Сім років без Павла: вбивство і досі лишається загадкою
20 липня 2023 р.
Влітку 2016-го мало хто міг собі уявити, що звуки вибухів у центрі міста стануть для киян якщо не звичним, то принаймні зрозумілим явищем. Довкола червоної Subaru, що горіла на перехресті вулиць Франка та Хмельницького зранку 20 липняшвидко збирався здивований натовп. Новинарі, що збіглися на надзвичайну пригоду, були шоковані ще більше - за кермом автівки загинув їхній колега, відомий білоруський, російський і український журналіст Павло Шеремет.
У першу ж годину правоохоронці оголосили: безумовно, йдеться про сплановане заздалегідь умисне вбивство. В наступні тижні стало зрозуміло, що організувала його команда професійних кілерів з чітко розподіленими обов'язками: окремі люди займались розвідкою і стеженням за журналістом, закладанням вибухівки і її дистанційним підривом. Але хто саме й чому вбив Павла Шеремета досі невідомо.
Серіал із підозрюваними
Лише на четвертий рік розслідування українська поліція оголосила перші підозри, затримавши в Києві музиканта та піарника сил спецпризначення ЗСУ Андрія Антоненка, дитячу хірургиню й волонтерку Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугарь. Перші двоє начебто заклали вибухівку під авто напередодні вбивства, а остання ще раніше проводила розвідку в навколишніх дворах. Антоненку правоохоронці відводили ще й роль організатора злочину, на який він пішов начебто "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси (…) і прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості".
Керівництво поліції та тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков оголосили про розкриття злочину, поспішивши назвати затриманих вбивцями. На оперативний брифінг запросили навіть президента Володимира Зеленського, який стримано привітав успіхи правоохоронців. "Дуже не хочеться щоб це було таким, знаєте, в лапках "серіалом", - сказав голова держави 12 грудня 2019 року. На судових слуханнях із обрання запобіжних заходів підозрюваним їхні адвокати у відповідь назвали це безпрецедентним політичним тиском на слідство.
Пізніше поліцейські пояснюватимуть, що розраховували на зізнання затриманих. Але відомі у ветеранських колах Антоненко, Кузьменко і Дугар рішуче відкидали підозри. На перших же судових засіданнях виявилось, що головний аргумент слідства - експертиза відеоматеріалу, проведена британським експертом Айваном Бірчем на замовлення поліції. Порівнявши відео стеження за підозрюваними із записами вуличних камер 2016 року, на котрі, як вважає слідство, потрапили учасники замаху, Бірч дійшов висновку щодо "відносної схожості" ходи цих людей.
Захисники критикували експертизу за очевидні неточності: різницю у зрості Кузьменко та Антоненка, форму бороди останнього, яка відрізнялася від тої, що мав чоловік, помічений біля машини Павла Шеремета у ніч перед вибухом. Та це не одразу переконало суд - Юлію Кузьменко тримали в слідчому ізоляторі до серпня 2020 року, Андрія Антоненка - до квітня 2021. Яну Дугарь після затримання відправили спочатку під домашній арешт, який за півроку замінили на заставу у 168 тисяч гривень.
Читайте також: Павлу Шеремету виповнилося б 50. Акція вшанування пам'яті журналіста в Києві
Суд розбирається
Так і не отримавши зізнання від підозрюваних, поліція й генеральна прокуратура після кількох додаткових експертиз передала обвинувачення проти них до суду. Процес розпочався у Шевченківському районному суді Києва в серпні 2020 року. Через серйозність обвинувачень, які загрожують покаранням аж до довічного ув'язнення, справу доручили слухати трьом присяжним.
За півтора року слухання справи присяжні разом із колегією суддів встигли вивчити майже всі докази слідства. В серпні 2021 розглядали, зокрема, й уже згадану експертизу ходи. Головуюча у процесі суддя Ірина Голод, однак, піддала сумніву можливість ідентифікувати учасників замаху за наявними зображеннями. Попереду в присяжних і колегії лишались вивчення доказів захисту і допит принаймні 260 свідків, заявлених обвинуваченням.
