадської безпеки й держави".

Екскандидатка у президенти Світлана Тихановська, яка після виборів була змушена покинути Білорусь, побоюючись за власну безпеку, веде активну діяльність з підтримки протестного руху в країні, зокрема на рівні переговорів зі світовими політичними лідерами. Наприкінці січня 2021 року Світлану Тихановську висунули на Нобелівську премію миру.

Протести в Білорусі

У Білорусі більше пів року не вщухають масові акції протесту після офіційного оголошення підсумків президентських виборів 9 серпня, переможцем яких ЦВК знову оголосила Олександра Лукашенка. Демонстранти звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових, чесних виборів, звільнення політв'язнів, а також припинення свавілля силовиків щодо протестувальників. Представники опозиції сформували Координаційну раду для передачі влади, проте згодом всі члени президії КС були або заарештовані, або опинилися за кордоном. 

Читайте також: Як поводяться з жінками, затриманими на протестах у Білорусі

В результаті жорстких дій силовиків проти учасників масових протестів фізично постраждали, були заарештовані та затримані тисячі осіб, у тому числі десятки журналістів. Дев'ять людей загинули. 

З кінця 2020 року протестувальники в Білорусі змінили тактику, зробивши основним місцем проведення акцій не центральні вулиці і площі, а двори своїх будинків.

 Читайте також: Мінськ позбавили права приймати Чемпіонат світу з хокею

Як повідомлялося, у жовтні Євросоюз запровадив санкції щодо 40 чиновників з Білорусі за фальсифікацію виборів і репресії щодо учасників протестів листопаді ЄС розширив список, включивши в нього Олександра Лукашенка і ще 14 осіб. 17 грудня Рада ЄС схвалила наступне розширення санкцій проти режиму Лукашенка - візові та майнові заборони щодо ще 29 фізичних осіб, а також вперше - проти цілої низки підприємств. 25 лютого 2021 року Рада ЄС подовжила санкції проти білоруських посадовців на рік. 

Читайте також: Жорстокість білоруських силовиків. У чому причина?