У КДБ Білорусі планували вбивство Павла Шеремета - ЗМІ

Правитель Білорусі Олександр Лукашенко міг планувати вбивства своїх критиків, які виїхали з республіки. Про це інтернет-видання EUobserver повідомляє в понеділок, 4 січня, наводячи 24-хвилинний уривок аудіозапису. За даними видання, запис був зроблений в квітні 2012 року, а голоси на ньому належать Вадиму Зайцеву (на той момент - голові Комітету держбезпеки Білорусі) і представникам підрозділу спецпризначення "Альфа".

Читайте також: Лукашенко чекає свідчень колишнього спецпризначенця щодо вбивств опозиціонерів

Аудіозапис інтернет-виданню передав білоруський опозиційний активіст і колишній співробітник антитерористичного спецпідрозділу "Алмаз" Ігор Макар. Він підкреслює, що готовий надати свідчення в суді. При цьому, як зазначає видання, в аудіозапису немає очевидних слідів монтажу, проте експерти поки не змогли остаточно підтвердити його справжність. Один з експертів стверджує, що запис як мінімум один раз редагували, і пов'язує це з наміром видалити цифровий підпис, щоб приховати особистість того, хто розмістив записуючий пристрій.

Ймовірні жертви замаху

Як пише EUobserver, ймовірними жертвами мали стати ексначальник слідчого ізолятора №1 в Мінську Олег Алкаєв, колишній командир бригади спецназу Володимир Бородач, а також ексначальник відділу боротьби з корупцією та економічними злочинами МВС Білорусі В'ячеслав Дудкін, які в той час могли перебувати в Німеччині.

Голос одного з учасників зустрічі, який імовірно належить Зайцеву, говорить, що на спеціальний рахунок для таких операцій за "особистим розпорядженням" Лукашенка переведено понад 1,5 мільйона доларів (1,2 мільйона євро), а глава держави хоче бачити результат.

Обговорювалося вбивство журналіста Шеремета

На зустрічі йшлося і про тележурналіста білоруського походження Павла Шеремета, який в той час жив у Москві. З аудіозапису випливає, що діяльність журналіста створювала проблеми білоруській владі, і для його вбивства планувалося використовувати вибухівку. За даними EUobserver, за Шереметом в Москві встановили стеження. Видання наводить фотографії отриманого від Макара документа, який називає внутрішнім звітом КДБ. У ньому зібрана інформація про контактні дані Шеремета, його переміщення Москвою і родичів журналіста.

Читайте також: Хто вбив Павла Шеремета? Суд починає слухання справи

Будь-яка ліквідація повинна виглядати максимально природною, щоб у слідчих не виникло найменших сумнівів, підкреслив голос на плівці, якого розслідувачі називають главою КДБ.
Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва в результаті підриву автомобіля керівниці інтернет-видання "Українська правда" Олени Притули, в якому він перебував. Слідчі заявили про встановлення підозрюваних у вбивстві Шеремета лише в грудні 2019 року.

Нацполіція України отримала нові дані в справі Шеремета

Тим часом Національна поліція України заявила 4 січня про отримання інформації про можливих замовників убивства журналіста Павла Шеремета. "Документи й аудіозаписи, останні з яких датовані 2012 роком, уже надійшли в розпорядження слідства та становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину", - йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті Нацполіції. Відомство, однак, не оприлюднило деталей отриманої інформації. 

Також слідство Національної поліції України отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній із країн Європи, а розпорядника переданої інформації запросили для проведення слідчих дій. "Наразі слідство Нацполіції отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній з європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій", - ідеться в повідомленні.

Ексбоєць СОБР розповів DW про вбивства супротивників Лукашенка

Нагадаємо, що в грудні 2019 року Deutsche Welle опублікувала інтерв'ю з колишнім бійцем спеціального загону швидкого реагування (СОБР) внутрішніх військ МВС Білорусі Юрієм Гаравським.

Читайте також: "Йому стріляли у спину": що співучасник вбивства білоруського опозиціонера розповів його дочці

Він розповів про свою участь у викраденнях і вбивствах в 1999 році ексглави МВС Білорусі Юрія Захаренка, ексглави Центрвиборчкому Віктора Гончара, а також бізнесмена Анатолія Красовського, який підтримував білоруську опозицію. Розслідування викликало великий суспільний резонанс.

Протести в Білорусі після виборів президента

У Білорусі майже п'ять місяців не вщухають масові протести проти фальсифікації підсумків президентських виборів 9 серпня. ЦВК оголосила їх переможцем Олександра Лукашенка, який править країною понад 26 років. Демонстранти звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових, чесних виборів і звільнення білоруських політв'язнів, а також припинення свавілля силовиків щодо протестувальників. Представники опозиції сформували Координаційну раду для передачі влади, проте в підсумку всі члени її президії були або заарештовані, або опинилися за кордоном.