У Білорусі ухвалили закон про смертну кару за спробу теракту
4 травня 2022 р.
Верхня палата парламенту Білорусі - Рада республіки Національних зборів - у середу, 4 травня, ухвалила законопроєкт, який дозволяє засуджувати до страти за "замах на тероризм та вбивство політичних діячів" за певних обтяжливих обставин. Нижня палата парламенту проголосувала за документ 27 квітня. Для набуття чинності, його має підписати білоруський лідер Олександр Лукашенко.
Автори законопроєкту пояснили необхідність посилити відповідальність за законом тим, що "протягом останнього часу щодо Білорусі чинять численні спроби штучно підвищити градус терористичної загрози", і цьому нібито сприяють деякі "люди із-за кордону", які бажають "дестабілізувати соціально-економічну ситуацію, створити атмосферу напруги та страху у суспільстві".
До смертної кари, згідно з документом, зможуть засуджувати у випадках злочинів, "пов'язаних із загибеллю людей": замахи на вбивство іноземних політиків та членів міжнародних організацій, спроб вчинити теракт, у тому числі з використанням ядерних, хімічних чи біологічних речовин, а також замаху на вбивство політиків та громадських діячів "з метою впливу на прийняття рішень органами влади, залякування населення, дестабілізації громадського порядку".
Читайте також: Білоруси, які залишилися в Україні: "Нас надихає бути поряд з українцями"
Смертна кара як загроза для опозиції
Голова Постійної комісії із законодавства та державного будівництва Ради Республіки Сергій Сівець, зачитуючи пояснення до законопроєкту, заявив, що подібні зміни в законах республіки "пропорційні" загрозі громадській безпеці, а сама актуальність запровадження смертної кари не викликає сумніву.
Білорусь - єдина країна Європи, де смертна кара закріплена на законодавчому рівні як міра покарання. Протягом останніх десяти років її застосовували рідко - кілька разів на рік, але місцеві правозахисники не раз зазначали, що таке покарання може використовуватися владою як репресії та загроза для опозиціонерів у сфабрикованих кримінальних справах.
Олександр Лукашенко раніше заявляв, що не може виключити страту із законодавства, оскільки це, мовляв, "воля народу", хоча востаннє держава дозволила офіційно голосувати з цього питання на референдумі 1996 року.