З чим стикаються українські біженці у Польщі

"Тут Польща, а не Україна!", "Українець мені не брат", "Зупиніть українізацію Польщі", "Це - не наша війна" - це лише кілька прикладів гасел, які скандували у Варшаві на цьогорічному національному святі незалежності Польщі 11 листопада.

11 листопада 1918 року після 123 років прусської, російської та австрійської окупації було проголошено незалежну польську державу. Ця дата була національним святом Польщі до нападу гітлерівської Німеччини в 1939 році - і відзначення відновили з 1989 року. Відтоді націоналісти щороку проводять свої марші, приурочені до свята. Гасло їхнього "Маршу незалежності"-2022 у польській столиці -"Сильна нація - велика Польща".

За даними організаторів, цього року на вулиці вийшло 100 тисяч осіб - на 50 тисяч менше, ніж торік. "Засвітилися" і відомі політики, такі як міністр юстиції Збігнев Зьобро з правої партії "Солідарна Польща" (SP) і ексміністр оборони Антоній Мацеревич з правлячої партії "Право і Справедливість" (PiS). Окрім закидів на адресу українців, у виступах лунали вульгарні образи на адресу представників ЛГБТ. Під вигуки "Націоналізм - наш шлях!" демонстранти спалили прапори ЄС і "веселкові" прапори ЛГБТ-руху.

Антиукраїнські гасла домінували на націоналістичних маршах Польщі не лише у Варшаві. У Вроцлаві офіційний девіз заходу - "У Польщі господар - поляк", а поза очі дійство називали "антиукраїнським маршем". Одним із організаторів виступив правий колишній священник Яцек Мєдлар, раніше вже засуджений за расистські висловлювання. До маршу 2022 року він підготував транспаранти, на яких Україну порівняно зі скаженим псом і пропагується "заборона" для українців в Польщі. Зрештою, однак, Мєдлар не зміг взяти участь у марші, бо поліція, через потенційну загрозу громадському порядку, затримала його ще в дорозі на марш.

Читайте також: Поляки разом з українцями вийшли на "Парад рівності" у Варшаві

Знайшли цапа-відбувайла

З моменту нападу Росії на Україну 24 лютого Польща прийняла 1,4 мільйона біженців зі сусідньої країни (станом на 14 листопада 2022 року. - Ред.) Конрада Дулковського не дивує, що одночасно з великою солідарністю з Україною лунають і антиукраїнські голоси. Голова неурядової організації Центр моніторингу расизму та ксенофобії (OMZRIK) у Варшаві каже про "політичну інструменталізацію" теми біженців із країни, де триває війна.

"У важкі часи, коли ціни різко зростають і багато людей почуваються незахищеними, то шукають ворога чи цапа-відбувайла, щоб вимістити на них своє розчарування", - сказав Дулковський у коментарі DW. "На жаль, цією людською слабкістю користуються ті, хто хоче заробити на цьому політичний капітал. Це нагадує ідеологію нацистів, які також використовували цей механізм".

Вербальні атаки, образливі написи на дверях квартир

Дулковський від початку війни веде фіксацію антиукраїнських інцидентів у Польщі. "За останні місяці було зареєстровано сотні фізичних і словесних нападів, - пояснює керівник варшавського Центру моніторингу расизму та ксенофобії, - і їхня кількість зростає щодня". Найчастіше йдеться про конфлікти між сусідами, розбиті автівки з українськими номерами, двері квартир і стіни будинків, з образливими написами.

Відомо про випадок української громадянки, яку образив і поколотив автоводій "за те, що діти, за якими вона доглядала, кинули м'яч під його машину". В іншому випадку покупець облив продавщицю з України молоком і кричав, що ненавидить українців. У Варшаві українку побила домовласниця, а в Кракові трьох жінок, які відпочивали на лавці в парку, образили, назвавши їх "брудними українськими шльондрами", які мають забратися з Польщі.

Читайте також: Як війна в Україні впливає на економіку Польщі

Де заховані коріння ксенофобії

Про антиукраїнські настрої пишуть і польські ЗМІ. Наприклад, про вивіску на вході до магазину в містечку Барлінек у Західнопоморському воєводстві, яка попереджає, що "кожного громадянина України перевірятимуть після розрахунку на касі". В іншій крамниці вивісили оголошення українською: "Знаємо, що всі крадіжки будуть на вашій відповідальності".

Дулковський пояснює "ксенофобію певних прошарків" гомогенністю самого польського суспільства після 1945 року. "Більшість людей були виховані на думці, що Польщу населяють лише поляки, лише католики, лише гетеросексуали. Меншини стали непомітними". Нинішня міграція з України є першим для Польщі викликом такого роду.

Читайте також: Маленька Україна в Польщі

"Повертайся в Україну"

Антиукраїнські гасла, які можна почути не лише на націоналістичних демонстраціях, а й у повсякденному житті, мають свої наслідки. Анастасія Височина, наприклад, розмірковує, чи варто їй виїжджати з Польщі. На початку березня 2022 року 31-річна вчителька англійської мови разом із дев'ятирічним сином втекла з Дніпра до  польського міста Лодзь. У вересні вона з подругою святкувала свій день народження у популярній в місті піцерії. Там також були діти двох жінок. Виходячи з ресторану, вона забула букет, подарований до дня народження.

Помітивши це, Анастасія повернулася до піцерії. Половина букета стояла у вазі, інша - у смітнику. "Я запитала, чому так поводяться з нашими речами", - розповіла DW молода мама. "Тоді на мене накинулася офіціантка, стала тягнути за волосся. Мою дитину штовхнули і вона впала. Офіціантка вимагала повертатися в Україну, якщо мені тут не подобається". Відтоді вона вже не почувається у Польщі комфортно, - продовжує Анастасія. "Якби моя мати, яка тут живе, не зупинила б мене, я б вже виїхала".

Читайте також: З якими труднощами стикаються українські біженки в ЄС

Більше солідарності, ніж ненависті

Як і багато українців, вчителька з Дніпра неодноразово намагалася знайти роботу після переїзду до Польщі. Щоб звести кінці з кінцями тепер вона викладає онлайн англійську для студентів в Україні. Більшість українських біженців в Польщі працюють, адже отримують від держави невисоку підтримку. Це одна з причин, чому, згідно з опитуваннями, переважна більшість поляків сприймає українців як раз не як тягар, а як користь для країни.

З липня 2022 року Центр моніторингу расизму та ксенофобії повідомив поліції про 170 антиукраїнських інцидентів. Конрад Дулковський розповів про кілька актуальних справ. У вересні чоловіка, який ображав українців в інтернеті, оштрафували на 650 євро - це найвище досі покарання за антиукраїнські випади в Польщі. У соцмережі Twitter Дулковський так прокоментував цей штраф: "Це попередження тим, хто вірить, що расистська та ксенофобська мова ненависті залишається безкарною".