Та з повномасштабним вторгненням РФ слухання, суспільний інтерес до яких вже помітно спав, припинились узагалі. Яну Дугарь мобілізували до Збройних сил 25 лютого 2022 року, розповів DW її адвокат Станіслав Кулік, невдовзі вона отримала офіцерське звання і нині керує медичним пунктом. Андрій Антоненко попри нічний домашній арешт теж повернувся до лав Сил спеціальних операцій, де він служить за контрактом. Юлія Кузьменко продовжує працювати хірургинею в столичній клініці "Охматдит" та займається волонтерською підтримкою військових.
Читайте також: За що вбили Павла Шеремета? Основні версії
Заміна присяжних
Та причина не тільки в обвинувачених - навесні 2023 року стало відомо, що у слуханнях не можуть брати участь двоє з трьох присяжних: домогосподарка Наталя Глоба поїхала закордон, а арбітражний керуючий Григорій Фірсов теж був мобілізований до війська.
2 червня Шевченківський суд замінив їх двома іншими присяжними. Це означає, що слухання мають відновитися з самого початку. Та перше ж засідання, призначене на 23 червня довелося відкласти - на нього не зміг з'явитися Андрій Антоненко, який проходить лікування після перелому ноги.
"Наші адвокати просили призупинити процес у зв'язку із війною, - розповів Антоненко DW телефоном. - Принаймні на це має право Яна (Дугар. - Ред.) яка була мобілізована". За його словами, ідею перерви у слуханнях підтримав навіть прокурор, у такому разі справу довелося б розділити й слухати обвинувачення щодо Юлії Кузьменко окремо. Музикант, який за час війни також отримав офіцерське звання, планує повернутись до виконання бойових завдань і не зміг спрогнозувати, чи зможе взяти участь у наступному засіданні, призначеному на 21 серпня.
"Все, що вони б мали зробити, це закрити проти нас ту ганьбу, так звану "справу", і вибачитися перед нами, нашими родинами й суспільством. А ми в свою чергу подумати чи пробачати їх чи ні", - заявив Антоненко під кінець розмови. DW не вдалося зв'язатись із представником обвинувачення, прокурором Михайлом Тішиним, щоб дізнатись його думку про закриття справи.
Читайте також: Коментар: Зеленський, Аваков і справа Шеремета - вплив політиків на суд неприпустимий
До загадок втрачають інтерес
Гучна публічна кампанія, що її організували адвокати Антоненка, Кузьменко і Дугар, за підтримки руху ветеранів та волонтерів антитерористичної операції на Донбасі, патріотичних активістів та опозиційних політиків справді у багатьох, хто стежив за справою, сформувала думку про їхню невинуватість.
Участь у сумнозвісному пресбрифінгу болісно вдарила по Володимиру Зеленському, й зрештою він пов'язав із результатами розслідування вбивства Павла Шеремета із подальшим перебуванням на посаді міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Той добровільно пішов у відставкув липні 2021, а за місяць з посади звільнили першого заступника голови Нацполіції Євгена Коваля - керівника слідчо-оперативної групи, яка займалась справою Шеремета.
Безпосереднім керівником розслідування, яке досі не знайшло не тільки організаторів чи замовників замаху, але й достеменно не встановили мотиви вбивства, лишається старший слідчий в особливо важливих справах головного слідчого управління Нацполіції Василь Бирко. Цього тижня він вкотре відмовився обговорювати з DW прогрес у розслідуванні, зокрема результати експертизи так званих "білоруських плівок", які на початку 2021 року оприлюднив колишній співробітник білоруського антитерористичного спецпідрозділу "Алмаз" Ігор Макар. На аудіозаписах буцімто зроблених за чотири роки до вбивства Шеремета, за твердженням Макара, записаний наказ ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева підірвати журналіста, "так, щоб не зібрали ані рук, ані ніг".
Вбивство Павла Шеремета в липні - 2016 було чи не першим із серії гучних замовних замахів, що мали місце в столиці та регіонах у наступні три роки. Поліція та СБУ стверджували - за замовленнями усіх стоять російські спецслужби, та лише кілька розслідувань - наприклад, вбивств російського депутата Дениса Вороненкова, контррозвідника Олександра Хараберюша, екс-розвідника Івана Мамчура - завершились обвинувальними вироками виконавцям.
Інші ж - і перед усім вбивство Шеремета - лишаються загадками, інтерес до яких у суспільстві за останні півтора року затулила повномасштабна війна Росії проти України.
Дивіться також: