Трофейна зброя: як Росія озброює ЗСУ

"Росія конкурує з західними країнами, які постачають Україні зброю", - іронізує в розмові з DW полковник Олександр Заруба, начальник інформаційно-аналітичного відділу Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння і військової техніки Генштабу ЗСУ. Йдеться про трофейну російську зброю і техніку, яку захопили і зараз використовують українські військові. На даний момент Україна має понад 800 одиниць такої техніки - це танки, бойові машини піхоти (БМП), бронетранспортери (БТР), артилерійські системи, багато інших машин, зокрема тилового забезпечення, і навіть польова лазня. Є і техніка, яка використовуються для забезпечення бойових дій, як-от засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), протиповітряної оборони (ППО), хоча такої техніки значно менше. Кількість "дрібного" трофейного озброєння - автоматів, кулеметів, гранатометів - найбільша і обліковується тисячами.

Як правило, бойову техніку Збройні сили України захоплюють під час наступальних операцій. Що швидше українські військові просуваються у наступі - то вища ймовірність того, що трофейна техніка буде з мінімальними ушкодженнями. Адже російські військові часто її просто залишають, приміром, через незначні поламки, пояснює Заруба. Далі все залежить від стану конкретної одиниці: якщо вона боєготова, то її ставлять на облік у військовій частині і передають для використання на полі бою. Або ремонтують, обслуговують, а якщо військові не мають досвіду використання такого озброєння - готують екіпаж.

"Найкраща машина в батареї"

Під час деокупації Ізюма на Харківщині на озброєнні 95 окремої десантно-штурмової бригади з'явилася трофейна реактивна система залпового вогню "Град", розповідає DW військовослужбовець бригади з позивним "Пірат". "Відпрацювали по батареї "Градів", зайшли і просто його забрали. Він був єдиний, що вцілів. Російські військові просто його кинули, відступаючи", - розповідає він. Машину довелося відремонтувати, і зараз вона вже задіяна у бойовій роботі. "Активно використовуємо його. Це найкраща машина в батареї, - каже "Пірат". - У російської армії є кращі системи, ніж маємо ми. До прикладу, "Торнадо-Г" - модернізована реактивна система залпового вогню на базі "Граду". Та і вся їхня техніка перебуває в належному стані. Вона радянського зразка, але росіяни її обслуговують належно".

Читайте також: Сирський: Швидкий контрнаступ - неможливий

Під час контрнаступальних дій поблизу Ізюма на озброєнні 95 ОДШБ з'явилася і модернізована російська гаубиця 2А65 "Мста-Б", яку розробили ще за часів СРСР. "Було виявлено розташування на вогневій позиції двох артилерійських засобів - "Гіацинт-Б" 152-мм і "Мста-Б". "Гіацинт" передали іншим артилерійським підрозділам, "Мста-Б" залишилась у мене, - розповідає DW інший військовослужбовець бригади. - Це хороший засіб для контрбатарейної боротьби, завдяки її далекобійності, і для знищення живої сили. Її максимальна дальність на активно-реактивних снарядах, які є на озброєнні армії РФ, заявлена як 28 кілометрів. Моя практика показала, що 27 кілометрів". За словами військового, ця гаубиця була модернізована до останньої версії два-три роки тому. Російські військові, відступаючи, зняли з неї прицільний пристрій і ударний механізм, щоб українські не змогли вести з неї вогонь. Оскільки на озброєнні ЗСУ гаубиці є, знайти необхідні деталі було нескладно, розповідає військовий.

"Боєприпаси на неї у мене також трофейні. У росіян для неї є активно-реактивні снаряди, касетні, шрапнель, осколково-фугасні, освітлювальні, димові, кумулятивні для прямого наведення по броньованих цілях. Все це вони теж залишили, а ми всі ці боєприпаси затрофеїли. Хіба окрім димових, - розповідає боєць. - Коли ми йшли вперед за річку Оскіл, ми шукали ймовірні місця вогневих позицій, їздили, збирали. Сотні і сотні боєприпасів. Багато у кого є трофейні гаубиці, і всі збирали боєприпаси до них".

Трофейну гаубицю військовий вважає чудовим далекобійним засобом. Вона потужніша, аніж ті, що були на озброєнні у бригади, з нею використовуються інші види снарядів - більшого калібру. Наявність у арсеналі різних засобів для бойової роботи - як власних, так і трофейних - та різних боєприпасів до них дозволяє виконувати більше вогневих завдань і краще вести контрбатарейну боротьбу. "Артилерійські засоби росіян також же не стоять близько до лінії бойових дій, а ця гаубиця чудово їх дістає", - каже військовий.

Про користь від трофейних боєприпасів та дрібного озброєння DW розповів і військовослужбовець 46-ї окремої аеромобільної бригади з позивним "Кукумбер". Під час контрнаступу на Херсонщині бійцям бригади вдалося дістати багато різної зброї, та особливо в нагоді стали одноразові РПГ-18 "Муха", РПГ-22 та РПГ-26, а також протитанкові міни та різноманітні набої. Ці речі у російській армії не обліковуються, тому їх і залишали, пояснює військовий. Та одним із найвдаліших трофеїв він називає автомат Калашникова - наявність такого трофею давала змогу зберегти власну зброю. "Ми свою, записану на нас, зброю лишали у пункті постійної дислокації, а на бойові виїзди їхали з трофейними. Тому що ситуації бувають різними, якщо десь втратиш свою зброю - за це може бути відповідальність", - розповів він.

