Як айтішники захищають пам'ятки культури України

Уже місяць російські бомби падають на Україну, руйнуючи житлові будинки, лікарні, вбиваючи людей. Від російської агресії страждає і культурна спадщина: внаслідок бомбардування зруйновано будівлю театру міста Маріуполя, вибуховою хвилею від авіаудару завдано значної шкоди приміщенням Свято-Успенської Святогірської лаври в Донецькій області - монастиря, перша письмова згадка про який датується 1526 роком.

Поки жителі України намагаються захистити свої культурні цінності, вимощуючи навколо них мішки з піском, і переносячи твори образотворчого мистецтва в підземні бункери, волонтери з міжнародної організації "Врятувати українську культурну спадщину онлайн" (SUCHO) зберігають культурні надбання, що опинилися під загрозою, архівуючи їх у цифровому вигляді. У команді понад 1000 програмістів, фахівців з архівування та просто комп'ютерників-аматорів. Один з ініціаторів цього проєкту - житель Відня Себастьян Майсторович (Sebastian Majstorović), який переїхав до австрійської столиці із німецького Кельна.

Невідновна втрата

У 2009 році, ще школярем, Себастьян Майсторович став свідком обвалу будівлі Історичного архіву Кельна, одного з найбільших і найбагатших у Європі, коли було знищено безліч рідкісних документів, включаючи цінні хартії, середньовічні рукописи та історичні фотографії. "Територія нашої школи межувала із заднім двором міського архіву. І так вийшло, що я опинився в класі, вікна якого також виходили на будівлю архіву. Я зміг зняти відео за допомогою свого iPhone. На моїх очах обвалився архів, ми бачили, як рятували людей з-під завалів сусідніх житлових будинків", - згадує Себастьян Майсторович.

Обвал будівлі архіву в Кельні виявився для нього не єдиною подією, пов'язаною із загибеллю культурних цінностей. Батько Майсторовича родом із Боснії та Герцеговини. У 1992 році боснійські серби обстріляли національну бібліотеку "Вієчниця" у Сараєві та підпалили її. Чудова будівля в центрі міста не мала жодного військового значення, а проте стала мішенню. Унаслідок обстрілу понад 80 відсотків бібліотечних зборів було знищено. Згоріло близько трьох мільйонів книг та безліч старовинних історичних документів.

Читайте також: РФ відмовляється повертати вивезені з Німеччини після війни цінності

Батько Майсторовича, що перед війною в Югославії втік до Німеччини, згодом розповів синові про цю непоправну втрату. "Національна бібліотека була скарбницею, де зберігалися праці з історії багатонаціональної, космополітичної Боснії з її багатющою культурою. Тепер історикам складно знайти документи про єврейську громаду в Сараєві, приміром. Усі вони втрачені. Нехай навіть я особисто не бачив, як усе сталося, але ця подія дуже сильно закарбувалась у моїй свідомості. Тоді ставилося за мету позбавити боснійський народ національної ідентичності шляхом знищення культурної спадщини, і сьогодні ми спостерігаємо дуже схожу картину в Україні", - наголошує Себастьян Майсторович.

Цифровий архів українських пам'яток культури

Себастьян Майсторович працює в Австрійському центрі цифрових гуманітарних наук та культурної спадщини у Відні. Три тижні тому разом із двома однодумцями він запустив проєкт "Врятувати українську культурну спадщину онлайн".

"Спочатку ми зосередилися на архівуванні всього, що є у відкритому доступі в інтернеті. Нами застосовується спеціальна програма, що автоматично шукає на сайтах закладів культури та архівів посилання та інформацію, таку як документи, фотографії творів мистецтва, віртуальні тури реконструйованими історичними пам'ятниками, фільми, записи з виконанням народної музики, викроювання традиційного національного одягу тощо", - пояснює Майсторович. Проте, за його словами, оскільки цілком покладатися на автоматику не можна, у реалізації проєкту допомагають волонтери, які завантажують дані вручну. А в деяких випадках програмістам навіть доводиться писати спеціальні програми, щоб мати змогу зберігати інформацію.

За три тижні в рамках проєкту вже створено резервні копії обсягом десять терабайтів. Спочатку Майсторович сам покривав витрати на сервери, але вже скоро це стало йому не по кишені. Наразі SUCHO отримує підтримку від технологічних компаній та інтернет-провайдерів, які надають сервери безплатно.

Резервне копіювання для майбутніх поколінь

Але, як каже Майсторович, проблема не в зацифруванні культурних цінностей. "Зараз культурні заклади й установи, причому навіть у небагатих країнах, дуже добре справляються з цифруванням культурної спадщини. А ось про що не особливо замислюються, то це про резервне копіювання даних. І це те, що мене турбує", - зізнається Себастьян. На його думку, спільними зусиллями фахівців різних країн необхідно на міжнародному рівні створити цифрову інфраструктуру, завдяки якій навіть невеликі регіональні музеї могли б без особливих зусиль та безплатно створювати резервні копії своїх даних.

У рамках проєкту "Врятувати українську культурну спадщину онлайн", до реалізації якого також долучилися Український науковий інститут Гарвардського університету та Альбертський університет у канадському Едмонтоні, волонтери намагаються створити саме таку інфраструктуру, що дозволить зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь у разі війни чи стихійного лиха.

Себастьян Майсторович добре знає, як ускладнює роботу істориків брак джерел: для його кандидатської дисертації, присвяченій Промисловій революції XVIII–XIX століть, бракує багатьох цінних документів. Архіви, в яких він головним чином наводить дослідження, містяться у Відні та Мілані. Однак архіви в Мілані зазнали бомбардування німців під час Другої світової війни, а багато документів у Відні згоріли під час пожежі у Палаці правосуддя, яку було підпалено під час Липневого повстання 1927 року. Ось чому так важливо мати цифрові резервні копії, зазначає Майсторович.

Україні допоможуть установи Німеччини

Насправді правила ведення війни зобов'язують сторони у збройному конфлікті захищати та поважати культурні цінності. Про це говорить Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, ухвалена в 1954 після масових руйнувань об'єктів культурної спадщини під час Другої світової війни. Проте Росія, яка входить до числа держав, що її підписали, схоже, не дотримується вимог цієї конвенції у війні проти України.

Читайте також: 3D-революція в археології

Згідно з даними уряду ФРН, в Україні налічується понад 400 музеїв та 3000 культурних об'єктів, включаючи сім об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. За даними на 22 березня, російські війська вчинили вже 80 нападів на об'єкти культури. І з кожним днем ​​їх стає дедалі більше.

Тож уряд Німеччини створив мережу установ, націлену на захист культурних цінностей України. Її центральним органом стане Німецький Національний Комітет Міжнародної ради музеїв (ICOM). Серед організацій, що з ним співпрацюють - Німецька національна бібліотека, Федеральний архів і Німецька комісія ЮНЕСКО.

Читайте також: Кому дістанеться кримське золото?

Як зазначила державна міністерка з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот (Claudia Roth), ініціатива спрямована на збирання, координацію та міжнародне поширення інформації про загрози культурі, а також про потребу в допомозі та пропозиціях її надання. Українські культурні цінності опинилися під загрозою знищення, а разом з ними й культурна спадщина Європи, застерігає Клаудія Рот.