"Т-72 дає можливість близько підійти до ворога"

Окрему і значну частку трофейної бойової техніки ЗСУ становлять російські танки. Наразі їх більше 300, і цього достатньо, аби забезпечити 10 танкових батальйонів, пояснює Олександр Заруба з Центру досліджень трофейного озброєння. Кілька таких трофейних російських Т-72 під час контрнаступу поблизу Куп'янська на Харківщині здобула собі 92-га ОМБр. Серед них є і новітні Т-72 Б3М, модернізовані у 2014-2015 роках, розповідає танкіст бригади з позивним "Чикаго". "Якщо порівняти з нашими Т-64, на яких ми воюємо досі, то їхні танки мобільніші, швидші, кращі. Т-72 за характеристиками набагато кращий, більш маневрений, має більше броні", - розповідає військовий. 

В бою українські військові використовують всі танки, які мають: і "свої", і трофейні. Втім, те, що російські Т-72 працюють тихіше, дає змогу підібратися до ворога ближче, пояснює "Чикаго". "Т-64 гуде так, що його за три-чотири кілометри можна почути, а Т-72 тихіший, дає можливість близько підійти до ворога. Він навіть не помітить цього до першого пострілу танка", - каже військовий.

Трофейна зброя як джерело новітніх технологій

Втім, трофейним вважається не лише озброєння, яке можна далі використовувати, а також усі знищені зразки бойової техніки, уламки, залишки ракет і бойових дронів, документація до них - тобто все, що дає змогу вивчити озброєння противника і використати ці знання для розробки тактики чи засобів і заходів протидії йому. Це одне із завдань Центру досліджень трофейного озброєння, розповідає Олександр Заруба. Ще одне завдання при дослідженні російського озброєння - знайти в ньому новітні перспективні технології, які можна використати для розробки перспективних зразків в Україні, пояснює він.

І цікаві знахідки дійсно трапляються, як-от російський комплекс розвідки, управління і зв'язку "Стрелец". Цей пристрій - це комп'ютер, розподілений по жилету, який носить боєць, і підключений до дальноміра, радіостанції та системи передачі цифрової інформації. Його можна використовувати безпосередньо на полі бою для розвідки цілей і передачі даних в реальному часі на засоби вогневого ураження. За словами Заруби, російські розробники стверджували, що за допомогою цього комплексу розвідується близько 40 відсотків цілей на лінії зіткнення і по них завдається вогневе ураження. І хоч, за оцінками Центру, ці дані завищені, з технологічної точки зору це - "цікава знахідка", каже він. 

Цікаві екземпляри трапляються не лише серед електронних приладів, а й серед російської бронетехніки. Це обумовлене тим, що РФ співпрацювала з багатьма країнами задля технічної модернізації свого озброєння. Зараз на російських танках чи БМП зустрічаються новітні приціли чи електроніка, зокрема і вироблена у інших країнах, розповідає Заруба.

Читайте також: Навіщо Україні касетні боєприпаси від США?

Як Росія ситуативно підлаштовує виробництво ракет під наявні компоненти

Іноземні комплектуючі часто зустрічаються і у російських ракетах - здебільшого це мікроелектроніка та оптика, деякі електродвигуни, розповідає Заруба. "Скажімо, у найбільш типовій ракеті, якою б'ють по території Україні, Х-101, близько 53 компонентів - це мікрочіпи та інша мікроелектроніка виробництва іноземних держав. Такий стан справ стосується всього спектру крилатих і балістичних ракет. Комплектуючі іноземного виробництва є фактично у всіх артилерійських системах управління вогнем противника, в засобах РЕБ і ППО", - перераховує Заруба. 

Представник Центру досліджень трофейного озброєння наголошує, що Росія активно працювала спільно з іншими країнами над модернізацією власної зброї ще до 2014 року. І хоч запровадженні внаслідок російської агресії санкції і обмежують її здатність отримувати необхідні технологічні компоненти, виробництво Росією ракет демонструє, що ці обмеження не підірвали її спроможність виготовляти певну зброю, каже Заруба. Ба більше: РФ нарощує темпи виробництва, а пропорція "свіжих" ракет збільшується, стверджує він.

У Центрі доходять висновку, що РФ ситуативно підлаштовує виробництво під ті компоненти, які має чи отримує. До прикладу, використовує програмовані логічні інтегральні схеми, які є широкодоступними і які можна запрограмувати для будь-якого пристрою - чи то пральної машинки, чи то ракети, каже Заруба. Або встановлює на свій найпоширеніший розвідувальний безпілотник - "Орлан-10" - звичайні відео- або фотокамери, створені для систем відеонагляду або ж і зовсім для побутового використання. "Завдяки тому, що світ глобалізований, елементи стандартизовані, виробників цих електронних компонентів можуть заміняти. Тобто яка була закуплена партія - таку і ставлять", додає Заруба. За його словами, наразі шляхи, якими Росія отримує такі компоненти в обхід західних санкцій, встановлюються. Тим часом Центр дослідження трофейного озброєння не лише виявляє в російській зброї компоненти іноземного походження, а й документує це - ці докази ляжуть в основу наступних санкційних обмежень щодо РФ.